Вікіпедія:Кнайпа (різне): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Yuri V. (обговорення | внесок) →Перебір з фемінітивами: →А є і така думка: Ще раз. Тут обговорюється #Перебір з фемінітивами. Вони не стосуються правопису, тому що правопис не стосується словотворення. Слова виникли за тисячі років до писемності, писемність — за багато віків до правопису. Обговорення нового Правопису вже активно йде на відповідних сторінках. Тут повний офтопік. Закрито |
Yuri V. (обговорення | внесок) →А є і така думка: Так закрити буде точніше. Якщо автор незгоден, то може скасувати це уточнення, і знову закрити весь підрозділ |
||
Рядок 411:
=== А є і така думка ===
: Під образою розумілося «українська Вікіпедія» скорочено, бо це блокується фільтром. --[[Користувач:В.Галушко|В.Галушко]] ([[Обговорення користувача:В.Галушко|обговорення]]) 19:31, 5 червня 2019 (UTC)
:: Хочу висловити свою думку з цього приводу. По-перше, як основний аргумент — Українська Вікі послуговується чинним українським правописом. Тобто, якщо більшість спільноти висловиться проти впровадження правописних реформ, то, фактично, український мовний розділ втратить мовну єдність із чинним правописом. Я, правда, точно не розумію, які самі правописні нововведення маєте ви на увазі: нечисленні безальтернативні (напр. проєкт, Дікенс), чи такі, що дозволяють вживання двох паралельних норм? Щодо першої категорії — гадаю, жодних дискусій не має існувати, якщо ми прагнемо дотримувати правописну єдність. По друге, щодо паралельного вживання — це, на мою думку, вдала форма компромісу між прихильниками різних варіантів правопису, тому відповідно користувачі, які, наприклад, як я, мають симпатії до нової редакції правопису української мови, можуть у своєму доробку ''легально'' з боку нового українського правопису вживати їх, але жодним чином не провокувати прибічників старого варіанту до конфлікту, форсуючи вживання цих відновлених форм (чи, з іншого боку, обмежуючи вживання нових). Терпимість і взаємоповага — визначальні принципи ефективної взаємодії. Власне щодо фемінітивів — гадаю, тут не треба створювати жорстких обмежень щодо їхнього вживання, особливо в статтях про жінок. Це зовсім нормальна європейська практика, спрямована на зрівняння жіночих прав із чоловічими, так би мовити, на мовному рівні. Але, звісно, варто орієнтуватися на критерії вживаності, милозвучності та сприйняття цих фемінітивів.
|