Російський інститут театрального мистецтва: відмінності між версіями

[[22 листопада]] [[1878]] року під патронатом Товариства любителів музичного і драматичного мистецтва в Москві російський піаніст [[Шостаковський Петро Адамович|Петро Шостаковський]] відкрив Музичномузично-драматичну школу для вільних відвідувачів. У [[1883]] році Товариство любителів було перейменовано в [[Московське філармонійне товариство]], директор якого, Петро Шостаковський, передав в його ведення і свою школу. В [[1886]] року школа, перейменована в Музично-драматичне училище, булата прирівняна до консерваторії.

У [[1902]] році училище переїхало в особняк Солдатенкових на Малому Кисловському провулку, де і нині розміщенийрозташований головний корпус.

У [[1918]] році Музично-драматичне училище перейменували на Музично-драматичний інститут, а в 1919 році — на Державний інститут музичної драми. [[17 вересня]] [[1922]] року, після об'єднання з Державними вищими театральними майстернями під керівництвом [[Мейєрхольд Всеволод Емільович|Всеволода Мейєрхольда]], реорганізували в Державний інститут театрального мистецтва ({{lang-ru|Государственный институт театрального искусства  — ГИТИС}}). Мейєрхольд створив при ньому театр, який у [[1923]] році відокремився від інституту і перетворився на [[Державний театр імені Вс. Мейєрхольда|Театр імені Мейєрхольда]].

Інститут об'єднував 9 самостійних «виробничих майстерень», у кожної був свій майстер, при цьому творчі позиції майстрів могли бути діаметрально протилежними; дуже скоро штучно об'єднані майстерні стали виходити зі складу інституту. Неопрацьованість навчальних планів і програм призвела до того, що ву 1925/261926 навчальному році ГІТІС був переведений на становище технікуму (зберігши 4-річний термін навчання) і став іменуватися Центральним технікумом театрального мистецтва, до складу якого входили три відділення: драматичне, музично-драматичне (оперне) і клубно-режисерське. У [[1930]] році були утворені режисерсько-педагогічний, директорський і театрознавчий факультети.

В [[1931]] року, в результаті об'єднання кількох навчальних закладів, був утворений Навчально-театральний комбінат, якому в січні [[1934]] року присвоїли ім'я [[Луначарський Анатолій Васильович|А. В. Луначарського]]. В липні [[1935]] року Театральний комбінат був в черговий раз реорганізований і з тихтого пірчасу більше ніж півстоліття іменувався Державним інститутом театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського. Спочатку в ГІТІСі було три факультети: режисерський, акторський і директорський; закритий в ході реорганізації театрознавчий факультет був відновлений в [[1937]] році, директорський факультет, навпаки, до [[1939]] року був ліквідований.

УПід рокичас [[РадянськоНімецько-німецькарадянська війна|Радянськонімецько-німецькоїрадянської війни]] ГІТІС був евакуйований в [[Саратов]]. Ректором інституту в цей час був [[Раєвський Йосип Мойсейович|Йосип Мойсейович Раєвський]].

У 1943—1948 роках ГІТІС очолював [[Мокульський Стефан Стефанович|Стефан Мокульський]], звільнений на початку [[1949]] року впід ходічас так званої «[[Боротьба з космополітизмом|боротьби з космополітизмом]]» — після опублікування в «[[Правда (газета)|Правді]]» статті «Про одну антипатріотичну групу театральних критиків»; тоді ж з інституту були звільнені багато викладачів.

* [https://web.archive.org/web/20150518072620/http://www.gitis.net/rus/about/index.shtml ГИТИС / Наша история] {{ref-ru}}