Вікіпедія

Метаморфоза: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Grenck (обговорення | внесок)
19 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{disambig}}
'''Метаморфоза''' (від {{lang-el|μεταμόρφωσις}} — «перетворення») — перетворення будь-чого. Найбільш загальне поняття для процесів, що відбуваються у всесвіті.▼
{{Вікіпосилання|Вікісловник = метаморфоза}}
 
▲'''МетаморфозаМетаморфо́за''' (від {{lang-elgrc|μεταμόρφωσις}} — «перетворення» від {{lang-grc2|μετα-}} «через» + {{lang-grc2|μορφή}} «форма») — перетворення будь-чого.-небудь; Найбільшнайбільш загальне поняття для процесів, що відбуваються у всесвіті.:
1. (у літературознавстві) перетворення
* [[метаморфоз]] в біології — глибоке перетворення будови організму (або окремих органів) в ході індивідуального розвитку ([[онтогенез]]а).
однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. Основа М. — є придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову
* [[метаморфізм]] в геології — зміна осадових і магматичних гірських порід через зміни фізико-хімічних умов, наприклад, перетворення вапняку в мармур; див. також [[метаморфічні гірські породи]].
семантичну роль при предикаті, коли суб'єкт мовлення зазнає постійних
перевтілень:
 
Отак тая чорнобрива
 
Плакала, співала…
 
І на диво серед поля
 
Тополею стала '''''(Т . Шевченко).'''''
 
М. має
схильність до образотворення через епізод ліричного сюжету, тоді як метафора
охоплює весь сюжет, має визначальне семантичне
навантаження. М. — найдавніший троп, у ній вбачається відгомін
міфологічного світосприйняття, за яким всі явища
трактуються взаємоперехідними:  «Струнка тополя тонша й
тонша,/ мов дерево ставало б птахом» (Б.-І.Антонич). Найчастіше М.
вживається при дієсловах «бути», «стати», «прикидатися», «бачитися» тощо («Поете! Будь собі
суддею», М.Рильський), хоч трапляються й інші випадки:
 
Арфами, арфами -
 
золотими, голосними обізвалися гаї
 
самодзвонними […] ('''П.Тичина''').<ref>Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Коваліва, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремка.&nbsp;— К.: ВЦ «академія», 2007.&nbsp;— С.443</ref>
 
М.&nbsp;— це переміна однієї чи більше характеристик об'єкта, що відбувається у фольклорному чи літературному творі у незвичайний для людської свідомості спосіб (з порушенням аксіологічної константи, однією із складових якої&nbsp;— біологічний хронотопний код<ref>Крохмальний, Роман О. Метаморфоза і текст (семантична, структуротворча та світоглядна роль переміни художнього образу): [монографія] / Роман О. Крохмальний; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; Передм. Лариса Бондар.- Львів: ЛНУ ім. І. Франка , 2005.- С.111 </ref>. Явище переміни одного об'єкта в інший випливає із прадавніх джерел міфотворчості, коли оповідання, центром яких була метаморфоза, мали вигляд самодостатнього завершеного твору. Проблема структурного дослідження тексту, пов'язаного з метаморфозою,&nbsp;— у самій природі метаморфози, етимологія якої тісно стикається із діями сил надзвичайних, чарівних, таємних. Така сутність явища метаморфози зумовлює у тексті латентність окремих елементів її структури.
 
Архетип метаморфози базується на філософії антропоморфізму, головне завдання якого пояснити світобудову через будову людського тіла як складової Всесвіту; життєвий шлях людини ділиться на послідовну низку мікросвітів, відокремлених лімінальними зонами, перехід через які прирівнюється до тілесної смерті; після переходу міжсвіття настає переміна образу; таким чином, структурний код метаморфози має охоплювати немов би два світи і міжсвіття: світ до переміни, межу між світами (перехід якої прирівнюється до акту переміни) і світ після переміни;
* об'єктом метаморфози може бути все, що є у межах людської свідомості;
* суб'єктом метаморфози є сили, які існують на межі пізнання людською свідомістю, або поза нею, i сприймаються як таємничі, незвичайні, незбагненні, чарівні (для оцінки їхніх дій та вчинків у людській свідомості виробилась особлива міфологічна аксіологічна константа, чинна лише у часових межах рецепції тексту);
* суб'єкти метаморфози диференціюються на сили Добра i сили Зла;
* метаморфоза є художнім засобом i має свою логіку застосування;
* метаморфоза тісно пов'язана з елементами сюжету, які зумовлюють її появу;
* метаморфоза тісно пов'язана з елементами сюжету, які зумовлені її появою;
Елементи сюжету, які в той чи інший спосіб пов'язанi з метаморфозою, мають свою чітку функцію i своє місце у структурі, яку Роман Крохмальний визначив як «модуль метаморфози».
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Наукова термінологія]]
[[Категорія:Багатозначні терміни]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Метаморфоза