Вікіпедія

Богоявленська церква (Гадяч): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Богоявленська церква'''— храм на честь [[Богоявлення|Богоявлення Господнього]] у [[Гадяч]]і, що діяв у 1666—1840-х роках
 
== Історія існування ==
<!--
Від 18 червня 1663 року Гадяч стає першою столицею Лівобережної України, політичним центром Гетьманщини. Тут розташувався уряд на чолі з [[Іван Брюховецький|Іваном Брюховецьким]], зберігалися клейноди, хоругви, військовий скарб. Місто набуває значення центру дипломатії, його визнають уряди польський, московський та інших держав. Місто активно розбудовується, перебудовуються оборонні та адміністративні споруди. Архітектурний ансамбль доповнює полкова родинна Богоявленська церква <ref>Борисова О. В. Перспективи залучення історико-культурних ресурсів Гадяцького району у туристичну галузь Полтавщини / О. В. Борисова. // Економіка. Управління. Інновації. - 2015. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_2_5.</ref>.
 
Дерев’яна церква на честь Богоявлення Господнього споруджується у 1665–1666 роках. Вона мала назву «військової», можливо, тому що будувалася військовим скарбом. 1666 коштом гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького встановлено іконостас, «на котрому під образами Спасителя й Богоматері його герб написаний знаходився», поряд із церквою також споруджено дерев’яну дзвіницю, на якій було п’ять дзвонів «с висеченим його гербом та іменем». Найбільший дзвін важив 90 пудів.
ГАДЯЧ м., райцентр. Православної Церкви громада. Богоявленська церква.
Церква на честь Богоявлення Господнього у м. Гадяч, дерев’яна, збудована 1665– 1666, «называлася Войсковою, може-быть потому что она войсковым скарбом строина была». 1666 на кошти гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького у церкві встановлено іконостас, «на котором под местными образами Спасителя и Богоматери его герб написанный находился», поряд з церквою споруджено дерев’яну дзвіницю, на якій розміщувалися п’ять дзвонів «с высечением его герба и имени»; найбільший дзвін важив 90 пудів. 1668, після загибелі гетьмана І. М. Брюховецького, його останки поховали в цьому храмі. 1748 з ініціативи полковника Петра Галецького «общим иждевением» на місці старої збудували нову дубову трьохбанну церкву, в яку перенесли старий іконостас. 1795 церкву перебудували. У 1840-х храм і дзвіницю розібрали, а прах гетьмана перенесли до м-ка Лютенька і поховали в Успенській церкві.
 
Після загибелі гетьмана (1968), його останки поховали в цьому храмі.
Із священиків відомі: Георгій Терпиловський, Андрій Котловський, Яків Гречановський (пом. 1749), Григорій Чижевський (до 1788), Симеон Мартинович (1789–1827).▼
 
1748 року, за ініціативи полковника [[Галецький Петро Семенович|Петра Галецького]] на місці старої збудували нову дубову трьохбанну церкву, до якої перенесли старий іконостас. 1795 року церкву перебудували.
Літ.: Грановский, 1901. – С. 398-399;
 
У 1840-х роках храм і дзвіницю розібрали, а прах гетьмана перенесли до [[Містечко|містечка]] [[Лютенька (село)|Лютенька]] і поховали в [[Успенська церква (Лютенька)|Успенській церкві]].
В. О. Мокляк, В. А. Павленко.-->
 
▲Із священиків відомі: Георгій Терпиловський, Андрій Котловський, Яків Гречановський (пом. 1749), Григорій Чижевський (до 1788), Симеон Мартинович (1789–1827).
 
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 146.
[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Православні храми]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Богоявленська_церква_(Гадяч)