|герб = Arms of John of Gaunt, 1st Duke of Lancaster.svg
Рядок 19:
}}
'''Джо́н Го́нтГе́нтський ''' ({{lang-en|John of Gaunt}}; {{ДН|6|3|1340}} — {{ДС|3|2|1399}}) — [[Королівство Англія|англійський]] шляхтич, перший [[герцог Ланкастерський]]. Представник дому [[Плантагенети|Плантагенетів]], засновник династії [[Ланкастери|Ланкастерів]]. Народився в [[Гент]]і, [[Фландрія (графство)|Фландрія]]. Син англійського короля [[Едвард III|Едварда III]] і геннегауської принцеси [[Філіппа Геннегау|Філіппи]]. Успадкував землі тестя, ланкастерського графа [[Генрі Гросмонт|Генріха Гросмонта]] ([[1361]]); своячки Мод, а також землі батька. Був одним із найбільших феодалів [[Європа|Європи]], володів 30 замками і маєтками в Англії і [[Франція|Франції]]. Його статки не поступалися королівським. Разом зі своїм старшим братом [[Едуард, принц Уельський|Едвардом]], так званим Чорним принцом, був одним з провідних воєначальників англійського короля Едварда в [[Столітня війна|Столітній війні]]. Здійснив п'ятимісячний рейд через всю Францію: від [[Кале]] до [[Бордо]] ([[1373]]). Мав великий вплив на державні справи за неповноліття короля [[Річард II|Річарда II]], а також в подальший період політичної нестабільності, не виступаючи при цьому відкрито на стороні противників Річарда. Певний час підтримував реформаторів, прибічників [[Джон Уікліф|Джона Вікліфа]], можливо, з міркувань боротьби зі зростаючими домаганнями Католицької церкви. Помер в [[Лестер]]і, [[Королівство Англія|Англія]]. Після смерті всі його володіння конфіскували на користь корони, оскільки його син Генріх Болінгброк (майбутній [[Генріх IV (король Англії)|Генріх IV]]) був вигнаний з країни ([[1398]]) за звинуваченням у зраді. Згодом Генріх повернувся до Англії, скинув Річарда II і вступив на престол. Прізвисько — '''Гонт''', або '''Ге́нтський''' ({{lang-en|Gaunt}}, «уродженець [[Гент]]а»).
