Вікіпедія

Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
мНемає опису редагування
Рядок 32:
[[Файл:Театр ПрикВО Львов 048.jpg|міні|250пкс|Будівля театру]]
 
Колишній військовий театр з контраверсійною історією. Нинішній колектив – — молоді, амбітні та сміливі митці і театральні менеджери, котрі переконані, що в театрі є місце для кожного. Репертуар – — вистави за класичними текстами та постановки сучасних п`єс. В просторі театру діє єдина в Україні Галерея сценографії під керівництвом Олега Онещака.
Театр розташований на [[Вулиця Городоцька|вулиці Городоцькій]], 36, в історичній будівлі. Початково це був Католицький дім, зведений [[1908]] році за [[Церква святої Анни (Львів)|храмом святої Анни]] за проектом архітекторів [[Ігнатій Кендзерський|І. &nbsp;Кендзерського]] та [[Адам Опольський|А. &nbsp;Опольського]]. Від часу побудови й у Великій залі Католицького дому діяв кінотеатр. У 1918–1932 роках кінотеатр не працював, тут діяв Малий міський театр.<ref>[http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=8969 Кінотеатр «Світанок»]</ref> Також тут містився Малий театр комедії та функціонував ресторан Юзефа Косіва. У 1944–1948 роках працював кінотеатр «Москва», а у 1948-1954 рр.роках у приміщенні містився театр оперети&nbsp;— – Театртеатр музичної комедії;<ref>Дудыкевич&nbsp;Б. Справочник. Львов...&nbsp;— С. 131.</ref> згодом його було переведено до Одеси, де(нині&nbsp;— [[Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного]]), що функціонує ій досідонині. З 1953 р.року приміщення належало Російському драматичномуДраматичному театру ПрикВОрадянської –армії (згодом, [[ПрикВО|Прикарпатського військового округу]]). Після здобуття незалежності -(після це1997 Театрроку)&nbsp;— західноготеатр [[Оперативне командування «Захід»|Західного оперативного командування]], у 2008 р.році театр був переданий на баланс міста Львова та отримав назву Муніципального театру. Згодом, назву театру знову змінено: звід 2011 року -&nbsp;— Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, який у 2017 році отримав статус "«академічного"».
 
== З історії театру ==
=== Театр музичної комедії: 1948-1954 роки ===
Назви театру:
Колектив театру почав формуватися у Львові восени 1946 року, а вже навесні наступного&nbsp;— 1947 року показав перший спектакль «Одинадцять невідомих». Вистав у той час ставили багато, по 4-5 у сезон, переважно на тогочасну тему, однак ставили й класичні: «Принцеса цирку», «Баядера», «Маріца», «Мадемуазель Нітуш», «Розмарі». Згодом відбулися перші гастролі містами радянської України. У 1950 та 1952 роках театр гастролював в Одесі, де мав грандіозний успіх. 1953 року партійними органами було ухвалено переведення театру до Одеси. Останнім спектаклем, зіграним у Львові, стала «Весільна подорож» у постановці В.&nbsp;Піковського. Відтак, у рамках святкування 300-річчя [[Переяславська рада|Переяславської Ради]] Російський драматичний театр Радянської армії за рішенням уряду УРСР переїхав з Одеси до Львова, а натомість, зі Львова до Одеси переїхав театр музичної комедії.
 
=== Російський драматичний театр ПрикВО (Російський драматичний театр радянської армії): 1954-1991 роки ===
'''Театр музичної комедії: 1948-1954 рр.'''
Був першим армійським театром, який перейшов на українську мову.<ref>''Горак&nbsp;Р.'' Зроби свій вибір («Доктор Мартіан» на сцені Львівського театру Української Армії) // Неділя.&nbsp;— 15 квітня 1994.&nbsp;— №&nbsp;15 (32).&nbsp;— С. 2-3.</ref>
 
Через велику кількість народних та заслужених артистів УРСР, випускників столичних театральних шкіл, серед яких народні артисти України [[Дехтярьова Зінаїда Миколаївна]], [[Щербаков Віктор Генадійович]], [[Кравчук Анатолій Андрійович]], [[Тугай Жанна Георгіївна]], у тогочасній публіцистиці театр іменували «Українським МХАТом» (або «Другим МХАТом»).<ref>''Губар&nbsp;В.'' Його відчуття Дон-Кіхота // Деснянська правда.&nbsp;— 22 жовтня 2009.&nbsp;— С. 8.</ref>
Колектив театру почав формуватися у Львові восени 1946 року, а вже навесні наступного - 1947 року показав перший спектакль «Одинадцять невідомих». Вистав у той час ставили багато, по 4-5 у сезон, переважно на сучасну тему, однак ставили і класичні: «Принцеса цирку», «Баядера», «Маріца», «Мадемуазель Нітуш», «Роз-Марі». Від перших же сезонів театр почав гастролювати по Україні. У 1950 та 1952 роках гастролював в Одесі, де відразу завоював гарячих шанувальників. 1953 року партійними органами було ухвалено перевести театр до Одеси. Останнім спектаклем, здійсненим у Львові, стала «Весільна подорож» у постановці В. Піковського. Відтак, у рамках святкування 300-річчя Переяславської Ради Російський драматичний театр Радянської армії за рішенням уряду УРСР переїхав з Одеси до Львова, а зі Львова до Одеси — театр музичної комедії[2].
 
=== Театр західного оперативного командування: 1991-2008 роки ===
'''Російський драматичний театр ПрикВО (Російський драматичний театр радянської армії): 1954 - 1991 рр.'''
На початку [[1990-ті|1990-х]] років театр відзначився двома гучними постановками головного режисера [[Народний артист УРСР|Народного артиста УРСР]] [[Кравчук Анатолій Андрійович|Анатолія Кравчука]]. Перша&nbsp;— вистава «Інтелігент або сповідь колишнього зека», за одіозною повістю Івана Мотринця відбулася 1993 року, яку публіка та критика зустріла неоднозначно. Друга&nbsp;— «Адвокат Мартіан» за п'єсою [[Леся Українка|Лесі Українки]], відбулася 1994 року і невдовзі стала візитівкою театру.
Був першим армійським театром, який перейшов на українську мову<ref>Горак Р. Зроби свій вибір ("Доктор Мартіан" на сцені Львівського театру Української Армії) // Неділя. - 15 квітня 1994. - №15 (32). - С. 2-3
</ref>. Через велику кількість народних та заслужених артистів України, випускників столичних театральних шкіл ,серед яких народна артистка України Дехтярьова Зінаїда Миколаївна,народний артист України Щербаков Віктор Генадійович,народний артист України Кравчук Анатолій Андрійович, народна артистка України Жанна Георгіївна Тугай, у тогочасній публіцистиці театр іменували "Український МХАТ" (або "Другий МХАТ")<ref>Губар В. Його відчуття Дон-Кіхота // Деснянська правда. - 22 жовтня 2009 р. - С. 8</ref>
 
=== Львівський муніципальний театр: 2008-2009 роки ===
'''Театр західного оперативного командування: 1991-2008 рр.'''
Наприкінці 2007 року Театр західного оперативного командування ліквідований, а його будівля передана командуванням Західного ОК на баланс міста Львова. На базі театру, 2008 року, ухвалою сесії Львівської міської ради від 18 грудня 2007 року №&nbsp;1373 засновано комунальну установу «Муніципальний театр». Навесні 2009 року на посаду художнього керівника Львівська міська рада призначила Людмилу Колосович, а 21 квітня цього року ЛМР перейменувала муніципальний театр на «Львівський драматичний театр імені Лесі Українки».
На початку 90-х років театр відзначився двома гучними постановками. Першу - "Інтелігент або сповідь колишнього зека" (режисер-постановник - народний артист України Кравчук Анатолій Андрійович (1993 р.), за одіозною повістю І. Мотринця, публіка і критика зустріла неоднозначно. Друга - "Адвокат Мартіан" (режисер-постановник народний артист України Кравчук Анатолій Андрійович (1994р.)) за п'єсою Лесі Українки, стала візитівкою театру.
 
=== Львівський драматичний театр імені Лесі Українки: від 2009 до сьогодні ===
'''Муніципальний театр: 2008-2011 рр.
У 2009 році Муніципальний театр перейменований на Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. На той час театр очолювали Микола Лисюк (директор) та заслужена артистка України, акторка, режисерка Людмила Колосович (художній керівник). Під їхнім керівництвом театр в першу чергу досліджує творчість Лесі Українки, кожного року працюючи над постановкою її драматичного твору. У 2011 році театр заснував та провів Всеукраїнський театральний фестиваль «Ні, я жива, я буду вічно жити!», присвячений 140-літтю від дня народження Лесі Українки та 100-літтю виходу у світ драми-феєрії «Лісова пісня».
У 2007 році, театр, що на той момент носив назву Західного оперативного командування - був ліквідований. На його базі, у 2008 році, ухвалою сесії Львівської міської ради від 18.12.2007 року №1373 засновано КУ під назвою «Муніципальний театр».
 
У 2009-2014 роках на базі театру навчався акторський курс [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету імені Івана Франка]]. Після випуску більшість молодих акторів та акторок стали частиною трупи театру.
'''Львівський драматичний театр імені Лесі Українки: з 2011 до сьогодні.''''''
У 2011 році Муніципальний перейменовано на Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. В цей період театр очолюють: директор - Микола Лисюк та художня керівниця - заслужена артистка України, акторка, режисерка - Людмила Колосович. Під їхнім керівництвом театр в першу чергу досліджує творчість Лесі Українки, кожного року працюючи над постановкою її драматичного твору. У 2011 театр започаткував та провів Всеукраїнський театральний фестиваль «Ні, я жива, я буду вічно жити!», присвячений 140-річчю від дня народження Лесі Українки та 100-річчю виходу у світ драми-феєрії «Лісова пісня».
 
У березні 2014 року Львівська міська рада призначила директором театру режисера та композитора Олексія Коломійцева. Він не відзначився здобутками чи досягненнями в управління театром, натомість здійснив ряд музичних постановок: мюзикл «Divka», живе кіно «Вівісекція», опера «Антиформалістичний райок», рок-опера «Ірод». В червні 2015 року, актори та працівники театру висловили недовіру цьому керівнику. В цей же час закінчився контракт Олексія Коломійцева. Він провів конкурс на посаду художнього-керівника за підсумками якого, зайняв цю посаду. Оскільки конкурс відбувся з порушенням закону, ЛМР звільнила Олексія Коломійцева з посади і, в серпні 2015 року, призначили в.о. директора театру Миколу Павліва, який раніше очолював відділ регулювання орендних відносин управління комунальної власності ЛМР. Микола Павлів призначив в.о. художнього керівника львівського режисера [[Худзик Євген Дмитрович|Євгена Худзика]], котрий працював на цій посаді менше року. Микола Павлів розпочав процес підготовки проектно-кошторисної документації для ремонту дахів та фасадів театру. У вересні 2016 року, за результатами конкурсу посаду художнього керівника зайняв драматург [[Павло Ар'є]], який невдовзі залишив її. За час перебування на посаді, Павло Ар'є здійснив постановку «Том на фермі», започаткував Фестиваль театрів та, спільно з Миколою Павлівим, доклав зусиль, щоб театр отримав статус «академічного» у 2017 році.
У 2009-2014 роках на базі театру навчався акторський курс Львівського національного університету імені Івана Франка. Після випуску більшість молодих акторів та акторок стали частиною трупи театру.
 
У березні 2014 року Львівська міська рада призначила директором театру режисера та композитора Олексія Коломійцева. Він не відзначився здобутками чи досягненнями в управління театром, натомість здійснив ряд музичних постановок: мюзикл "Divka", живе кіно "Вівісекція", опера "Антиформалістичний райок", рок-опера "Ірод". В червні 2015 року, актори та працівники театру висловили недовіру цьому керівнику. В цей же час закінчився контракт Олексія Коломійцева. Він провів конкурс на посаду художнього-керівника за підсумками якого, зайняв цю посаду. Оскільки конкурс відбувся з порушенням закону, ЛМР звільнила Олексія Коломійцева з посади і, в серпні 2015 року, призначили в.о. директора театру Миколу Павліва, який раніше очолював відділ регулювання орендних відносин управління комунальної власності ЛМР. Микола Павлів призначив в.о. художнього керівника львівського режисера Євген Худзика, котрий працював на цій посаді менше року. Микола Павлів розпочав процес підготовки проектно-кошторисної документації для ремонту дахів та фасадів театру. У вересні 2016 року, за результатами конкурсу посаду художнього керівника зайняв драматург Павло Ар'є, який невдовзі залишив її. За час перебування на посаді, Павло Ар'є здійснив постановку "Том на фермі", започаткував Фестиваль театрів та, спільно з Миколою Павлівим, доклав зусиль, щоб театр отримав статус "академічного" у 2017 році.
У вересні 2017 року відбувся конкурс на об'єднану посаду директора-художнього керівника, за підсумками якого театр очолила театральна менеджерка Ольга Пужаковська.
 
== Актори та акторки ==
{{div col|2}}
* В 1958–1977 роках у театрі виступав [[Чинкін Борис Михайлович]];
* [[Чинкін Борис Михайлович]];
* В [[1954]]–[[2004]] роках у театрі виступала Народна артистка УРСР [[Дехтярьова Зінаїда Миколаївна]];
* [[Дехтярьова Зінаїда Миколаївна]];
* У 1993-1994 роках у театрі виступав заслужений артист України [[Биш Олексій Володимирович]];
* [[Биш Олексій Володимирович]];
* У 1964-1980 та у 1985-2000 роках у театрі виступав народний артист України Кравчук Анатолій Андрійович
* [[Кравчук Анатолій Андрійович]];
* народний артист України Щербаков Віктор Генадійович
* [[Щербаков Віктор Генадійович]]
*[[Купріянова Валентина Миколаївна]] (заслужена артистка України) - працює в цьому театрі з 1971 року
* [[Купріянова Валентина Миколаївна]]
*[[Скоровська Наталія Анатоліївна]] (заслужена артиста України)
* [[Скоровська Наталія Анатоліївна]]
* Стефан Олег Дмитрович (лауреат Шевченківської премії)
* [[Стефанов Олег Дмитрович]]
*[[Городечна Марія Петрівна]]
* [[Городечна Марія Петрівна]]
* Грицюк Богдан Русланович
* [[Гуркач Рита Ярославівна]]
* [[Дибовська Зоряна Василівна]]
* [[Довгалюк Наталія Андріївна]]
* [[Єпатко Анна Вікторівна]]
* [[Кравчук Андрій Олексійович]]
* [[Кривдик Роман Володимирович]]
* Литвиненко Сергій Анатолійович
* [[Лиховид Інна Миколаївна]]
* [[Лісовська Анастасія Леонідівна]]
* Лозинська Галина Володимирівна
* [[Мисюк Іванна Василівна]]
* Наумець Дмитро Андрійович
* Павлик Галина-Марія Євгеніївна
Рядок 88 ⟶ 87:
* Петрук Андрій Володимирович
* Сидорко Василь Васильович
* [[Федорчук Ярослав Миколайович]]
* Фролова Тетяна Володимирівна
* Цимбаліст Оксана Олександрівна
{{div col end}}
 
== Репертуар ==
=== Вистави театру Лесі:Прем'єри сезону 2017-2018 років ===
* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/боженька/ «Боженька»] за п'єсою Валерія Пєчєйкіна, режисер Ігор Білиць. Прем'єра&nbsp;— 24 березня 2018 року. Здійснена в копродукції з ГО «Мистецька майстерня „Драбина“».
* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/різдвяна-історія/ «Різдвяна історія»] за повістю Чарльза Дікенса, режисерка [[Апчел Олена Анатоліївна|Олена Апчел]]. Прем'єра&nbsp;— 5 грудня 2017 року
* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/калігула/ «Калігула»] за п`єсою Альбера Камю, режисер Олексій Кравчук. Прем'єра&nbsp;— 24 листопада 2017 року
 
;=== Вистави театру Лесі:Прем'єри сезону '''"Координати2016-2017 незмінні.років Сенси нові"''' 2017-2018:===
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/боженькалюбов/ "боженька"«Любов»] за п'єсоюмотивами драми «Блакитна троянда» ВалеріяЛесі ПєчєйкінаУкраїнки, режисер ІгорАртем БілицьВусик. Прем'єра&nbsp;— -27 24квітня березня 20182017 року. Здійснена в копродукції з ГО "Мистецька майстерня "Драбина"
* «Том на фермі» за п'єсою Мішеля Марка Бушара, режисер [[Павло Ар'є]]. Прем'єра&nbsp;— 19 лютого 2017 року. Здійснена в копродукції з київським незалежним Диким театром
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/різдвяна-історія/ "Різдвяна історія"] за повістю Чарльза Дікенса, режисерка [[Апчел Олена Анатоліївна|Олена Апчел]]. Прем'єра - 5 грудня 2017 року
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/калігулазачарована-принцеса/ "Калігула"]«Зачарована запринцеса»] п`єсою АльбераЛадислава КамюДворського «Принцеса-стрибунка», режисеррежисерка&nbsp;— ОлексійОлена КравчукСєрова-Бондар. Прем'єра&nbsp;— -17 24 листопадасічня 2017 року.
* «Золоте курча» за п’єсою Володимира Орлова, режисер Роман Скоровський. Прем`єра&nbsp;— 20 листопада 2016 року.
* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/людина-в-підвішеному-стані/ «Людина у підвішеному стані»] за п'єсою [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]], режисер Ігор Білиць, прем'єра&nbsp;— 16 вересня 2016 року.
 
=== Вистави 2008-2013 років ===
:Прем'єри сезону '''"Ми у грі. Приєднуйся!"''' 2016-2017:
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/любов/ "Любов)"] за мотивами драми “Блакитна троянда” Лесі Українки, режисер Артем Вусик. Прем'єра - 27 квітня 2017-го року
:* "Том на фермі" за п'єсою Мішеля Марка Бушара, режисер [[Павло Ар'є]]. Прем'єра - 19 лютого 2017 року. Здійснена в копродукції з київським незалежним Диким театром
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/зачарована-принцеса/ "Зачарована принцеса"] п`єсою Ладислава Дворського “Принцеса-стрибунка”, режисерка – Олена Сєрова-Бондар. Прем'єра - 17 січня 2017 року
:* "Золоте курча" за п’єсою Володимира Орлова, режисер Роман Скоровський. Прем`єра - 20 листопада 2016
:* [http://teatrlesi.lviv.ua/event/людина-в-підвішеному-стані/ "Людина у підвішеному стані"] за п'єсою [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]], режисер Ігор Білиць, прем'єра 16 вересня 2016 року
 
* «Лісова пісня» (Леся Українка). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
Вистави 2008-2013 рр:
* «Сорочинський ярмарок» (М.&nbsp;Гоголь). Режисер В.&nbsp;Фьодоров;
* «4 кут для любовного трикутника» (Я.&nbsp;Тятте). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* Різдвяне дійство «Вертеп» (І.&nbsp;Павлюк). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «І все-таки я тебе зраджу» (Неда Неждана). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Моя дорога Памела або Як уколошкати стареньку» (Джон Патрік). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Search: www.МатиНаймичкА.com.ua» (за творами Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка та І.&nbsp;Тогобочного, сценічна редакція Г.&nbsp;Шумейка). Режисер Г.&nbsp;Шумейко;
* «Анатомія Театру» (за мотивами нарису «Як ставиться п'єса» К.Чапека). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Собака на сіні» (Лопе де Вега). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Євангеліє від Юди» (за мотивами драматичної поеми «На полі крові» Лесі Українки). Режисер Ю.&nbsp;Мельничук;
* «Пригоди невгамовного Зайчика та Червоної Шапочки» (Л.&nbsp;Колосович). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Дорога до Вифлеєму» (С. Ковальов). Режисер Л.&nbsp;Колосович;
* «Великі подвиги маленького Ріккі-Тіккі-Таві» (Р.&nbsp;Кіплінг). Режисер Л.&nbsp;Колосович.
 
== Примітки ==
* «Лісова пісня» (Леся Українка). Реж. Л. Колосович
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* «Сорочинський ярмарок» (М. Гоголь). Реж. В. Фьодоров
 
* ''Давидова&nbsp;І.&nbsp;М.'' Львівський Російський драматичний театр Радянської Армії // {{УРЕ-2/6}}.&nbsp;— С. 277–278.
* «4 кут для любовного трикутника» (Я. Тятте). Реж. Л. Колосович
* ''Давыдова&nbsp;И.&nbsp;Н.'' Театр боевой славы.&nbsp;— К., 1975 {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Дудыкевич&nbsp;Б. |заголовок=Справочник.&nbsp;Львов|посилання= |відповідальний=|місце= Львів|видавництво=Вільна Україна |рік=1949 |том= |сторінки=131|сторінок=|isbn= |тираж =}} {{ref-ru}}
* ''Козирєва&nbsp;Т.'' [http://www.dt.ua/3000/3680/63968/ Кроком руш! Сумнозвісний львівський театр між НАТО і «королівським» майбутнім] // «[[Дзеркало тижня]]» №&nbsp;33 (712) 6.&nbsp;— 12 вересня [[2008]].
* ''Романовський&nbsp;Я.'' [http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=160 стаття, Діяльність Драматичного театру Західного оперативного командування (1990–2005&nbsp;рр.)] на [http://www.ualogos.kiev.ua/ Веб-сторінка Інституту Українознавства]
 
== Посилання ==
* Різдвяне дійство «Вертеп» (І. Павлюк). Реж. Л. Колосович
* [http://www.rentinlviv.com/uk/about/theaters.htm Театри Львова]
 
* [https://zik.ua/news/2011/10/18/zayavy_pro_zanepad_teatru_im_lesi_ukrainky_ie_nepravdyvymy__hudkerivnyk_314744 Заяви про занепад театру ім. Лесі Українки є неправдивими,&nbsp;— худкерівник]
* «І все-таки я тебе зраджу» (Неда Неждана). Реж. Л. Колосович
* [http://lviv.afisha-city.com.ua/place/lvivskyj-municypalnyj-teatr-749/ Львівський муніципальний театр]
 
* «Моя дорога Памела або Як уколошкати стареньку» (Джон Патрік). Реж. Л. Колосович
 
* «Search: www.МатиНаймичкА.com.ua» (за творами Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка та І. Тогобочного, сценічна редакція Г. Шумейка). Реж. Г. Шумейко
 
* «Анатомія Театру» (за мотивами нарису «Як ставиться п'єса» К.Чапека). Реж. Л. Колосович
 
* «Собака на сіні» (Лопе де Вега). Реж. Л. Колосович
 
* «Євангеліє від Юди» (за мотивами драматичної поеми «На полі крові» Лесі Українки). Реж. Ю.Мельничук
 
* «Пригоди невгамовного Зайчика та Червоної Шапочки» (Л. Колосович). Реж. Л. Колосович
 
* «Дорога до Вифлеєму» (С. Ковальов). Реж. Л. Колосович.
 
* «Великі подвиги маленького Ріккі-Тіккі-Таві» (Р. Кіплінг). Реж. Л. Колосович
 
== Див. також ==
 
* [[Львівський державний драматичний театр імені Лесі Українки (1939-1941)]]
 
== Джерела, посилання і література ==
 
* ''Давидова І. М.'' Львівський Російський драматичний театр Радянської Армії // {{УРЕ-2/6}}, стор. 277–278
* ''Романовський Ярослав'' (підполковник, ад'юнкт науково-організаційного управління Національної академії оборони України, Київ) [http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=160 стаття, Діяльність Драматичного театру Західного оперативного командування (1990–2005&nbsp;рр.)] на [http://www.ualogos.kiev.ua/ Веб-сторінка Інституту Українознавства]
* [http://www.rentinlviv.com/uk/about/theaters.htm Театри Львова на ''www.rentinlviv.com'']
* Давыдова&nbsp;И.&nbsp;Н. Театр боевой славы., К., 1975 {{ref-ru}}
* ''Козирєва Тетяна'' (м. Львів) [http://www.dt.ua/3000/3680/63968/ Кроком руш! Сумнозвісний львівський театр між НАТО і «королівським» майбутнім] // «[[Дзеркало тижня]]» №&nbsp;33 (712) 6&nbsp;— 12 вересня [[2008]] року
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{портали|Львів|Театр|Мистецтво|Архітектура}}
{{Академічні театри України}}
{{Театри Львова}}
 
[[Категорія:Театри Львова]]
[[Категорія:Театри, засновані 1931]]
[[Категорія:Академічні театри]]
[[Категорія:Об'єкти, названі на честь Лесі Українки]]
[[Категорія:1931 у Львові]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1908]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_академічний_драматичний_театр_імені_Лесі_Українки