Відкрити головне меню

Зміни

31 байт вилучено, 1 місяць тому
→‎Історія: покращена мова
== Історія ==
[[Файл:Orda Napoleon Turaw.jpg|міні|ліворуч|220px|[[Наполеон Орда]] — Турів [[1856]]]]
Турів — старий княжий город на землі [[дреговичі]]в. Уперше згадуєтьсязгаданий в літописі [[Повість временних літ|«Повісті минулих літ»]] під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.
 
За київського князя [[Володимир Святославич|Володимира]] [[Турівське князівство]] увійшло до складу Київської держави. У [[988]] році першим історично відомим князем який посів у місті був [[Святополк Окаянний|Святополк]], син [[Володимир Святославич|Володимира]], під владою якого знаходиласябула [[Київська Русь]]. У [[1005]] році за правління Святополка у Турові утворюєтьсяутворена Турівська [[єпархія]].
 
За правління другого сина Володимира [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] у Турові посів його син [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав]].
З кінця 10 століття центр удільного [[Турівське князівство|Турівського]] [[князівство|князівства]] та [[Єпархія|єпархії]] (у [[XII століття|XII ст.]] тут був єпископом [[Кирило Турівський]]).
 
Узимку [[1241]] року місто було зруйнованезруйновано [[Монгольська навала на Русь|Батиєвою навалою]].
 
З 1320-тих років Турів належав до [[Велике князівство Литовське|Великого Литовського Князівства]] (з середини [[XV століття|XV ст.]] — до середини [[XVI століття]] Туровом володіли князі [[Острозькі]]), недовгий час входив до складу держави гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
 
З [[1793]] року містечко Мозирського повіту Мінської губернії РосійськоїМосковської Імперії.
 
[[4 травня]] [[1796]] року у Варшаві [[дідич]]ка «Турівського [[ключ (територія)|ключа]]» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька&nbsp;— донька [[Йоахім Потоцький (підчаший)|Йоахіма Кароля Потоцького]]&nbsp;— підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській<ref>''[[Баронч Садок|S.&nbsp;Barącz]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168 s.— S. 72-73. {{ref-pl}}</ref>.
Анонімний користувач