Вікіпедія

Трійця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 4:
'''Свята́ Трі́йця''' — важливе поняття у більшості [[християнство|християнських]] вчень. Це поняття об'єднує разом три особи (три лики, три образи, три прояви) [[Бог]]а, розглядає сутність [[Бог]]а в трьох особах. Це поняття використовується більшістю християнських церков, у тому числі [[православ'я]]м та [[католицизм]]ом, однак окремі християнські течії заперечують правомірність його вживання. Сповідання віри у Святу Трійцю (тринитаризм) є першою умовою прийому представника християнської спільноти до [[всесвітня рада церков|Всесвітньої ради церков]]. З іншого боку варто відмітити існування так званих антитринітаріїв, які вважаючи себе християнами, віру у Святу Трійцю відкидають, чи то пак заперечують, що вона пов'язана з життям і проповіддю Христа.
 
Свята Трійця - — ім'я Живого Бога в православ'ї і тринитарному християнстві, Єдиного в Трьох Особах, іпостасях Божества, Отці, Сину і Святому Дусі. Цікаво, що сучасні українські неоязичники (рідновіри) звертають увагу, що віра у Триєдиного Бога (див. [[Триглав]]) була відома індоєвропейським народам ще задовго до народження Христа, що можна вважати викликом для сучасних християн, які нерідко погано розуміють відмінність християнського бачення Бога-Трійці від дохристиянського.
 
== Історія поняття ==
Рядок 11:
Свята Трійця відіграла ключову роль у Нікейському соборі, коли святителями з усіх куточків царства Римського, тогочасної Ойкумени новонародженого християнського світу, було сформульовано Символ Віри, в якому віра у Святу Трійцю утверджувалася в якості догмату, обов'язкового для сповідування всіма християнами.
 
[[imageФайл:Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg|thumb|left|200px|Герб України теж часом інтерпретується як знак Святої Трійці]]
 
[[imageФайл:Andrej_Rublëv_001.jpg|thumb|right|200px|Ікона Святої Трійці написана Андрієм Рубльовим під впливом спілкування з преподобним Сергієм з Радоніжжя]]
 
Великим було шанування Святої Трійці, Незбагненного Бога на Русі. Спочатку Київській, Наддніпрянській, а потім і Заліській, Московській. Про Святу Трійцю говорили як про найбільшу таємницю Божества, їй присвячували храми, співали хвалу і творили різноманітні подвиги. Першим містом на Русі, де шанування Святої Трійці набуло великого розмаху очевидно був Київ, мати міст руських та українських, місто пов'язане з першою монастирем на Русі - — Києво-Печерською Лаврою, монастирем присвяченим Матері Божій і одночасно всесвітньовідомим місцем де прославлявся Незбагненний Бог, Свята Трійця.
 
Знаковим тут є також і сприйняття герба України, тризуба як знака Незбагненного Бога, Святої Трійці, що дозволяє інтерпретувати Україну як "«Державу під опікою Божества"», "«Русь як Обитель Бога-Трійці"» тощо. Активну участь у процесі переосмислення ролі і значення віри у Святу Трійцю у житті, історії, минулому і майбутньому України і її народу взяли дослідники, філософи, культурні і суспільні діячі України 20 ст., зокрема Олекса Братко-Кутинський (праця "«Феномен України"») та інші.▼
<!--Важливу роль у вшануванні Святої Троїці відіграв великий святий і чудотворець, [[преподобний]] [[Сергій з Радоніжжя]], що на Московщині. Саме з ним пов'язують відомий вислів "Русь - Обитель Святої Троїці", який вказував на активне переосмислення ролі і значення Бога і християнського світогляду у тогочасній культурі жителів регіону. Це переосмислення зокрема дало змогу закласти ідейне підґрунтя для розвитку Москви як ще одного Города Святої Троїці на Русі, Другого Києва, розвивати Москву як важливий духовний, культурний, військовий, політичний і геополітичний центр, що пов'язувалось з діяльністю преподобного Сергія і його учнів.
 
Київ, потрапивши під владу Орди, Литви і Польщі натомість занепадає. Однак знаковим є те, що в 19-20 ст. у рамках вже Російської імперії відбувається відродження Києва і разом з тим інтересу до смислів з ним пов'язаних, зокрема вірою у Святу Троїцю, яка зіграла величезну роль у розвитку регіону. Починається відродження новітньої Української, Києво-Руської Держави.-->
 
▲Знаковим тут є також і сприйняття герба України, тризуба як знака Незбагненного Бога, Святої Трійці, що дозволяє інтерпретувати Україну як "Державу під опікою Божества", "Русь як Обитель Бога-Трійці" тощо. Активну участь у процесі переосмислення ролі і значення віри у Святу Трійцю у житті, історії, минулому і майбутньому України і її народу взяли дослідники, філософи, культурні і суспільні діячі України 20 ст., зокрема Олекса Братко-Кутинський (праця "Феномен України") та інші.
 
== Догмат Святої Трійці ==
Рядок 48 ⟶ 44:
Інші віровчення про єдиного Бога, такі як мусульманство та [[юдаїзм]] заперечують правомірність вживання поняття Святої Трійці, розглядаючи це як протиріччя єдиності Бога і отже прояв багатобожжя (язичництва).
 
З іншого боку представники язичницьких віровчень, як правило розглядають поняття Святої Трійці як вказівку на наявність у християнстві елементів язичництва (віри у трьох богів). Так серед українських дослідників, філософів і мислителів бачимо намагання віднайти початки віри у Святу Трійцю у дохристиянському періоді історії земель сучасної України. Так зокрема сучасні українські неоязичники ("«рідновіри"») і дослідники цього напрямку сучасної світоглядної думки доводять, що вірі у Святу Трійцю відповідає віра давніх слов'ян у багатопроявне Божество, яке серед іншого називали [[Триглав]]ом, на цю тематику зараз видається численна література <ref>З Богами у Триглаві [Текст] : карби віровчення Рідної Православної Віри / уклад. В. &nbsp;В. &nbsp;Куровський. -&nbsp;— К. : Конфесійне Видання Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Літа Божого 7512 (2004р2004&nbsp;р.), 2004. -&nbsp;— 279 с.: іл. -&nbsp;— ISBN 966-8102-42-8</ref>.
 
== День вшанування Святої Трійці, Зелені Свята ==
Рядок 54 ⟶ 50:
На п'ятдесятий день після Великодня, обов'язково в неділю, святкується Трійця. Клечальна неділя&nbsp;— це неділя Зеленого тижня, п'ятдесятий день після Великодня, тому цей день ще називається П'ятидесятницею.
 
За старих часів люди зустрічали цей день дуже врочисто. Хати прикрашали живими квітами, зокрема, любистком, гілками дерев, травами, чебрецем, м’ятоюм'ятою, соном. Зранку господині поралися в господі, готували святкове застілля. Зробивши господарські справи, люди вбиралися у святковий одяг, сідали в хаті й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Ударить дзвін&nbsp;— блага звістка. Тоді всі побожно хрестяться й ідуть до церкви. Кожна дівчина відповідно до святкового звичаю несла в руках свіжі квіти. Ідучи до церкви, люди радо вітають одне одного зі святою неділею. Після служби Божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши їх свяченою водою. У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі&nbsp;— для захисту від русалок, які цими днями жвавішають і роблять людям шкоду. Трійця завжди вважалася дівочим святом: дівчата ворожили на судженого, потайки ходили в ліс і кидали сплетені вінки русалкам, щоб вони послали їм багатих наречених. Ворожіння супроводжувалися піснями та хороводами.<ref>{{Cite web|title=Червень літо веде – Олександр Токар|url=https://otokar.com.ua/609.html|accessdate=2019-06-04|language=uk}}</ref> <ref>{{Cite web|title=Трійця 2019 в Україні: дата і чи буде свято вихідним днем - Lifestyle 24|url=https://24tv.ua/lifestyle/triytsya_2019_ukrayina_data_koli_triytsya_2019_vihidniy_den_u_svyato_n1149670|website=24 Канал|accessdate=2019-06-04|language=en}}</ref>
 
== Перші згадки ==
Рядок 99 ⟶ 95:
* [http://www.zavet.ru/novo/novo.php?itemid=173 Учение православной церкви о Пресвятой Троице] {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Архієпископ Волоколамський Іларіон (Алфеєв) |частина= Таїнство віри:Вступ до православного богослов'я|посилання частина= |заголовок= |оригінал= |посилання= |вікітека= |відповідальний= |видання= 1-е видання|місце= Київ|видавництво= АДЕФ-Україна|рік=2009 |volume= |сторінок=336 |allpages= |серія= |isbn= 978-966-187-033-7|тираж=}}
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/13270221/legal/triytsya Трійця] // {{Юридична енциклопедія|6}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Трійця