Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
доповнення |
||
Рядок 9:
|карта = Bezirk Stanislau.png
|центр = Станіславів
|створений =
|площа = 806,1 км² (1880)
|населення = 86 700 (1880)
|найбільші міста = [[Станіславів]], [[Галич]]
}}
'''Станіславський повіт''' ({{lang-de|Bezirk Stanislau, {{lang-pl|Powiat stanisławowski}}}}) —
== Історія ==
=== Австро-Угорщина ===
Проголошений 1854 року<ref>''Stupnicki H''. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.</ref> і утворений 29 вересня 1855 р. у складі 25 громад (гмін). 1867 року в ході адміністративної реформи до нього приєднано Галицький повіт з 35 громад, також передані громади [[Озерце (Галицький район)|Озерце]], [[Кінчаки]] і [[Кремидів]] з Монастириського повіту, [[Тисменичани]] і [[Забережжя]] з [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського повіту]] та [[Чукалівка]] з [[Богородчанський повіт|Богородчанського повіту]] (однак у судовій структурі зберігся попередній поділ і Галицький судовий повіт). Таким чином Станіславський повіт охоплював територію нинішніх [[Станіславський район|Станіславського]] та частково [[Богородчанський район|Богородчанського]], [[Галицький район|Галицького]], [[Калуський район|Калуського]] і [[Надвірнянський район|Надвірнянського]] районів.
Станом на 1879 рік, повіт налічував 75 населених пунктів, розподілених по 62 [[кадастровий квартал|кадастрових кварталах]]<ref>''Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879'', Lwów 1879 {{ref-pl}}</ref>.
=== ЗУНР ===
Рядок 28 ⟶ 26:
=== Польська окупація ===
Після окупації [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] унаслідок [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни]] територія повіту в травні 1919 р. опинилася у межах [[Польська Республіка|Польської Республіки
Докладніше: [[Станіславський повіт (II Річ Посполита)]].
=== Населення ===
Українці-грекокатолики становили 59 % населення повіту (1910)<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.
У 1939 році в повіті проживало 211 860 мешканців (133 720 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликів]] — 63,12 %, 9 245 українців-[[Калакути|латинників]] — 2,36 %, 33 070 поляків — 15,61 %, 1 850 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]] — 0,87 %, 31 430 євреїв — 14,84 % і 2 545 німців та інших національностей — 1,2 %)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.</ref>.
== У складі СРСР ==
[[19 вересня]] [[1939]] року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів — кожен із кількох колишніх ґмін:
* [[Галицький район]] — із ґмін [[Галич]], [[Ґміна Боднарів|Боднарів]] і [[Ґміна Блюдники|Блюдники]],
* [[Жовтневий район (Станіславська область)|Жовтневий район]] — із ґмін [[Ґміна Єзупіль|Єзупіль]], [[Ґміна Деліїв|Деліїв]] і [[Ґміна Маріямпіль-місто|Маріямпіль]],
* [[Станіславський район]] — із ґмін [[Ґміна Пасічна|Пасєчна]] й [[Ґміна Угорники|Угорнікі]],
* [[Лисецький район|Лисецький]] — із ґмін [[Ґміна Лисець|Лисєц]] і [[Ґміна Черніїв|Чернєюв]],
* [[Богородчанський район]] — із ґмін [[Богородчани]], [[Ґміна Старі Богородчани|Богородчани Старе]] і [[Ґміна Ляхівці|Ляховце]].
== Примітки ==
|