Нижньо-Устріцький район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 53:
==Обмін територіями і виселення==
Одразу після закінчення [[Друга світова війна|ІІ світової війни]] у 1945 році було утворено українсько-польське представництво по відселенню мешканців сіл, які підлягали міждержавному обміну. Район діяльності представництва по відселенню визначався державним кордоном між [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і Польщею — від річки [[Солокія|Солокії]] на півночі, до річки [[Сян]] в селі Соліні Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області на півдні. З української сторони, окрім раніше виселених жителів Львівської області виселенню підлягали мешканці ряду сіл Дрогобицької області. Зокрема у Нижньо-Устрицькому районі у місячний термін слід було виселити мешканців Соліні, Лобизва, Устянове і Воля-Мацькова. <ref>http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Eine/2011_35/35_1.pdf{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
В 1948 р. жителі частини сіл Устянова та Лобізва Нижньо-Устріцького району тодішньої Дрогобицької області (а це 9 125 українців) в ході виселення людей з прикордонної смуги вимушені були в місячний термін покинути рідні домівки. Тоді їх виселили в ближні села, тобто залишили на території Дрогобицької обл. Та 1951 року цих людей виселили вдруге, цього разу вглиб УРСР, згідно з договором «про обмін територіями» задля «вирівнювання кордонів».
| |||