Вікіпедія

Список запорозьких поселень: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12:
Після знищення Запорозької Січі на місці зимівників російською владою були створені села і слободи, а землі разом з цими поселеннями переважно роздані у "рангові дачі" російським чиновникам і військовим. Для заселення слобід використовувались як місцеві мешканці, так і переселені з центральних регіонів України та Росії селяни, іноді і іноземні (переважно балканські) колоністи.
 
В подальшому на місці деяких старовинних зимівників і слобід виросли важливі адміністративні і промислові центри [[Південно-Східна Україна|Південно-Східної України]], такі як [[Катеринослав]] (м.Дніпро), [[Донецьк]], [[Луганськ]], [[Кропивницький]], [[Маріуполь]], [[Кривий Ріг]], [[Нікополь]], [[Павлоград]], [[Кам'янське]], [[Горлівка]], [[Макіївка]], [[Брянка]] тощо.</small>
 
{| class="standard sortable"
Рядок 22:
| [[Базавлуцька Січ]] || 1593-1638 || || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Апостолівський район|Апостолівський]] || || <small> Зруйнована польською владою після придушення козацьких повстань 1637-38 рр. </small> ||
|-
| [[Микитинська Січ]] || 1638 - 1652 || || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Нікопольський район|Нікопольський]] || м.[[Нікополь]] || <small> Перенесена на р.Чортомлик </small> ||
|-
| [[Чортомлицька Січ]] || 1652 - 1709 || || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Нікопольський район|Нікопольський]] || || <small> Зруйнована росіянами на помсту за підтримку козаками Гетьмана Івана Мазепи </small> ||
Рядок 30:
| [[Олешківська Січ]] || 1711 - 1734 || || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Олешківський район|Олешківський]] || || <small> Фактично розташовувалася на території Кримського ханства </small> ||
|-
| [[Підпільнянська Січ]] ([[Нова Січ]]) || 1734 - 1775 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Нікопольський район|Нікопольський]] || с.[[Покровське (Нікопольський район)]] || <small> Знищена роійськимиросійськими військами, після чого запорозьке козацтво було ліквідоване </small> ||
|-
| Самарський Пустельно-Миколаївський монастир || 1602 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || Відроджений у 1990-х як чоловічий монастир || <small> Церква після 1572 р. </small> ||
Рядок 36:
| Нехворощанський монастир Успіння Пресвятої Богородиці || 1674, 1714 - 1799 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || Будівлі зруйновани у 1920-х, цвинтар діяв до 1942 р. || <small> </small> || <ref> http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Nekhvoroschanskyj_monastyr </ref>
|-
| м. [[Самар]] || 1524/1576 - 1688 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || Лісопарк на околиці м.Дніпра || <small> Поряд з містом 1688 р. було споруджено першу московську колонію на Запорожжі - Богородицьку фортецю з посадом, після чого мешканці Самара вимушені були розійтися по сусідніх селах. Офіційно історики до 1688 р. не визнають тут знаходження міста, адже воно згадується лише в одному документі - Універсалі Баторія </small> ||
|-
| м. [[Новий Кодак]] || 1645 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || у ХХ ст. увійшов до складу м.Дніпропетровська || <small> </small> || <ref> https://www.libr.dp.ua/book.htm; https://www.dnipro.libr.dp.ua/kraeznavstvo_istoriya_Dnepr_kozactvo </ref>
|-
| м. [[Домаха]] || 1594 - 1768 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.Маріуполь || Поглинуте м.Маріуполем || <small> </small> ||
|-
| м. Орлик || 1676 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || м.Первомайськ || м.Первомайськ || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Гард ]]|| XVI ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Доманівський район|Доманівський]] || с.Богданівка (до 1801 - Гардове) || <small> </small> || <ref> http://www.bible-for-you.org/kraeved/gard-1734.php; http://ukrssr.com.ua/mikolayivska/domanivskiy/bogdanivka-domanivskiy-rayon-mikolayivska-oblast </ref>
|-
| с. Соколи || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || м.Вознесенськ || Поглинуте м.Вознесенськ || <small> Вважається, що тут до кінця XIV ст.розташовувалось татарське укріплення Чичаклей, а потім - литовське Соколець </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Голта ]]|| 1762 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || м.Первомайськ || м.Первомайськ || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Громоклея || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Єланецький район|Єланецький]] || Зараз с.Водяно-Лорине || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. [[Мигія ]]|| поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Первомайський район|Первомайський]] || с.Мигія || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Лиса Гора || до 1751 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Первомайський район|Первомайський]] || с.Лиса Гора || <small> 1751 р. біля зимівника створено форштадт фортеці Св.Єлизавети, з 1757 р. поселення при форштадті має статус села </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 62:
| с. Корабельне || с.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Арбузинський район|Арбузинський]] || у складі с.Воєводське || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Балацьке ]]|| поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Баштанський район|Баштанський]] || у складі с.Христофорівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Олексіївське (з 1738 - Федорівка) || 1737(?) || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Миколаївська область|Миколаївська ]] || [[Новоодеський район|Новобузький]] || м.Нова Одеса || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 108:
| с. Станіслав || 1774 || || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Білозерський район|Білозерський]] || с.Станіслав || <small> поселення Станіслав існувало тут ще за часів ВКЛ, у XV ст. Пізніше - переправа. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| [[Прогноївськ ]]|| 1735 || [[Прогноївська паланка|Прогноївська]] || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Голопристанський район|Голопристанський]] || с.Геройське || <small> 1735 тут був заснований козац. пост, де розміщувались адміністрація паланки та невелика залога </small> || <ref> http://osvita-plaza.in.ua/publ/490-1-0-60473 </ref>
|-
| с. Лелеківка || с.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || м.[[Кропивницький] || у складі м.Кропивницький || <small> У другій половині XVI ст. на території нинішнього Кіровограда виникають зимівники запорізьких козаків. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 192:
| х. Куцого || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новгородківський район|Новгородківський]] || смт Новгородка || <small> Перша згадка - 1770 р. (х.Куцівка) </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Вершино-Кам’янка]] || 1754 || [[Новослобідський козацький полк ]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новгородківський район|Новгородківський]] || с.Вершино-Кам’янка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Інгуло-Кам’янка || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новгородківський район|Новгородківський]] || с.Інгуло-Кам’янка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 198:
| с. Спасове || 1771 || [[Новослобідський козацький полк ]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новгородківський район|Новгородківський]] || с.Спасове || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Архангельський городок || 1742 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоархангельський район|Новоархангельський]] || м.[[Новоархангельськ ]]|| <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Кальниболот ]]|| 1646 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоархангельський район|Новоархангельський]] || с.Кальниболота || <small> </small> || <ref> https://pl.wikipedia.org/wiki/Kalneb%C5%82oto </ref>
|-
| з. [[Надлак ]]|| поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоархангельський район|Новоархангельський]] || с.Надлак || <small> З сер.XVIII ст. тут - шанець 4-ї роти гусарського полку І.Хорвата Нової Сербії </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Вільшанка || с.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоархангельський район|Новоархангельський]] || с.Вільшанка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 210:
| с. Тернівка || 1753 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоархангельський район|Новоархангельський]] || с.Тернівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. Тресяги || 1740 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новомиргородський район|Новомиргородський]] || м.[[Новомиргород ]]|| <small> з 1753 - шанець , штаб гусарського полку І.Хорвата, з 1773 - статус міста </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Три Байраки || с.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новомиргородський район|Новомиргородський]] || с.[[Каніж]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Печки || 1 пол.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новомиргородський район|Новомиргородський]] || с.Коробчине || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. Давидівка || 1741 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новомиргородський район|Новомиргородський]] || с.[[Петроострів]] || <small> Засноване 1742 р. як поселенська слобода Давидівка осадчим козаком Миргородського полку Д. Звенигородським. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Новоукраїнка) || 1 пол.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]] || смт [[Новоукраїнка]] || <small> У XVIII ст. в цій місцевості були зимівники запорізьких козаків. 1754 року засновано фортецю Павлівськ, навколо якої виник населений пункт </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. Сухий Ташлик || 1750 || [[Новослобідський козацький полк ]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]] || с.Глодоси || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 230:
| с. Цвітне || 1 пол.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Олександрівський район (Кіровоградська область)|Олександрівський]] || с.Цвітне || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Уса (Усівка) || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Олександрійський район|Олександрійський]] || м.[[Олександрія]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. Петрика || поч.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Олександрійський район|Олександрійський]] || смт [[Нова Прага]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Протопопа || 1 пол.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Олександрійський район|Олександрійський]] || с.Протопопівка || <small> у 1751-1803 - шанець Вараждин </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 255:
козака Онуфрієнка" </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Бутівка || поч.XVII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] || смт [[Павлиш]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Плахтіївка (ур.Головатого) || 1696 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] || с.Успенка || <small> "Урочище Головатое", при нынѣшнемъ селеніи Успенскомъ, древнѣйшее старожитное займище, въ 1696 году занято было нѣсколькими семействами украинцевъ изъ-подъ Волыни. Въ 1740 году на этой мѣстности значится уже населенная и довольно многолюдная деревня Плахтѣевка </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Деріївка]] || к.XVII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] || с.Деріївка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Куцеволівка]] || с.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] || с. Куцеволівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Млинок || с.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Онуфріївський район|Онуфріївський]] || с.Млинок || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 287:
| с. Табурище || к.XVII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Світловодський район|Світловодський]] || Кременчуцьке водосховище || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Андрусів || с.XVII ст.-1677, з 1725 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Світловодський район|Світловодський]] || с.[[Велика Андрусівка]] || <small> з 1752 - форпост Чонград </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Глинськ || 1725/30 || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Кіровоградська область|Кіровоградська]] || [[Світловодський район|Світловодський]] || с.Глинськ || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 319:
| Щурівка || 1707 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровський]] || околиця м.Верхньодніпровськ || <small> Тутъ были отлично устроенныя рыбныя ловли запорожскаго казачества; на Сёменовъ день, т. е., 1-го сентября сюда пригоняли запорожцы лишній свой скотъ для продажи, а Кіевскіе купцы и Кременчугскіе торговцы на урочище Щуровку являлись за покупкою рыбы и скота. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Мишурин Ріг]] || с.XVI ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровський]] || с.Мишурин Ріг || <small> Після утворення царським урядом у 1751 році Нової Сербії тут перебувало укріплення новокозачого полку і було споруджено земляну фортецю </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. Дніпрова Кам'янка || 1755 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровський]] || с.[[Дніпровокам'янка]] || <small> ...въ 1755 году на рѣчкѣ Камянкѣ, при впаденіи ея въ Днѣпръ, уже существовала довольно населенная слобода Днѣпрова Камянка съ Свято-Николаевскою приходскою церковію. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Прокопа Бородая || 1707 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровський]] || с.[[Бородаївка]] || <small> близько 1745 року тут виникла слобода Бородаївка. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Пушкарівка || с.XVII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровський]] || с.[[Пушкарівка]] || <small> Пушкарівка згадується ще в історичних джерелах XVII століття, коли вона належала полтавському полковнику Мартину Пушкарю </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Половиця]] || 1743-1795 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || центр м.Дніпро || <small> Осавул Лазар Глоба прибув сюди у 1743 р., а через кілька років неподалік почала заселятися слобода Половиця. </small> || <ref> https://gorod.dp.ua/micro/center/?pageid=501 </ref>
|-
| з. Бобиря || с.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || м.Дніпро || <small> Около 1750 г. по балкамъ—Бобыревой и Войцеховой, гдѣ нынѣ "на фабрикахъ" особое, низменное предмѣстіе г. ЕкатеринославаЕ[[катеринослав]]а, поселилось много холостаго казачества зимовниками и хуторами;… </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Діївка]] || 1755 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || частина м.Дніпро || <small> Мѣстность нынѣшней слободы Діевки—древнейшее запорожское займище, старожитная казацкая маетность. Съ незапамятныхъ временъ тутъ постоянно были зимовники и хутора войсковыхъ старшинъ изъ крепости Паланочнаго города Новаго Кайдака. Въ 1755 году все это урочище, ..., занялъ себе подъ зимовникъ одинъ изъ высшихъ войсковыхъ старшинъ—Максимъ Діевъ </small> || <ref> https://gorod.dp.ua/micro/zahid/?pageid=619; http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| х. Сохача || 1770 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || частина м.Дніпро || <small> Тут жив запорожець-чумак, Іван Сохач, який населив Сухачівку своїми родичами і знайомими з під Сорок і Кобеляк. Після розгрому Запорізької Січі в 1775 р тут осіла ще частина козаків. </small> || <ref> http://politics.ellib.org.ua/pages-5645.html </ref>
Рядок 343:
| с. Романкове || 1737 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Кам'янське || м.Кам'янське || <small> </small> || <ref> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 - Макаревский </ref>
|-
| х. Богородицькі || поч.XVII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Дніпровський район|Дніпровський]] || м.[[Підгородне]] || <small> </small> ||
|-
| х. Обуха || || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Дніпровський район|Дніпровський]] || смт [[Обухівка]] || <small> </small> ||
|-
| Мануйлівка || 1740 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || частина м.Дніпро || <small> ...въ 1740 году здѣсь жили подданные запорожскаго Коша, рабочій народь его,—люди семейные и осѣдлые… </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
Рядок 355:
| сл. Волоські Хутори || 1770 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Дніпровський район|Дніпровський]] || с.Новоолександрівка || <small> Слобода була заснована в другій половині XVIII століття. В той час ці землі входили до складу Коша Запорізького. Згодом слободу перейменували на Новонаселену. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| Волоське || 1770 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Дніпровський район|Дніпровський]] || с.[[Волоське]] || <small> </small> || <ref> https://www.rulit.me/books/dniprovi-porogi-read-262763-11.html </ref>
|-
| [[Звонецьке]] || 1545/1770 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Солонянський район|Солонянський]] || с.Звонецьке || <small> Десь у 1545 року козаки знайшли Звонецькій поріг, зайняли його і, зробили у ньому займище </small> || <ref> https://www.rulit.me/books/dniprovi-porogi-read-262763-12.html </ref>
|-
| з. Письмича || 1770 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Солонянський район|Солонянський]] || с.[[Письмичеве]] || <small> Около 1760-го года на этой мѣстности поселился бывшій войсковый старшина, асаулъ запорожецъ Василій Андре-евичъ Письмичъ, устроилъ здѣсь себѣ обширный зимовникъ … </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| Чувилін || 1707 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Дніпровський район|Дніпровський]] || с.Сурсько-Клевцеве || <small> "Оврагъ Чувилинъ ...", при Сурѣ въ нынѣшнемъ Сурско—Клевцовскомъ приходѣ, въ 1707 г. значатся уже въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества; тутъ зимовпикомъ сидели престарѣлые запорожцы, </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Рога || к.XVII ст. || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.[[Кривий Ріг]] || м.Кривий Ріг || <small> запорізькі зимівники виникли в середині XVII століття. Першим поселенцем у цій місцевості, за легендою, був козак Ріг. У XVIII столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Григорія Шрама || к.XVII ст. || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Кривий Ріг || м.Кривий Ріг (Веселі Терни) || <small> Около 1760 года здѣсь поселился отставной войсковый старшина Григорій Шрамъ; завелъ на этой мѣстности обширнѣйшій зимовникъ... Въ 1765 году населенная и осѣдлая мѣстность эта называлась уже,...—Григорьевскіе Терны. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Лозуватка]] || 1765 || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Криворізький район|Криворізький]] || с.Лозуватка || <small> Засноване село в 1765 р. за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії переселенцями з Чернігівської губернії </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Кам'янське]] || 1750 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Кам'янське || м.Кам'янське (Дніпродзержиськ) || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Аули) || до 1775 р. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Криничанський район|Криничанський]] || смт Аули || <small> З ліквідацією Запорізької Січі зимівник, що існував на місці сучасного селища, перетворили на державну слободу. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 375:
| с. Семенівка || 1691 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Криничанський район|Криничанський]] || с.Семенівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| м. [[Котовка]] || 1770 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Котовка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Личкове]] || к.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Личкове || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Бузівка ]]|| XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Бузівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Гупалівка]] || поч.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Гупалівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Дмухайлівка]] || 1749 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Дмухайлівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| [[Очеретувате]] || || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Очеретувате || <small> ..около 1760 г…. въ балкахъ рѣки Очеретоватой, не далечко отъ монастыря, сидело зимовниками и хуторами богато (много) запорожскаго казачества </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Гончара (Балка Гончара) || 1660, 1707 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Межівський район|Межівський]] || с.[[Слов'янка]] || <small> В минулому на території сучасної Слов’янки, ..., була козацька сторожова охорона, що контролювала Муравський шлях.... Тут стояв із своїм загоном сотник Гончар. У 1660 році в одній із сутичок з татарами він загинув. Відтоді балка, де його поховали, стала називатися Балкою Гончара. В 1707 році вона згадується серед інших населених пунктів Запорізької Січі </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Новопавлівка) || к.XVII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Межівський район|Межівський]] || с.Новопавлівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 393:
| з. Івана Чигринця (ур.Великий Яр) || 1772 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Межівський район|Межівський]] || с.Іванівка || <small> Мѣстность нынѣшней слободы Ивановки,—старинное запорожское поселеніе. Урочище "Болыиой Яръ", около нынѣшней Ивановки, въ мирное и свободное время, было наилучшимъ пріютомъ для запорожскаго казачества. Въ началѣ 1772 года на сей мѣстности поселился отставной войсковый старшина Иванъ Чигиринецъ, завелъ здѣсь свой обширный зимовникъ </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. (Шолохове) || 1740 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Нікопольський район|Нікопольський ]] || с.[[Шолохове]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| м. Новоселиця (Самарчик) || 1 пол.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || м.Новомосковськ || <small> У XVII ст. на околицях сучасного Новомосковська запорізькі козаки заснували кілька хуторів-зимівників. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Орлів Кут (Орлівщина) || 1675 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.[[Орлівщина]] || <small> урочище "Орловъ кутъ" ..., еще съ 1675 года, "по всему степу Самарскому, ... извѣстно было своею пасѣкою, своимъ садомъ и пріютомъ для всякаго рода странниковъ и скитальцевъ...Въ 1735 году здѣсь, въ Орловомъ кутѣ, въ Орловщинѣ, проживало уже болѣе 40 осѣдлыхъ семействъ малороссійскаго народа </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| сл. [[Перещепине]] || 1 пол.XVIII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || м.Перещепине || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Воскресенівка || 1745 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.Воскресенівка || <small> Съ 1745 г. здѣсь сидело зимовпиками нѣсколько престарѣлыхъ запорожцевъ, занимавшихся скотоводствомъ и пчеловодствомъ. Въ 1762 году къ нимъ присталъ ...лейбъ-компаніи священникъ Кириллъ Тарловскій. Полюбивъ эту славную запорожскую маетность,... о. Кириллъ ... наименовалъ ее Воскресеновкою, населилъ народомъ семейнымъ и осѣдлымъ. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 407:
| з. Козинця (Яр Ягідний) || 1650 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.Спаське || <small> Въ 1650 году тутъ сидело зимовникомъ нѣсколько престарѣлыхъ запорожцевъ, занимавшихся скотоводствомъ, пчеловодствомъ и рыбальчествомъ; въ 1680 году, по основаніи Самарскаго ретраншамента, и по обращеніи знаменитой Старой Самары въ русскій военный лагерь, многіе изъ недовольныхъ симъ запорожцевъ ушли изъ Самары и поселились въ Овраге ягодномъ; въ 1750 году Оврагъ ягодный, на огромномъ пространствѣ околичной земли, занялъ себѣ подъ зимовникъ отставной запорожскій старшина, Батуринскаго куреня, Трофимъ Казинецъ. Въ 1777 году указомъ Азовской губернской Канцеляріи, согласно усердному ходатайству Казинца, зимовникъ его переименованъ въ государственную воинскую слободу </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Козирщина]] || до 1766 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Великокозирщина || <small> </small> ||
|-
| с. Ковпаківка || до 1740 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || с.Ковпаківка || <small> На этой мѣстности, около 1740 года, хуторами жило нѣсколько запорожскихъ казаковъ. 1770 года здѣсь видимъ главный зимовникъ, ...запорожскаго казака,—Афанасія Колпака </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
Рядок 413:
| сл. Калантаївка || до 1750 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Магдалинівський район|Магдалинівський]] || ? (район Бузівки) || <small> Калантаевка-слобода очень древняя: въ 1750 году въ ней была уже своя приходская церковь </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Сухини і Моторного || с.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.[[Голубівка]] || <small> У 1745 р. запорожцями — В. Сухіним і Г. Моторним засновано великий зимівник, який поклав початок слободі Кільчені. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Починне || 1740 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.Почино-Софіївка || <small> Въ 1740 г. ... берега Кильчени, на всемъ протяженіи рѣки и по обѣимъ сторонамъ ея, усѣяны были зимовниками и хуторами запорожскаго казачества </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Губи (х.Губинівські) || 1704 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || смтс. [[Губиниха]] || <small> Въ 1704 г. на этой ... мѣстности поселился абшитованпый, выслужившійся у Коша, престарѣлый запорожскій казакъ Аверкій Губа, Губинъ и скоро завелъ здѣсь свой зимовникъ со многими землянками и куренями…. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Піщанка || п.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Новомосковський район|Новомосковський]] || с.[[Піщанка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Матвіївка (з.М.Хижняка) || с.XVII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Павлоградський район|Павлоградський]] || м.[[Павлоград]] || <small> около 1660 года здѣсь оффиціально учреждена была Кошемъ отъ Самарчика, отъ Новоселицы, какъ бы первая главная попутная станція съ перевозомъ чрезъ Волчую. Початок першому поселенню, що мало назву Матвіївки, поклав, за переказами, запорізький військовий старшина — власник розташованого тут зимівника — Матвій Хижняк. У 1779 р. Матвіївку перейменовано в село Луганське </small> || <ref> http://ukrssr.com.ua/; http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. Мала Тернівка || 1700 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Юр'ївський район|Юр'ївський]] || смт [[Юр'ївка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. [[Вербки ]]|| 1700 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Павлоградський район|Павлоградський]] || с.Вербки || <small> Ще на початку XVIII століття (1700) тут оселилося по хуторах і зимівниках багато запорізьких козаків, які займались рибальством і скотарством. Після ліквідації Запорізької Січі виникла велика казенна слобода. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Кочережки]] || с.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Павлоградський район|Павлоградський]] || с.Кочережки || <small> "Тут були пристань та «Сергіїв Скиток» Самарського монастиря, де постійно жило кілька монахів та 20 сімей запорізьких козаків. Бл. 1750 р.
Кочережки стали державною слободою" </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
Рядок 434:
| ур. Хороше || 1750 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петропавлівський район|Петропавлівський]] || с.Хороше || <small> Перша згадка про урочище Хороше, (а також маєтность Добреньку) як населений пункт Самарської паланки, датується 1750 р.: тут було кілька зимівників та хуторів запорізьких козаків. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Головка || 1760 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Покровський район|Покровський]] || смт [[Покровське]] || <small> з 1779 - слобода Покровська </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. || || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Покровський район|Покровський]] || с.[[Великомихайлівка]] || <small> У 2-й пол. XVIII ст. в цій місцевості виникли поселення, які згодом злилися в одне. До 1760 р. тут було село Діброва, згодом його мешканці переселилися за 4 км на захід у зв'язку з частими піщаними бурями. На старому місці посадили хвойний ліс, а за ним виникло село, назване Великомихайлівкою </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. Широкий Яр (з.Гаврили Блакитного з 1770) || 1696 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Покровський район|Покровський]] || с.Гаврилівка || <small> Територія села була заселена ще наприкінці XVII ст. Офіційно населений пункт затверджений у 1775 р. канцелярією азовського губернатора. Засновниками села були запорізькі козаки на чолі з отаманом Гаврилом Блакитним. Вони виконували тут охоронну службу </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| сл. Омельник || 1740 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[П'ятихатський район|П'ятихатський ]] || с.[[Лихівка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. Жовте || п.XVII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[П'ятихатський район|П'ятихатський ]] || с.Жовте || <small> У 1680 р. Жовте було одним з головних хуторів Запорізького Коша </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 450:
| з. Миколи Рудя (з 1749 - сл.Миколаївка) || п.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Синельниківський район|Синельниківський ]] || с.Рудево-Миколаївка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Енгельгардтівка || п.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Солонянський район|Солонянський]] || смт [[Солоне]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Павлівка) || до 1780 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Солонянський район|Солонянський]] || с.Павлівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Орди || п.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Софіївський район|Софіївський]] || с.[[Ордо-Василівка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Василя || п.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Софіївський район|Софіївський]] || с.[[Ордо-Василівка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Миколаївка) || XVI ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Софіївський район|Софіївський]] || с.Миколаївка || <small> Миколаївка вперше згадується в історичних джерелах за 1810 р. В XVI—XVII ст. тут були запорізькі зимівники </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Томаківка]] || 1740 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Томаківський район|Томаківський]] || смт Томаківка || <small> Томаківка — старовинне запорізьке займище. В 1740 р. тут оселилися родини тих служивих, які за розпорядженням царського уряду працювали на Хортицькій верфі і при Хортицькій таможні. У 1777 р. Томаківка стала державною слободою. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Тарасівка || 1740 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Томаківський район|Томаківський]] || с.Вищетарасівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Кисличувата]] || 1740 || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Томаківський район|Томаківський]] || с.Кисличувата || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B0 </ref>
|-
| с. Топила || 1 пол.XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Томаківський район|Томаківський]] || с.Топила || <small> Село засноване у 1-й половині XVIII ст. на місці запорізького зимівника. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 472:
| с. Петрівка || с.XVIII ст. || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петриківський район|Петриківський]] || смт Петриківка || <small> первісно - зимівник Петрика, з 1772 відоме як село </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. [[Чаплинка]] || 1680 || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петриківський район|Петриківський]] || с.Чаплинка || <small> Около 1680 г. здѣсь нѣкоторые изъ войсковыхъ старшинъ имѣли наилучшія свои маетности, благоустроенные зимовники и хутора. .... Въ 1707 г. урочище Чаплинка значится уже въ числѣ населенныхъ мѣстностей запорожскаго казачества. Въ 1760 году Чаплинскія степи усѣяны были зимовниками и хуторами запорожскаго казачества; на нихъ было множество хатъ и мазанокъ; жители были уже люди семейные и осѣдлые </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Бабайківка]] || с.XVIII ст. || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Царичанський район|Царичанський]] || с.Бабайківка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Єлизаветівка]] || 1772 || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петриківський район|Петриківський]] || с.Єлизаветівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Бригадирівка || до 1772 || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петриківський район|Петриківський]] || зникло || <small> Въ 1772 году, по распоряженію Коша запорожскаго, приходскія церкви—Бригадировская и Куриловская сняты съ своихъ неудобныхъ мѣстъ, перевезены и поставлены на другихъ болѣе удобныхъ мѣстностяхъ,—Бригадировская Свято-Покровская—въ слободахъ Лычковой, а Куриловская Свято-Георгіевская—въ слободѣ Петриковкѣ; причты и прихожане ихъ, пожелавшіе быть въ вѣдомствѣ Коша запорожскаго, также переведены въ означенныя новыя слободы; но многіе изъ поселянъ Бригадировскихъ и Куриловскихъ пожелали поселиться, вблизи стараго жилья, на мѣстѣ, недавно избранномъ и населенномъ уже ихъ же слобожанами. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| ст.п. [[Курилівка]] || с.XVIII ст. || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Петриківський район|Петриківський]] || с.Курилівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Могилів]] || 1773 || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Царичанський район|Царичанський]] || с.Могилів || <small> http://ukrssr.com.ua/ вказує на існування хутору Могили у 1773 р., а Феодосій Макаревський зазначає, що 1773 р. машканці села Могилів вже клопотали про спорудження у селі церкви. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. [[Шульгівка]] || с.XVIII ст. || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Царичанський район|Царичанський]] || с.Шульгівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Кам'янка || 1596 || [[Протовчанська паланка|Протовчанська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || м.Дніпро || м.Дніпро || <small> </small> ||
Рядок 492:
| з. Сіромахи || с.XVIII ст. || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]] || [[Широківський район|Широківський]] || с.Миколаївка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Перевізка]] || XVIII ст. || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Білозерський район|Білозерський]] || Міцезнаходження достеменно невідомо || <small> Центр паланки </small> || <ref name="multiple4"> http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Ingulska_palanka </ref>
|-
| с. [[Біла Криниця]] || || [[Бугогардівська паланка|Бугогардівська]] || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Великоолександрівський район|Великоолександрівський]] || с.Біла Криниця || <small> </small> || <ref name="multiple4"> http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Ingulska_palanka </ref>
|-
| с. [[Давидів Брід]] || || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Великоолександрівський район|Великоолександрівський]] || с.Давидів Брід || <small> </small> || <ref name="multiple4"> http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Ingulska_palanka </ref>
|-
| с. Блакитне || || [[Інгульська паланка|Інгульська]] || [[Херсонська область|Херсонська]] || [[Високопільський район|Високопільський]] || с.Блакитне || <small> </small> || <ref name="multiple4"> http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Ingulska_palanka </ref>
Рядок 506:
| з. Петрівка || 1738 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Запорізький район|Запорізький]] || смт Балабине || <small> Село засноване наприкінці XVIII ст. на місці запорізького зимівника. "Съ 1738 года, по открытіи въ Хортицѣ русской таможни и по учрежденіи въ ней верфи для устройства русскихъ военныхъ судовъ, урочище Петровку занялъ семейный и осѣдлый народъ" </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| сл. [[Кушугумівка]] || 1770 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Запорізький район|Запорізький]] || смт Кушугум || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. (Лукашеве) || XVIII ст. || [[Кодацька паланка|Кодацька]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Запорізький район|Запорізький]] || с.Лукашеве || <small> Село виникло наприкінці XVIII ст. на місці зимівника запорізьких козаків. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 516:
| з. (Жеребець/Таврійське) || 1745-1765 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Оріхівський район|Оріхівський]] || с.Таврійське || <small> В 1770 р. тут розпочато будівництво Кряжевої фортеці, що входила до складу Дніпровської укріпленої лінії. Поблизу фортеці засновано хутір Жеребець, де мешкали відставні солдати та будівельники. </small> || <ref> https://www.rulit.me/books/dniprovi-porogi-read-262763-33.html </ref>
|-
| з. Кузьми Бесараба || ? || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Вільнянський район|Вільнянський]] || с.[[Петро-Свистунове]] з 1779 || <small> </small> || <ref> https://www.rulit.me/books/dniprovi-porogi-read-262763-18.html </ref>
|-
| з. Велегури || ? || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Запорізька область|Запорізька]] || [[Вільнянський район|Вільнянський]] || с.Андріївка || <small> </small> || <ref> https://www.rulit.me/books/dniprovi-porogi-read-262763-18.html </ref>
|-
| сл. Барвінкове || с.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Барвінківський район|Барвінківський ]] || смт Барвинківка[[Барвінківка]] || <small> На горі Чумацькій була збудована дерев’яна фортеця з потайним ходом до води. Тут містився козачий дозір. Навколо слободи були запорізькі зимівники, які відігравали важливу роль в боротьбі з татарськими набігами. У 1760 році граф Капніст надіслав у Барвінкове 200 козаків з своїм утриманням. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. [[Шебелинка]] || 1681 || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Балаклійський район|Балаклійський ]] || смт Шебелинка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ст.п. (Грушуваха) || к.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Барвінківський район|Барвінківський ]] || с.Грушуваха || <small> Слобода Грушуваха заснована в кінці XVII століття як козацький форпост </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 528:
| с. Добровілля || п.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Близнюківський район|Близнюківський]] || с.Добровілля || <small> Перші згадки про Добровілля припадають на 30-і рр. ХУІІ століття. Село було засноване «служилими людьми» для охорони кордонів </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Зачепилівка]] || к.XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Зачепилівський район|Зачепилівський]] || смт Зачепилівка || <small> Точної дати заснування села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Миколаївка || XVII ст. || [[Орільська паланка|Орільська]] || [[Харківська область|Харківська]] || [[Зачепилівський район|Зачепилівський]] || с.Миколаївка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 558:
| с. Брянцівка || к.XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Бахмутський район|Бахмутський]] || м.Соледар || <small> В останній чверті XVII ст., коли в районі річки Бахмутки почали видобувати сіль, навколо соляних промислів виникло село Брянцівка. Першими його мешканцями були козаки Ізюмського полку й переселенці з північних областей України. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| м. [[Бахмут]] || 1571 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Бахмутський район|Бахмутський]] || м.Бахмут || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Калинівка || п.XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Бахмутський район|Бахмутський]] || с.Калинівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 576:
| с. Майорське || п.XVIII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Великоновосілківський район| Великоновосілківський]] || с.Старомайорське || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Государів Байрак || 1754 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Горлівка]] || північна частина м.Горлівка || <small> Поселенці на території Горлівки з’явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім’ям одного з жителів Микити Дев’ятилова. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Жований Ліс || || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Горлівка]] || північне передмістя м.Горлівка || <small> Поселенці на території Горлівки з’явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім’ям одного з жителів Микити Дев’ятилова. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Сухий Яр || || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Горлівка]] || північне передмістя м.Горлівка || <small> Поселенці на території Горлівки з’явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім’ям одного з жителів Микити Дев’ятилова. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Житий Яр || || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Горлівка]] || північне передмістя м.Горлівка || <small> Поселенці на території Горлівки з’явилися на поч. XVIII ст., коли запорізькі козаки засновували тут зимівники по річках. З 2-ї пол. XVIII ст. для несення прикордонної охоронної служби тут були оселені вихідці з Балкан. Сформовані з них 2 полки розселили ротами по хуторах. Так виникло і село Государів Байрак, де в 1754 р. стояла 9-а рота (нині у Калінінському районі Горлівки). Зимівники у балці Сухому Яру та в урочищі Жованому Лісі у 1776 р. злилися у слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівкою за ім’ям одного з жителів Микити Дев’ятилова. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Залізна Балка || XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Горлівка]] || західне передмістя м.Горлівка || <small> Въ 1696 и 1707 годахъ на речке Железной и въ балке Железной, при р. Кривомъ Торцѣ существовало нѣсколько зимовниковъ и хуторовъ запорожскаго казачества. ....Казакъ запорожецъ Прокопъ Дьяченко, въ 1770 году, занялъ всю эту мѣстность, завелъ здѣсь обширный зимовникъ, устроилъ въ немъ нѣсколько землянокъ и хатъ-мазанокъ </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| ст.п. [[Дружківка]] || XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.Дружківка || м.Дружківка || <small> У XVII ст. на Кривому Торці виник козацький сторожовий пост Дружківка. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Золотий Колодязь || 1680 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Добропільський район|Добропільський]] || с.Золотий Колодязь || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 592:
| с. Криворіжжя || 1 пол.XVIII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Добропільський район|Добропільський]] || с.Криворіжжя || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| Олександро-Калинове || с.XVIII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Костянтинівський район|Костянтинівський]] || с.[[Олександро-Калинове]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| з. Гриші || || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Покровський район|Покровський]] || с.Гришине || <small> Десь між 1780 і 1790 роками на території колишнього козацького зимівника виникла казенна слобода Гришине. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 598:
| с. Сергіївка || к.XVII ст. || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Покровський район|Покровський]] || с.Сергіївка || <small> Заснування села відноситься до 1670— 1690 рр. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Балка Холодна || 1750 || [[Самарська паланка|Самарська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Покровський район|Покровський]] || смт [[Гродівка]] || <small> </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| з. Макєєва || к.XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.[[Макіївка]] || м.Макіївка || <small> Наприкінці XVII ст. тут було займище, заснування якого, за народними переказами, приписується Макєєву. Перші писемні свідчення про село Макіївку датуються 1815 роком. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. (Нижня Кринка) || XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.Макіївка || смт Нижня Кринка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 620:
| сл. Олексіївка || 1770-ті || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || м.Торез || м.Торез || <small> селяни з України стали першими жителями слободи Олексіївки, що виникла на території нинішнього міста на початку 70-х років XVIII століття. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| х. Авдія || с.XVIII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Ясинуватський район|Ясинуватський]] || м.[[Авдіївка]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Скотувата || 1772 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Ясинуватський район|Ясинуватський]] || смт [[Верхньоторецьке]] || <small> Скотувата заснована на місці запорізького зимівника у 1772 р. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| ур. Ясенувате || 1690 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Донецька область|Донецька]] || [[Ясинуватський район|Ясинуватський]] || м.[[Ясенувата]] || <small> при урочищѣ Ясеноваткѣ, зимовникомъ и хуторомъ въ 1690 году, сидело нѣсколько отшельниковъ, абшитованныхъ запорожцевъ, занимавшихся пчеловодствомъ, скотоводствомъ и рыбальчествомъ </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| [[Кам'яний брод]] || XVII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || м.[[Луганськ]] || м.Луганськ || <small> На лівому березі Лугані (нинішній Кам’янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII ст. жили запорізькі козаки </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Вергунка]] || || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || м.[[Луганськ]] || м.Луганськ || <small> На лівому березі Лугані (нинішній Кам’янобродський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII ст. жили запорізькі козаки </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Іванівка || 1770 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Антрацитівський район|Антрацитівський]] || смт Іванівка || <small> Заснована Іванівка в 1771 р. полковником Штеричем. Спочатку являла собою типову поміщицьку садибу. В середині XIX століття стала торговим містечком </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 640:
| ур. Глибокий Яр || XVIII ст. || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Антрацитівський район|Антрацитівський]] || с.Красний Кут || <small> балка Мечетна и балка Глубокій Яръ, при нынѣшнемъ Красномъ Кутѣ, изъ давнихъ лѣтъ, во всей подробности, извѣстны и знакомы были запорожскому казачеству. Тутъ сиделъ зимовпикомъ абшитованный, отставной войсковый старшина, знаменитый Петръ Довгаль </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| с. Яр Кам'яний || 1696 - 1730 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || м.[[Брянка]] || м.Брянка || <small> У 1730 р. об'єдналось з с.Протік Гриценків у с.Лозову </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Протік Гриценків || 1707 - 1730 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || м.[[Брянка]] || м.Брянка || <small> У 1730 р. об'єдналось з с.Яр Кам'яний у с.Лозову </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Лозова || 1730 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || м.Брянка || м.[[Брянка]] || <small> Перші поселенці на території Брянки з’явилися в 1696 р. Вони заснували селище Яр Кам’яний. В 1707 р. неподалік від селища виник другий населений пункт, що дістав назву Протік Гриценків — за ім’ям сотника Гриценка; в 1730 році вони об’єдналися, утворивши село Лозову. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. [[Макарів Яр]] || 1660 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Краснодонський район|Краснодонський]] || с.Макарів Яр || <small> Перше поселення на території села виникло у 1660 р., коли за розпорядженням Запорізького кошу тут було розміщено частину Суходільського сторожового пікету. Близько 1738 р. на місці теперішнього села поселився колишній запорізький козак Макар Безрідний, побудувавши тут великий зимівник з багатьма землянками. В 1773 році поселення Макарів Яр, що виросло на місці зимівника, було передане як рангова дача сербському полковнику А. Г. Рашковичу </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| Суходіл || 1650 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Краснодонський район|Краснодонський]] || с.Суходіл || <small> Суходоль—селеніе древнѣйшее, земля стародавняя, старожитная.... Въ 1650 году здѣсь стояли запорожскіе пикеты, въ землянкахъ и зимовникахъ жило двѣ сотни запорожскаго казачества, для наблюденія за донскими казаками. Въ 1704 году въ балкѣ "Сухой" о въ яру "Холодовомъ" жило нѣсколько семействъ запорожскаго казачества </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
|-
| сл. Лисичий Байрак || 1710 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || || м.[[Лисичанськ]] || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Білогорівка || 1720 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || || с.Білогорівка || <small> </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
Рядок 686:
| ст.п. (Підгірне) || 1740 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Слов’яносербський район|Слов’яносербський]] || м.Слов’яносербськ || <small> Перша згадка в історичних документах про існування сторожового поста, з зимівниками й хуторами на місці теперішнього Слов’яносербська відноситься до 1740 р. В 1753 р. сербами та іншими слов’янами тут було засноване село Підгірне. У Підгірному пізніше розміщувалась і 8-а рота Бахмутського полку </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Черкаський Брід || 1645 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Слов’яносербський район|Слов’яносербський]] || м.[[Зимогір'я]] || <small> Перших поселенців, запорізьких козаків, почав оселяти тут російський уряд у 1645—1647 рр. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Жовтий Яр/9-та рота || 1700 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Слов’яносербський район|Слов’яносербський]] || с.Жовте || <small> Село засноване у 1700 році військовими поселенцями, яких оселив тут уряд для охорони південних кордонів російської держави. Перша назва — Жовтий Яр. У 1756 році тут була розміщена 9-та рота Бахмутського гусарського полку і назва села змінилася на Дев’яту Роту. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| с. Кримська Яма || 1725 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Слов’яносербський район|Слов’яносербський]] || с.[[Кримське]] || <small> Перші згадки про Кримське відносяться до 1725—1740 рр., коли відоме воно було під назвою Кримська Яма. Тут розміщалася 6-та рота Бахмутського полку. </small> || <ref name="multiple"> http://ukrssr.com.ua/ </ref>
|-
| сл. Нижня || 1745 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Луганська область|Луганська]] || [[Слов’яносербський район|Слов’яносербський]] || с.Нижне || <small> На этой мѣстности, ..., съ 1745 года, въ мирное и спокойное время, зимовниками и хуторами, въ землянкахъ и шалашахъ, постоянно жило нѣсколько семействъ людей малороссійской націи. Въ 1754 году, по распоряженію Шевича и Депрерадовичева, къ нимъ помѣщены на всегдашнее жительство православные иностранцы,— молдаване и волохи, въ числѣ ста самействъ. Соединившись вмѣстѣ, малоросы, молдоване и волохи, дружно начали благоустроять свою новую слободу, назвали ее слободою Низшею, Нижнею. </small> || <ref name="multiple2"> http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26 </ref>
Рядок 704:
| сл. Верхня (Вища) || 1769 || [[Кальміуська паланка|Кальміуська]] || [[Ростовська область|Ростовська]] || [[Неклинівський район|Неклинівський]] || с.Покровське || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) </ref>
|-
| сл. [[Койсюг]] || 1769 || || [[Ростовська область|Ростовська]] || м.[[Батайськ]] || м.Батайськ || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) </ref>
|-
| сл. [[Кагальник]] || 1736 || || [[Ростовська область|Ростовська]] || [[Азовський район|Азовський]] || с.Кагальник || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) </ref>
|-
| сл. Черкаськ || 1569 || || [[Ростовська область|Ростовська]] || [[Аксайський район|Аксайський]] || ст.[[Старочеркаська]] || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) </ref>
|-
| з. Батайське || 1769 || || [[Ростовська область|Ростовська]] || м.[[Батайськ]] || м.Батайськ || <small> </small> || <ref> https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) </ref>
|}
Деякі населені пункти позначені як "села" (як згадуються у джерелах), яле здебільше села стали з'являтися на Запорожжі на завершальному етапі в північних регіонах (і особливо після ліквідації Січі і нововведень 1775 р.), і тут більшість населених пунктів, позначенних як "село", на 1775 р. були ще зимівниками.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_запорозьких_поселень