Вікіпедія

Кримські татари: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м clean up, typos fixed: 0-их → 0-х за допомогою AWB
Рядок 9:
| image5 = IGasprinskiy.jpg| caption5 = [[Ісмаїл Гаспринський]]
| image6 = Noman Chelebicihan.jpg| caption6 = [[Челебіджіхан Номан|Номан Челебіджіхан]]
| image7 = Aivasov.jpg| caption7 = [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Сабрі Айвазов ]]
| image8 = Cafer.seydahmet.jpg| caption8 = [[Джафер Сейдамет Киример|Джафер Сейдамет]]
| image9 = Agatangel Krymskyi.jpg| caption9 = [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]]
Рядок 17:
}}
| самоназва = Qırımtatarlar
| кількість = від 500 тис. до 6 млн.<ref name="novayagazeta.ru">''Мусафирова, О.'' [http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html «Мустафа, сынок, прошу тебя — прекрати…»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150215213022/http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |date=15 лютий 2015 }} // ''Новая газета''.</ref><ref name="ReferenceA">Около 500 тыс. в странах бывшего СССР, Румынии и Болгарии, и от 100 тыс. до нескольких сот тысяч в Турции. Статистика по национальному составу населения в Турции не публикуется, поэтому точные данные неизвестны.</ref><ref name="В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар">http://podrobnosti.ua/41878-v-turtsii-prozhivajut-do-6-millionov-potomkov-krymskih-tatar.html</ref>
| розселення =
{{UKR}} ([[Автономна Республіка Крим]]):<br/> &nbsp;&nbsp; 260,000 <br/>
{{UZB}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 150,000 <br/>
{{TUR}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 100,000&nbsp;<ref name="ReferenceA">Около 500 тыс. в странах бывшего СССР, Румынии и Болгарии, и от 100 тыс. до нескольких сот тысяч в Турции. Статистика по национальному составу населения в Турции не публикуется, поэтому точные данные неизвестны.</ref>— 6 000,000<ref name="novayagazeta.ru">''Мусафирова, О.'' [http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html «Мустафа, сынок, прошу тебя — прекрати…»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150215213022/http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |date=15 лютий 2015 }} // ''Новая газета''.</ref><ref name="В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар">http://podrobnosti.ua/41878-v-turtsii-prozhivajut-do-6-millionov-potomkov-krymskih-tatar.html</ref><br/>
{{ROM}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 24,000 <br/>
{{BUL}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 3,000
Рядок 32:
}}
{{кримці}}
'''Кри́мські тата́ри''' ({{lang-crh|qırımtatarlar}} або ''qırımlılar '', в однині ''qırımtatar'' або ''qırımlı'')&nbsp;— [[Східна Європа|східноєвропейський]] [[тюрки|тюркський]] народ, що історично сформувався в [[Крим]]у; разом з малочисельними [[Караїми|караїмами]] та [[Кримчаки|кримчаками]] кримські татари відносяться до корінного населення Кримського півострова<ref> [http://www.e-reading.by/bookreader.php/1013669/Vozgrin_Valeriy_-_Valeriy_Evgenevich_Vozgrin_ISTORIChESKIE_SUDBY_KRYMSKIH_TATAR.html Возгрин В. Е. Історична доля кримських татар]</ref><ref>Росія: корінні народи і зарубіжні діаспори (короткий етно-історичний довідник) Ю. А. Євстигнєєв паперову версію Санкт-Петербург, 2015 г.</ref>. Розмовляють [[кримськотатарська мова|кримськотатарською мовою]], яка належить до [[тюркські мови|тюркської групи]] [[алтайські мови|алтайської мовної сім'ї]].
 
Проживають на півдні України (переважно в АР [[Кримський півострів|Крим]], а також в [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Запорізька область|Запорізьскій]] області&nbsp;— понад 250 тис. за переписом 2001 року, близько 300 тис. за оцінками на 2012 рік<ref name="FreedomReport2012">{{cite web |url=http://www.state.gov/j/drl/rls/irf/2012/eur/208378.htm |title=2012 Report on International Religious Freedom - Ukraine |publisher=United States Department of State |date=20 May 2013 |accessdate=16 December 2013}}</ref>), у [[Туреччина|Туреччині]] (від 150 тис. до 1 млн<ref>[http://www.iccrimea.org/scholarly/jankowski.html Henryk Jankowski&nbsp;— Crimean Tatars and Noghais in Turkey]</ref>), [[Кримські татари в Румунії|Румунії]] (20 тис., 2011), [[Узбекистан]]і, [[Росія|Росії]] (найбільше&nbsp;— у [[Краснодарський край|Краснодарському краї]]), 2,4 тис., 2010), [[Кримські татари в Болгарії|Болгарії]] (бл. 1 тис., 2011). За даними місцевих кримськотатарських організацій кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про етнічний склад населення країни. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час імігрували до країни з Криму, оцінюється в Туреччині в 4-6&nbsp;млн, але більшість цих людей вже асимілювалися і вважають себе не кримцями, а турками з кримськими корнями.<ref>[http://www.vatankirim.net/bahcesaray/?p=129 Türkiyedeki Qırımtatar milliy areketiniñ seyri, Bahçesaray dergisi, Mayıs 2009]</ref>
Рядок 47:
 
=== Етнонім «кримські татари» ===
Факт того, що в загальноприйнятій назві кримських татар присутнє слово «татари», часто викликає непорозуміння і питання про те, чи не є кримські татари субетнічною групою [[волзькі татари|волзьких татар]], а [[кримськотатарська мова]] — діалектом [[татарська мова|татарської]]. Назва «кримські татари» залишилося в російській мові з тих часів, коли майже всі тюркомовні народи [[Російська імперія|Російської імперії]] іменувалися татарами<ref>"Соколовський С. Ст." [http://www.tataroved.ru/publication/npop/7/ «Татарська проблема» у всеросійській перепису населення]</ref>: [[карачаївці]] (гірські татари), [[азербайджанці]] (закавказькі, або азербайджанські татари), [[кумики]] (дагестанські татари), [[хакаси]] (абаканские татари) тощо. При цьому важливо також відзначити, що [[половці|кипчаки]] (половці), нащадками яких є сучасні кримські татари в якості самоназви використовували етнонім «татари» ([[Половецька мова|полов.]] ''tatarlar''), підтвердженням чому є відоме письмове джерело куманської мови — [[Кодекс Куманікус]], створене в Криму мовою дуже близькою до сучасної кримськотатарської мови{{sfn|Гаркавец|2007|с=69-70}}. Крім того, самі кримські татари у часи [[Кримське ханство|Кримського ханства]], ще до утворення Російської імперії, і аж до початку 90-ихх років XX століття в якості самоназви використовували виключно етнонім «татари» ({{lang-crh|tatarlar}})<ref>[https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-nazvanii-i-samonazvanii-krymskih-tatar Наукова стаття, Бекіров Н. В., 2015 рік, Сімферополь: «До питання про самоназву кримських татар»]</ref>. [[Кримські хани]] у своїх титулах також позначали себе «великими падишахами всіх татар» ({{lang-crh|barça (böten) tatarnıñ uluğ padişahı}})<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVII/1640-1660/Muchammed_Girej_IV/schreiben_tsar_alexej_19_10_1654.phtml?id=10640 «Великої Орди і Великого Юрта, і Дешт-Кипчака, та Престольного Криму, і всіх татар, і багатьох ногайців, і татів з тавгачами, і гірських тюрків-черкесів великий падишах...»]</ref>. Кримські татари є нащадками тюркських та інших народів та племен, що населяли [[Східна Європа|Східну Європу]] до [[Монгольська навала|монгольської навали]].
 
== Субетноси ==
Рядок 1055:
== Житло ==
[[Файл:Карло Боссоли. Татарский дом в деревне Алупка.jpg|250px|міні|Кримськотатарський будинок (Алупка, 1856).]]
Згідно з «Подорожними записками» російського академіка [[Зуєв Василь Федорович|Василя Зуєва]], у 2-й половині XVIII століття кримські татари жили у [[хата]]х-мазанках, які виготовляли з дерева, [[цегла|цегли]], [[дерн]]у і глини. Дах покривали черепицею або дерном. З каменю будували переважно лише палацові та храмові будівлі. Житло мало поділ на чоловічу й жіночу ([[гарем]]) частини<ref name="Зуєв">< /ref>.
 
== Одяг ==
[[Файл:Крымские татары. Мулла.jpg|250px|міні|Кримські татари і мулла (1862).]]
у 2-й половині XVIII століття чоловіки й жінки носили однакове вбрання. Поверх сорочки вони одягали [[кафтан]] з вузькими рукавами, який застібали до шиї. Нижній одяг&nbsp;— широкі шаровари; на ногах сап'яні жовті [[шкарпетки]] і туфлі. Влітку надворі носили [[ватник]]и зеленого кольору, а взимку&nbsp;— хутрові шуби. Молоді татари, особливо в містах, часто одягали черкеський стрій, який вважався модним<ref name="Зуєв">< /ref>.
 
Чоловіки голили голови, на які одягали червоні суконні [[тюбетейка|тюбетейки]], а поверх них&nbsp;— високу круглу або чотирикутну шапку, з нешироким овечим окіллям. Жінки заплітали волосся у дві коси, які завивали біля голови; дівчата заплітали багато дрібних кіс, які звисали на спині. Коли жінки чи дівчата виходили з двору, вони ховали своє обличчя за [[кісея]]ми<ref name="Зуєв">[http://www.krimoved.crimea.ua/zuev.html Василий Зуев. ''Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.'']</ref>.
Рядок 1070:
 
=== Музика ===
Основу традиційної музичної спадщини кримських татар становили давні фольклорні традиції сімейно-обрядових, календарно-обрядових, трудових та ігрових пісень; традиції музично-поетичних переказів та легенд; ісламські музично-культурні традиції&nbsp;— езан, дуа, книжкове читання; музично-інструментальне виконання; сольний спів, започаткований на монодії, яка передавала специфіку кримськотатарської музики<ref> Асанова Д. Свадебный обряд / Д. Асанова, З. Эмирусеинова // Очерки истории и культуры крымских татар.&nbsp;— Симферополь: Крымучпедгиз, 2005.&nbsp;— С. 139—142</ref> Кримськотатарські народні пісні відрізняються від пісень інших культур та народів своєю ліричністю, теплотою та м'якістю<ref name="Очерки истории и культуры ">Очерки истории и культуры крымских татар /Под ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005.&nbsp;— 208 с.: ил., карты.</ref>.
 
Серед народних пісень в кримськотатарській культурі розрізняють «Джир-йир» і «тюркю». «Джир-йир» називають пісні кримських татар степових районів, переважно вони нескладні за змістом. «[[Тюркю]]»&nbsp;— пісні мешканців південного узбережжя та передгірних районів. Вони складні за формою, орнаментацією та розспівами. Хорові пісні у кримських татар трапляються вкрай рідко&nbsp;— зазвичай вони пов'язані з весільними обрядами і виконуються одноголосно. Як приклад можна привести такі пісні, як «Аи, дагълар» («Аі, гори»), «Яр-яр». Такі хорові пісні, як «Къарасувнынъ дёрт кошеси»" («Чотири кута Карасубазара»), «Сен ойнасанъ яраша» («Ти красиво танцюєш») виконуються під танці.
Рядок 1086:
# [[Ґулізар Бекірова]]<ref>{{Cite web|url=https://anaurt.com/qrt/gulizar-bekirova?language=ru|title=Гулизар Бекирова|last=Османов|first=Сервин|date=2013-02-12|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[MFM 2] Gulizar Bekirova - Bağçalarda kestane|date=2013-12-22|url=https://www.youtube.com/watch?v=0pqKTS3tfAw|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Джамала]], переможиця 61-го конурсу [[Пісенний конкурс Євробачення 2016|Євробачення]] 2016
# [[Сейтабла Меметов|Ділявер Сеттаров]]<ref name="Сейтабла Меметов">{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сейтабла_Меметов&oldid=22075437|title=Сейтабла Меметов|date=2018-02-20|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Ділявер Османов]]<ref>{{Citation|last=Ambi Dekstrus|title=Дилявер Османов - Ногъай беитлери|date=2012-12-11|url=https://www.youtube.com/watch?v=mIDaqz6Le7U|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Зарема Хадырова|title=Дилявер Османов|date=2015-07-14|url=https://www.youtube.com/watch?v=Izl96gb_iaY|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[DJ Bebek]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=Weekender35|title=Dj.BEBEK- Halkim (qirim tatar music)|date=2012-12-29|url=https://www.youtube.com/watch?v=ldrjWdiedWY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Music l Qırım Muzıkası|title=DJ Bebek - Kelin (My Pleasure mix)|date=2014-09-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=5UEz87PXrj0|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=GoKHaNSeKeeR|title=Dj BeBeK|date=2008-01-14|url=https://www.youtube.com/watch?v=I-NKqhxs2dE|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref name=":0" />
# [[Евеліна]]<ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[M-FM] Эвелина - Севги ёлу|date=2012-12-10|url=https://www.youtube.com/watch?v=JuKH9SlYfRc|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Енвер Ізмайлов]]
# [[Зарема Ханум]]<ref>{{Cite news|url=http://qha.com.ua/ru/kultura-iskusstvo/v-akmesdjite-proshla-tvorcheskaya-vstrecha-s-zaremoihanum/122707/|title=В Акмесджите прошла творческая встреча с Заремой-ханум|language=ru-RU|work=QHA|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=E.S.M.A.|title=Концертная программа Заремы Ханум "Восточный базар" ч.4|date=2009-12-22|url=https://www.youtube.com/watch?v=2AQv4E4j_7k|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Зоре Кадиєва]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=Kemal memetov|title=Зоре Кадыева - севги тек севги|date=2013-03-24|url=https://www.youtube.com/watch?v=jajenkFS--U|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=QARADENIZ PRODUCTION|title=ЗОРЕ КАДЫЕВА "MEN BAHTLI İNSANIM" I qısım|date=2017-10-13|url=https://www.youtube.com/watch?v=jmbhRY5Wia4|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref name=":0YIRLA SAZIM" /><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=РАДИО МЕЙДАН / MEYDAN RADİOSI|date=2016-07-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=CrjeZWbD2xo|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Мустафаєв Фемій Мансурович]]
# [[Османова Ленара]]
Рядок 1100:
# [[Сабріє Ереджепова]]
# [[Сейтабла Меметов]]
# [[Сервер Какура]]<ref name=":0" /><ref>{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сейтабла_Меметов&oldid=22075437|titlename="Сейтабла Меметов|date"/><ref name=2018-02-20|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2018-02-20}}<"YIRLA SAZIM"/ref><ref>{{Citation|last=КРЫМ ВЕБ ТВ|title=[QWT] Сервер Какура - Sevdigim Yalta|date=2014-10-08|url=https://www.youtube.com/watch?v=KoQ7ea_O5CY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=СЕРВЕР КАКУРА / КЪЫРЫМЫМ /Crimean Tatar TV Show|date=2016-07-27|url=https://www.youtube.com/watch?v=cv2uuu9aEjs|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Сервер Какура: с музыкой по жизни|date=2017-01-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=-NhL-baKh10|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=РАДИО МЕЙДАН / MEYDAN RADİOSI|date=2016-07-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=CrjeZWbD2xo|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Февзі Алієв]]<ref name="YIRLA SAZIM"/><ref>{{Citation|last=Ripys Ripys|title=• Февзи Алиев •|date=2016-12-25|url=https://www.youtube.com/watch?v=zeSu5KDSa6Y|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=РАДИО МЕЙДАН / MEYDAN RADİOSI|date=2016-07-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=CrjeZWbD2xo|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=АНСАМБЛЬ ДЕСТАН / ХАСТА ГОНЪЛЮМ / Crimean Tatar TV Show|date=2016-12-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=W4_HCEC73cY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Февзи Алиев – композитор, создавший «Дестан»|date=2016-10-11|url=https://www.youtube.com/watch?v=_KuhbTli9rQ|accessdate=2018-02-20}}</ref>
* [[Гімн кримських татар]]
* [[Аю-Дагъ]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кримські_татари