Безак Олександр Павлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 11:
| місце_народження =
| дата_смерті = 30 грудня 1868 ([[12 січня]] [[1869]])
| місце_смерті = [[Санкт-Петербург]]
| причина_смерті =
| громадянство =
Рядок 26:
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| дружина = Любов Іванівна Стороженко
| діти = [[Микола Олександрович Безак]],
| родичі =
| нагороди = {{{!}} style="background:transparent"
Рядок 69:
===Генерал-губернатор===
==== Самарський і Оренбурзький ====
З липня [[1860]] року по січень [[1865]] року Олександр Павлович займав високу посаду командувача окремим Оренбурзьким корпусом і [[генерал-губернатор]]а [[Оренгбурзька губернія|Оренбурзької]] і [[Самарська губернія|Самарської]] [[губернія|губерній]]. Саме за його ініціативою проведено було зміцнення межі Російської імперії, перерозподілені були військові [[гарнізон]]и по її лінії, проведено розмежування башкирських земель.
Рішучими діями генерал від артилерії Олександр Павлович Безак подавив, підготовлене на англійські гроші повстання в [[Кокандське ханство|Кокандському ханстві]].
=== Київський, подільський і волинський ===▼
▲==== Київський, подільський і волинський ====
У січні [[1863]] року Олександр Павлович призначений членом Державної ради. Саме його дії на посту Оренбурзького і Самарського губернатора сприяли початку приєднання в [[1864]]—[[1885]] роках [[Середня Азія|Середньої Азії]] до Російської імперії. Здібності Олександра Павловича по гідності оцінив імператор Олександр II, призначивши в січні [[1865]] року вірного престолу генерала і державного діяча київським, подільським і волинським генерал-губернатором і командувачем військами [[Київський військовий округ|Київського військового округу]]. На таких високих посадах Олександр Павлович Безак служив до кінця свого життя.
З рішучістю, послідовно і терпляче приймав він заходи до заспокоєння увірених йому губерній, схвильованих черговим [[Польське повстання 1863—1864|заколотом в Царстві Польському в 1863—1864 роках]]. Він зумів провести з належною енергією і точним розумінням російських інтересів дії по утихомиренню заколоту і проведенню в краю [[Селянська реформа 1861|селянської реформи 1861 року]].
У 10-ті роковини коронації Олександра II 26 серпня ([[8 вересня]]) [[1866]] року він був нагороджений найвищим імператорським [[Орден Святого аростола Андрія Первозванного|орденом Святого апостола Андрія Первозванного]].
=== Сім'я і нащадки ===
Від Любові Іванівни Стороженко, що була в 1865—1868 роках головою Товариства допомоги бідним, на світ з'явився єдиний син [[Микола Олександрович Безак]], генерал-лейтенант Російської імператорської армії, начальник Головного управління пошти і телеграфів Міністерства внутрішніх справ Російської імперії, засновник першого в країні Електротехнічного інституту, член Державної ради, кавалер Російських орденів до [[Орден Святої Ганни|ордена Святої Ганни]] з діамантовими знаками включно.
=== Смерть ===
Помер генерал в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] 30 грудня 1868 року ([[12 січня]] [[1869]] року). Згідно останній волі Олександра Павловича Безак, прах його похоронений був в [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі]], біля церкви Різдва Христова на дальніх печерах якої він протягом життя не раз надавав милість безкорисливою пожертвою.
== Джерела ==
Рядок 94 ⟶ 104:
[[Категорія:Народились 1801]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Володимира]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого апостола Андрія Первозванного]]
[[Категорія:Померли 12 січня]]
[[Категорія:Померли 1869]]
[[Категорія:Померли у Санкт-Петербурзі]]
[[ru:Безак, Александр Павлович]]
| |||