Кривче: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 47:
Поблизу Кривча виявлено археологічні пам'ятки культури фракійського гальштату. Також виявлено поселеня [[Трипільська культура|трипільської культури]] етапу С, розміщене на північно-східному схилі великого мису в урочищі Вал, поблизу колишнього села Нижнє Кривче, на другій надзаплавній терасі правого берега річки Циганки. Розвідками стверджено багатошаровий характер поселення, виявлено розорані глинобитні площадки і зібрано уламки кераміки та крем'яні вироби. Розвідки проводилися під керівництвом Свешнікова І. К. (1967 р.) та Ю. М. Малєєва (1973 р.). Матеріал і документація зберігаються в ІСН АН УРСР. розвідки [[1973]] р. — у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському державному університеті]]<ref>Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — стор. 233</ref>.
Відоме від середини XVI ст. Зокрема, 1563 року власником села був польський шляхтич, [[кам'янець-Подільський|кам'янецький]] гродський суддя Вавжинець Мілєський.<ref>Witalij Michałowski. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Nuny_czowiek_Szkic_do_dziejw_starostwa_Kamienieckiego_w_drugiej_poowie_XVI_wieku_pol.pdf Nużny człowiek. Szkic do dziejów starostwa Kamienieckiego w drugiej połowie XVI wieku] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304120541/http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Nuny_czowiek_Szkic_do_dziejw_starostwa_Kamienieckiego_w_drugiej_poowie_XVI_wieku_pol.pdf |date=4 березень 2016 }}.— Kraków, 2008.— S. 531. {{ref-pl}}</ref>
[[1639]] року збудовано [[Кривченський замок|замок]]. Від [[1650]] року згадують як [[містечко]] під назвою '''«Оплакана»'''. Замок не раз зазнавав нападів турецько-татарських орд, зокрема [[1672]] його зруйнували загони турецького [[султан]]а [[Мехмед IV|Магомета IV]]. Згодом фортеця належала Кричинському; її залишки збереглися.
| |||