Європа (супутник): відмінності між версіями

== Позаземне життя ==

До [[1970|1970-х років]] людство вважало, що наявність життя на небесному тілі повністю залежить від сонячної енергії. [[Рослини]] на поверхні Землі отримують енергію із сонячного світла, вивільняючи кисень в процесі [[фотосинтез]]у органічних речовин з [[Діоксид вуглецю|вуглекислого газу]] і води, а потім їх можуть з'їсти тварини, які дихають киснем, і передати свою енергію вгору по [[Ланцюг живлення|ланцюгу живлення]].

[[Файл:Nur04505.jpg|thumb|left|Ця колонія [[Рифтія|рифтій]] живе в глибоководній східній частині [[Тихий океан|Тихого океану]] і живиться за рахунок симбіотичних бактерій, що живуть за рахунок окиснення [[Сірководень|сірководню]]]]

Однак 1977 року під час дослідницького занурення до [[Галапагоський рифт|Галапагоського рифту]] в глибоководному апараті [[Алвін (ППА)|«Алвін»]] вчені виявили колонії [[Рифтія|рифтій]], [[Молюски|молюсків]], [[Ракоподібні|ракоподібних]] та інших істот, що жили навколо підводних вулканічних [[Гідротермальне джерело|гідротермальних джерел]]. Ці джерела називаються [[Чорні курці|«чорними курцями»]] і розташовані вздовж осі [[Океанічні хребти|серединно-океанічних хребтів]]<ref name="Chamberlin_1999"/>. Живі істоти процвітають тут, незважаючи на відсутність доступу до сонячного світла, і невдовзі було виявлено, що вони утворюють доволі ізольований [[ланцюг живлення]] (однак потребують кисню, що надходить ззовні). Замість рослин основою для цього ланцюга живлення є [[бактерії]]-[[хемосинтез|хемосинтетики]], які отримують енергію від окиснення [[Водень|водню]] чи [[Сірководень|сірководню]], що виходять із надр Землі. Такі екосистеми показали, що життя може лише слабко залежати від Сонця, і це стало важливим для біології відкриттям.