Південноосетинська війна (1991—1992): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 47:
25 січня міністр внутрішніх справ Грузії [[Ділар Хабуліані]] домовився з осетинською стороною про виведення підрозділів МВС Грузії та припинення вогню за умови здачі викраденої у грузинської міліції зброї, проте, після затримання 29 січня військовим комендантом Цхінвала Кванталіані Голови Верховної Ради Південної Осетії [[Торез Кулумбегов|Тореза Кулумбегова]], ситуація в регіоні знову загострилася<ref name="Січень 1991">{{cite news|title=ПІВДЕННА ОСЕТІЯ: НА ФРОНТІ БЕЗ ОСОБЛИВИХ ЗМІН|publisher=Журнал «Власть»|url=http://www.kommersant.ru/doc.aspx?fromsearch=b508ae4a-4a1b-4863-a262-c8f1d61004b0&docsid=265686|date=28.01.1991| language=російською}}</ref>. Грузинська міліція змушена була залишити Цхінвалі ще 26 січня, закріпившись на в'їзді в місто, де був розміщений штаб та бронетехніка. Частина сил також перебувала в грузинських селах на північ від Цхінвалі<ref name="Доповідь">{{cite news|title=Конфлікт в Південній Осетії та права людини|publisher=Доповідь Правозахисного центру «Меморіал».|url=http://www.memo.ru/hr/hotpoints/osetia/old90.htm#r4|author=А.В. Соколов, А.В. Черкасов|date=Травень 1991 р.| language=російською}}</ref>. Сутички між протиборчими сторонами спалахнули в передмістях Цхінвалі. Так 31 січня сталося велике зіткнення між грузинськими воєнізованими формуваннями з осетинами за декілька кілометрів від міста<ref name="Січень 1991"/>.
 
Грузинські сили контролювали стратегічні висоти навколо Цхінвалі, ведучи обстріл міста, а осетинські загони, що базувалися в блокованому Цхінвалі, відчували гостру нестачу зброї та боєприпасів та діяли дрібними диверсійними групами. В середині березня голова Верховної Ради РРФСР [[Єльцин Борис Миколайович]] здійснив поїздку на [[Кавказ]], де 23 березня на кордоні Грузії та Північної Осетії зустрівся зі своїм грузинським колегою [[Гамсахурдіа Звіад Костянтинович|Звіадом Гамсахурдія]]. У ході зустрічі сторони підписали протокол про врегулювання ситуації в Південній Осетії<ref name="Єльцин">{{cite news|title=МИРОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ І МИРОТВОРЧІ СИЛИ РОСІЇ В СНД|publisher=Меморіал|url=http://www.memo.ru/hr/hotpoints/peace/chapter1.htm|author= А.В.Соколов| language=російською}}</ref>, у відповідь на що 26 березня в Цхінвалі пройшов мітинг під гаслом '' «Ганьба Єльцину за змову з грузинськими фашистами !» ''<ref>{{cite news|title=ВІЗИТ ЄЛЬЦИНА НА КАВКАЗ: Подорож дилетанта ?|publisher=Журнал «Власть»|url=http://www.kommersant.ru/doc.aspx?fromsearch=e6159ae6-973d-4533-b824-22e71f30ede0&docsid=265489|date=25.03.1991| language=російською}}</ref>. Запропоноване в протоколі рішення передбачало введення на територію Південної Осетії спільного контингенту російських та грузинських добровольців загальною чисельністю близько 400 осіб, але дана угода викликала широкі протести різних політичних сил Росії, в результаті чого [[Верховна Рада РФ]] заблокувала проведення миротворчої операції<ref name="Єльцин"/>. 4 травня Рада народних депутатів Південної Осетії ухвалила рішення про скасування Південно-Осетинської Радянської Республіки та повернення її до статусу автономної області<ref name="Протистояння">{{cite news|title=Історія протистояння Грузії та Південній Осетії|publisher=РосБізнесКонсалтинг.|url=http://top.rbc.ru/society/08/08/2008/216916.shtml|date=08 серпня 2008г.| language=російською|accessdate=20 травень 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081231201916/http://top.rbc.ru/society/08/08/2008/216916.shtml|archivedate=31 грудень 2008|deadurl=yes}}</ref>. Через чотири місяця 1 вересня того ж року сесія Ради народних депутатів Південної Осетії скасувала рішення зборів депутатів від 4 травня, проголосивши [[Південна Осетія|Республіку Південна Осетія]].
 
=== 1992 рік ===
Рядок 64:
|publisher=Газета «Коммерсант»|url=http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=1009493|date=09.08.2008| language=російською}}</ref>.
 
Дагомиські угоди передбачали припинення вогню та створення органу для врегулювання конфлікту&nbsp;— [[Змішана контрольна комісія|Змішаної контрольної комісії (ЗКК)]], в яку увійшли грузинська та південно-осетинська (в грузинських джерелах звана «Цхінвальською») сторони, Росія і, як окрема сторона, Північна Осетія. Незважаючи на заяви президента [[Саакашвілі Міхеїл Ніколозович|Саакашвілі]] надати Південній Осетії широку автономію<ref>[{{Cite web |url=http://region15.ru/articles/538/ |title=Північна Осетія:: Потяг «Південна Осетія» виїхав з Грузії та повертатися не збирається:: м. Владикавказ:: 15-Й РЕГІОН:: Республіка Північна Осетія Аланія<!--Тема доданий ботом-->] |accessdate=20 травень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120530084029/http://region15.ru/articles/538/ |archivedate=30 травень 2012 |deadurl=yes }}</ref>, в рамках СКК такі пропозиції грузинськими представниками на розгляд не виносилися. Протягом роботи ЗКК Грузія призначала все більш радикальних противників поступок Південній Осетії своїми представниками в комісії, зводячи її роботу нанівець. У березні 2008 Грузія зовсім припинила свою участь в ЗКК<ref>[http://www.utro.ru/articles/2008/03/05/721413.shtml ПОЛІТИКА: Грузія кличе Захід на підмогу<!--Тема доданий ботом-->]</ref>. Повністю робота комісії була припинена після [[Російсько-грузинська війна (2008)|збройного конфлікту 2008 року]].
 
== Див. також ==