Ервін Роммель: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м вікіфікація |
||
Рядок 339:
У вересні 1943, [[Висадка союзників в Італії|після висадки англо-американських військ]] на півдні [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострову]], утворився [[Італійська кампанія (1943—1945)|Італійський театр воєнних дій]]. Бойові дії на ньому вели війська [[група армій «C»|групи армій «C»]] під командуванням [[генерал-фельдмаршал]]а [[Альберт Кессельрінг|А. Кессельрінга]]. Оперативно-стратегічні погляди двох [[фельдмаршал]]ів, які опинилися в [[Італія|Італії]], відразу ж кардинальним чином розійшлися. Гітлер став на бік свого нового улюбленця Кессельрінга, який завжди й з будь-якого приводу з ним погоджувався.
Врешті-решт у листопаді 1943 року всі війська, що знаходилися в Італії, були підпорядковані Кессельрінгові, а Роммель знову опинився не при справах. Не знаючи, що робити з ним, Гітлер поки доручив Роммелю проінспектувати [[Атлантичний вал]], колосальну систему довготривалих [[Оборонна споруда|оборонних споруд]], що споруджувалися Вермахтом поздовж узбережжя від [[Данія|Данії]] до [[Іспанія|Іспанії]]. Висновки очолюваної Роммелем інспекції були невтішні для Гітлера. У своїй доповіді фюреру Роммель заявив, що останній для Німеччини шанс виграти війну — це не допустити висадки англо-американських військ у Франції і, таким чином, зірвати план західних союзників відкрити [[Другий фронт]] у Європі. Вирішення цього завдання він готовий був узяти на себе. Але командувач [[
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-718-0149-12A, Paris, Rommel, von Rundstedt, Gause und Zimmermann.jpg|thumb| ліворуч|220пкс|[[Генерал-фельдмаршал]]и Е. Роммель, [[Герд фон Рундштедт|Г.фон Рундштедт]] та [[генерал-лейтенант]] [[Альфред Гаус|А.Гаус]] у штаб-квартирі [[
Але наприкінці грудня все ж таки відбулася зустріч двох фельдмаршалів, на якій вони зуміли прийти до згоди. [[30 грудня]] [[1943]] Роммель виступив з пропозицією створити на Заході [[група армій «B»|групу армій «B»]] у складі [[7-ма армія (Третій Рейх)|7-ї армії]] (генерал [[Фрідріх Долльман|Ф. Долльман]]), [[15-та армія (Третій Рейх)|15-ї армії]] (генерал [[Ганс фон Зальмут|Г. фон Зальмут]]) та [[88-й армійський корпус (Третій Рейх)|88-го окремого армійського корпусу]] — всього 38 дивізій. Гітлер не був у захваті від цієї ідеї, оскільки, судячи з усього, замірявся використати Роммеля на [[Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни|Східному фронті]], але, в кінцевому рахунку, змушений був погодитися.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-263-1598-04, Frankreich, Rommel, "Indische Legion".jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Генерал-фельдмаршал]] Е. Роммель здійснює інспекційну перевірку [[Індійський добровольчий легіон СС «Вільна Індія»|Індійського добровольчого легіону СС «Вільна Індія»]]. [[10 лютого]] [[1944]]]]
==== Битва в Нормандії ====
{{main|Операція «Оверлорд»}}
[[2 січня]] [[1944]] Ервін Роммель отримав під своє командування [[група армій «B»|групу армій «B»]], що була в підпорядкуванні Командування [[генерал-фельдмаршал]]а [[Герд фон Рундштедт|Г.фон Рундштедта]]. Роммель відповідав за величезну територію від [[Голландія|Голландії]] до [[Бордо]] і організовував [[берегова оборона|берегову оборону]] проти очікуваного вторгнення союзних сил. Він також був призначений [[генерал-інспектор]]ом, на якого покладалася задача підготовки «[[Атлантичний вал|Атлантичного валу]]». З притаманною йому енергією фельдмаршал узявся за справу. В ході приготування Західної Європи до оборони він розробив, поряд з багатьма іншими спорудами, спеціальні протидесантні та протипосадкові бар'єри, що отримали назву «Спаржа Роммеля» ({{lang-de|Rommel-Spargel}})<ref name="achtungpanzer"/><ref name="Irving, 327">Irving стор.327</ref>. До [[20 травня]] [[1944]], менш ніж за 5 місяців після його призначення, німецькі солдати поставили 4 193 167 [[Міна (військова справа)|мін]], тобто вдвічі більше, ніж було встановлено ними за попередні 3 роки. Крім того, його війська звели 517 000 берегових споруд, тисячі антипланерних загороджень, [[протитанковий рів|протитанкових ровів]], справжніх та хибних [[
Втім, незабаром після досягнутого компромісу, між Роммелем і [[Герд фон Рундштедт|Г. фон Рундштедтом]] знову виникли великі розбіжності, цього разу з питання застосування 10 танкових дивізій, котрі перебували на Заході. У розпорядженні Роммеля не було жодної [[танкова дивізія|танкової дивізії]], усі вони знаходилися в резерві [[
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-719-0223-20, Frankreich, Erwin Rommel am Atlantikwall.jpg|міні|ліворуч|220пкс|[[Генерал-фельдмаршал]] Е. Роммель на укріпленнях [[Атлантичний вал|Атлантичного валу]]. 21 березня 1944]]
[[4 червня]] [[1944]] року Роммель виїхав на декілька днів у справах до [[Німеччина|Німеччини]], а через 2 дні після його від'їзду почалася [[Операція «Нептун»|висадка союзних військ у Нормандії]]. За відсутності Роммеля командування виявилося паралізованим. Контратакувати цього дня змогла тільки одна [[дивізія]]. Пізно ввечері [[6 червня]] фельдмаршал терміново повернувся до свого [[штаб]]у і, вже [[9 червня]], завдав [[контрудар]]у силами 3-х танкових дивізій, в ході якого йому навіть вдалося пробитися до узбережжя на відстань 3-х миль, але тут йому шлях перешкодили чотири англійські дивізії з потужною [[авіаційна підтримка|підтримкою авіацією]] і [[корабельна артилерія|корабельною артилерією]]. Протягом шести кривавих тижнів Роммель утримував союзників серед [[Живопліт|живоплотів]] Нормандії, на певний час стримавши [[Нормандська операція|наступ англо-американських військ]], які прагнули розширити захоплений [[плацдарм]]. Німці встояли тільки завдяки [[мужність|мужності]] їх солдатів і майстерності Роммеля. На боці союзників була колосальна чисельна перевага в піхоті — 9:1, в артилерії — 50:1, про літаки згадувати взагалі не доводиться, тому що люфтваффе в повітрі не було видно. Як і в [[Північна Африка|Північній Африці]], Ервін Роммель домігся від своїх [[солдат]]ів максимальних зусиль, але як і в Північній Африці, одного цього було недостатньо.
|