Російсько-українська війна (з 2014): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Staszhel (обговорення | внесок)
Рядок 964:
 
== Вшанування пам'яті загиблих в Україні ==
25 травня 2016 у м.Дніпро відкрито перший в Україні [[Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО»|музей АТО]] під відкритим небом (біля Історичного музею)
 
У багатьох містах України розпочався процес перейменування вулиць, назва яких пов'язана із [[Росія|країною-агресором]]. Об'єкти називають на честь героїв, які загинули за Україну. Депутати [[Кіровоградська міська рада|Кіровоградської міської ради]] ухвалили рішення про перейменування вулиці П'ятирічки 3-ї на [[Вулиця Юрія Власенка (Кропивницький)|вулицю Юрія Власенка]]&nbsp;— кіровоградця, добровольця, який загинув на Сході. Також у [[Кропивницький|місті]] з'являться провулки ‒ Гвардійський, Волонтерський та Героїв АТО<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/211214-u-kirovogradi-vulycyam-povertayut-istorychni-nazvy-ta-prysvoyuyut-novi-na-chest-geroyiv У Кіровограді вулицям повертають історичні назви та присвоюють нові на честь героїв АТО]</ref>. У селі [[Руська Поляна]] на честь героїв, які загинули у війні, було названо 8 вулиць. Вулицям дали ім'я прикордонників&nbsp;— [[Момот Ігор Федорович|Ігоря Момота]], Ігоря Петріва, Сергія Єпіфанова, Миколи Зайцева, Володимира Гречаного, Віталія Вінніченка<ref>http://www.hromadske.tv/society/na-cherkashchini-pereimenuvali-vulitsyu-na-chest-z/</ref>.
 
Для вшанування пам'яті встановленізагиблих у війні з Росією в Україні оголошувались [[День жалоби|Дні жалоби]]:
* 25 червня 2014&nbsp;— День жалоби за трагічною загибеллю військовослужбовців 14 червня 2014 року та вшанування учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/17802.html Указ Президента України від 14.06.2014 №&nbsp;527/2014 «Про оголошення в Україні дня жалоби». Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка]</ref>
* 15 січня 2015&nbsp;— День жалоби за загиблими в результаті дій терористів<ref>[http://www.president.gov.ua/news/32056.html 15 січня&nbsp;— День жалоби за загиблими в результаті дій терористів. Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка]</ref>
* 25 січня 2015&nbsp;— День жалоби за загиблими мирними жителями міста Маріуполя<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/18783.html Указ Президента України від 25.01.2014 №&nbsp;30/2015 «Про оголошення в Україні дня жалоби». Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка]</ref>
 
== Колаборація і її причини==
У червні 2019 Олександр Турчинов, який у лютому-травні 2014 виконував обов'язки Президента України, оприлюднив відсоток зрадників по різним силовим структурам під час захоплення Криму:
*[[ЗСУ]] - 70%,
*[[МВС]] - 99%,
*[[ДПС]] - 70%,
*[[СБУ]] - 90%,
*[[УДО]] - 95%<ref>https://censor.net.ua/blogs/3131160/revansh_ne_proyide</ref>
 
'''Основними причинами зрадництва були:'''
*Безперешкодна робота російської пропаганди в Україні і особливо у [[Крим]]у напередодні і під час інтервенції, існування антиукраїнських організацій, толерантне відношення української влади до цих явищ протягом багатьох рокв; при цьому - відсутність системної проукраїнської пропаганди.
*Більш високий рівень грошового забезпечення російських військовослужбовців, особливо у Криму, де вони на той час отримували ще й окремі надбавки як за службу за кордоном, взагалі меркантильні міркування (зокрема, збереження житлової площі і т.п.)
*Індивідуальна вербувальна робота російських спецслужб (іноді - відвертий підкуп), спрямована на керівний склад українських силових структур, командирів військових частин
*Невизначеність політичного статусу української влади у зв'язку з втечею у лютому президента В.Януковича до Росії, а також всіх керівників силових структур.
*Неспроможність нової української влади надати дієву підтримку оточеним у Криму частинам у зв'язку з відсутністю достатніх сил і засобів і, можливо, політичної волі.
 
Одним з перших резонансних випадків державної зради став відкритий перехід на бік ворога 2 березня 2014 р. командувача [[ВМСУ]] [[Березовський Денис Валентинович|Дениса Березовського]], тільки напередодні, 1 березня, призначеного на цю посаду.
 
На Донбасі найбільш відомими зрадниками стали:
*[[Ходаковський Олександр Сергійович]] - колишній командир донецької "Альфи" [[СБУ]], активно підтримував російських загарбників, у травні 2014 створив терористичне озброєне угруповання "[[11-й окремий мотострілецький полк «Восток»|батальон "Восток]]" і активну включився у боротьбу за владу на окупованій росіянами території Донецької області.
*[[Штепа Неля Ігорівна]] - міський голова [[Слов'янськ]]а, член "Партії регіонів", відкрито стала на бік терористів угрупування Гіркіна, які у квітні 2014 захопили місто і вимагала від мешканців міста також підтримувати їх.
*[[Царьов Олег Анатолійович]] - народний депутат України, член "Партії регіонів". Ще навесні 2014 р. намагався вести проросійську політичну діяльність в Україні, зокрема, намагаючись виправдовувати окупантів у медіа-просторі, підтримувати антиукраїнських активистів. 26 червня 2014 року обраний «спікером парламенту» Союзу народних республік — об'єднання терористичних організацій [[ДНР]] і [[ЛНР]]. В Україні перебуває у розшуку
 
== Див. також ==