Вікіпедія

Почаївська Успенська лавра: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 144 редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 144 редагування
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 59:
Перебудову церкви та монастиря оо. Василіян у Почаєві оплатив у [[1771]]&nbsp;р. [[Микола Василь Потоцький]] (''як фундатор був похований, згідно з тодішнім звичаєм, у крипті під церквою, зліва від головного входу в собор''<ref>''Skrzypecki T. H''. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.&nbsp;— Opole&nbsp;: Solpress, 2010.&nbsp;— 256 s.&nbsp;— S. 83.&nbsp;— ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}</ref>). Також дав монастиреві 200 000 злотих; мав у монастирі свій будинок, якому заповів ''поселення Срібна'' і все власне майно.
 
Монастир найбільше був розбудований, коли належав до [[Василіяни|Василіянського Чину]]. Зокрема, був споруджений головний храм Лаври&nbsp;— [[Успенський собор Почаївської лаври|Святоуспенський]]. В загальних рисах проект [[собор]]у підготував Ян Ґотфрид Гофман&nbsp;— його ''вважають автором проекту''. Подальшу роботу з будівництва храму здійснювали львівські зодчі та скульптори&nbsp;— брати [[Полейовський Петро|Петро]] (помер близько [[1780]] року) та [[Полейовський Матвій|Матвій]] (близько [[1720]]&nbsp;— близько [[1800]] роки) Полейовські, брав участь український архітектор [[Франциск Ксаверій Кульчицький]], під керівництвом котрого збудували протягом [[1771]]–[[1783]] років трапезну, сформували під Успенським собором терасу з [[парапет]]ом<ref>http://allplaces.in.ua/ternopilska/22-uspenskij-sobor-pochayivskoyi-lavri.html{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Загальна композиція комплексу&nbsp;— терасна, будівлі розміщені на схилах з поступовим підвищенням до головного акценту&nbsp;— Успенського собору. Головний фасад за католицькою традицією прикрашають дві вежі під кутом 45° до головної осі, що підкреслює всефасадність собору&nbsp;— характерну рису українських церков. Первісний вівтар схожий на [[Католицтво|католицькі]], з колонами та статуями на них (зберігся малюнок вівтаря Успенського собору, автор&nbsp;— [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас&nbsp;Шевченко]], [[1846]]&nbsp;р., див. далі). Загалом композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами схожа на катедральну церкву в [[Холм]]і та співзвучна найкращим зразкам козацького бароко&nbsp;— [[Троїцький собор (Чернігів)|соборам]] Чернігівського [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)|Троїцького]] та [[Мгарський монастир|Мгарського]] (біля Лубен) монастирів на Полтавщині<ref>http://risu.org.ua/ua/library/periodicals/lis/lis_1997/lis_97_11_12/37480/</ref>. Прикметою Успенського собору є його орієнтація вівтарем на північ, а не на схід.
 
З [[1730]] року в Лаврі року діяла [[Почаївська друкарня]], з якої вийшло 187 книжок, серед яких «Богогласник» (1790-91)&nbsp;— найбільша збірка [[канти|духовних кантів]].
Рядок 99:
Разом з тим у 1990-ті роки на території Лаври було спалено книжки, які правдиво відображували історію святині<ref name="Tymoshyk">{{cite web |title=Історія і сьогодення Святої Почаївської лаври |author=[[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]] |date= |url=http://hram.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3134:title3683&catid=261&Itemid=42 |publisher= |accessdate=16.09.2015}}</ref><ref>{{cite web |title=Канонічний ювілей |author=Роман Якель |date=14.08.2015 |url=http://gazeta.dt.ua/internal/kanonichniy-yuviley-_.html |publisher=[[DT.UA]] |accessdate=20.09.2015}}</ref><ref>{{cite web |title=Споконвіку було Слово |author=Василь Зілгалов |date=27.03.2004 |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/914370.html |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=20.09.2015}}</ref>, серед них книга вихідця з Кременеччини С. Антоновича (Семена Антоновича Жука) «Короткий історичний нарис Почаївської Успенської лаври» та книга [[Іларіон (Огієнко)|митр. Іларіона (Івана Огієнка)]] «Свята Почаївська Лавра»<ref name="Ohienko-Lavra">Свята Почаївська лавра / Іван Огієнко; Упоряд., авт. передм. Микола Тимошик; Фундація ім. Митрополита Іларіона (Огієнка).&nbsp;— К.: Наша культура і наука, 2005.&nbsp;— 436 с.</ref>.
 
17 липня 2003 року уряд [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] прийняв розпорядження №&nbsp;438-р<ref name="ІС1">{{cite web |title=Іван Стойко звернувся до Прем’єр-міністра України стосовно Почаївської Лаври |url=http://zolotapektoral.te.ua/ivan-stojko-zvernuvsya-premjer-ministra-ukrajiny-stosovno-pochajivskoji-lavry.html |author= |date=10.07.2014 |archiveurl=https://archive.today/20150906101357/http://zolotapektoral.te.ua/ivan-stojko-zvernuvsya-premjer-ministra-ukrajiny-stosovno-pochajivskoji-lavry.html |publisher=Золота пектораль |archivedate=06.09.2015 |accessdate=06.09.2015 |deadurl=noyes }}</ref> «Про виключення зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври», лавру передали на 49 років у безкоштовне користування представникам УПЦМП<ref name="Бандера1">[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25448715.html Почаївська лавра&nbsp;— «русский мир» посеред «бандерівців»]</ref>. Через це у лаври в [[2009]]–[[2010]] роках були проблеми з Тернопільською облрадою, яка хотіла повернути монастир до заповіднику<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2010/02/lavroborchestvo_ternopolskih_deputatov/ http://pravoslavye.org.ua/2010/02/lavroborchestvo_ternopolskih_deputatov/]</ref>. На думку деяких російських журналістів , станом на 2013 лавра&nbsp;— осередок, який об'єднує консервативні елементи котрі підтримують Московський патріархат і<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/andrij-yurash/_agresiya-pochayivskoyi-lavri-povyazana-z-roztashuvannyam-na-zahidnij-ukrayini/477504 Агресія Почаївської Лаври пов'язана з розташуванням на Західній Україні]</ref> Лавра, станом на травень 2014 року&nbsp;— описана як ««русский мир» посеред «бандерівців»<ref>{{cite web |title=Почаївська лавра – «русский мир» посеред «бандерівців» |author=Галина Терещук |date=07.07.2014 |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/25448715.html |publisher=[[Радіо «Свобода»]] }}</ref>, її територія охороняється «казаками»<ref name="ІС1"/>.» Таке відображення в Російських кругах тільки розігріло підозри про політичне, анті-Українське втручання Московського патріархату , під час війни на Донбасі .
 
Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] та [[Війна на Сході України|конфлікту на Сході України]] навколо Почаївської лаври розгорнулися значні скандали та провокації. 24—25 лютого [[2014]] року через непідтверджені чутки про вивіз із лаври святинь, переховуванні на території монастиря відстороненого від влади Віктора Януковича та [[тітушки|тітушок]] в лаврі з прилеглою територією зібралося багато представників Московського патріархату, що намагалися не допустити «захоплення» лаври шляхом провокації та противників УПЦ МП (представників Київського патріархату, патріотично налаштованих громадян, які виступали проти втручання Московського патріархату в політику, зокрема в анті-Українську полеміку) В результаті після непідтвердження неправдивих чуток і неагресивній поведінці обох таборів все завершилося мирно.
Рядок 105:
У травні [[2014]] року депутати Тернопільської облради звернулись до уряду з вимогою повернути архітектурному комплексові «Почаївська лавра» статус державного заповідника і скасувати постанову уряду прихильника «русского міра»<ref name="Бандера1"/>. [[3 липня]] [[2014]] року на сесії обласної ради депутати прийняли звернення до Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка щодо скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №&nbsp;438-р<ref>[http://zz.te.ua/ternopilski-deputaty-vymahayut-povernuty-pochajivsku-lavru-derzhavi/ Тернопільські депутати вимагають в Яценюка повернути Почаївську Лавру державі]</ref>.
 
У березні [[2015]] року журналісти [[ТСН]] виявили, що під прикриттям Почаївської лаври сепаратисти друкували антиукраїнську літературу на Заході країни (намісник лаври засудив такі дії провокаторів і пообіцяв знайти винних у розповсюдженні антиукраїнської літератури через Церкву<ref>[{{Cite web |url=http://patrioty.org.ua/separatisti-vid-putina-zhurnalisti-pokazali-yak-antiukrayinski-nastroyi-shiryat-na-zahodi-ukrayini-video/ |title=Сепаратисти від Путіна: Журналісти показали, як антиукраїнські настрої ширять на заході України (відео)] |accessdate=6 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151006160811/http://patrioty.org.ua/separatisti-vid-putina-zhurnalisti-pokazali-yak-antiukrayinski-nastroyi-shiryat-na-zahodi-ukrayini-video/ |archivedate=6 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref>. В липні [[2015]] року намісник лаври митрополит Володимир звернувся до президента, СБУ та МВС щодо запобігання ними імовірних провокацій, що мають на меті зробити ( можливий) наклеп на лавру (підтримці сепаратистів) і захопити лавру<ref>[http://www.pochaev.org.ua/?pid=1757 Звернення до Президента України]</ref>.
 
У травні 2016 року депутати Тернопільської обласної ради прийняли одноголосно за звернення до Президента і Кабміну стосовно повернення Почаївській лаврі статусу державного заповідника<ref>[http://khm.depo.ua/ukr/ternovpol/ternopilski-deputati-vimagayut-u-poroshenka-povernuti-12052016141800 Тернопільські депутати вимагають у Порошенка повернути Почаївську лавру державі]</ref><ref>[http://www.ukrop.com.ua/uk/news/central/2685-ternopilska-oblasna-rada-prosit-prezidenta-ta-kabmin-povernuti-pochayivskiy-lavri-status-derzhavnogo-zapovidnika Тернопільська обласна рада просить президента та Кабмін повернути Почаївській лаврі статус державного заповідника]</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Почаївська_Успенська_лавра