Гоголеве (селище): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 53:
 
У [[1923]] році Гоголеве відійшло до складу [[Устивицький район|Устивицького]], а в [[1925]] — до складу [[Великобагачанський район|Великобагачанського району]]. З цього ж року село стає центром сільської ради.
[[Файл:Гоголеве (станція).jpg|ліворуч|міні|Вокзал станції Гоголеве Південної залізниці]]
 
На початку [[1920-ті|1920-х]] років у Гоголевому були створені партійні та комсомольські осередки. Перший [[Комітет незаможних селян|комнезам]] був організований у серпні [[1920]] року.
 
Рядок 79:
 
У [[1951]] році на території селища знайдено поклади нафти і природного газу. Було створено нафтопромислове управління «Радченкове», яке постачало газ у [[Полтава|Полтаву]] і [[Миргород]]. У нафтовій та газовій промисловості працювало понад 500 чол. робітників і 60 чол. інженерно-технічного персоналу. Нафтопромислове управління подавало велику шефську допомогу в обладнанні тваринницьких ферм, зрошувальної системи та будівництву сховищ для мінеральних добрив у колгоспах ім. Калініна (с. [[Устивиця]]) та ім. Енгельса (с. [[Матяшівка (Великобагачанський район)|Матяшівка]]). Була відкрита восьмирічна школа, яка була розміщена в приміщенні контори колишнього хлібоприймального підприємства. Директорами школи були: Поташний, Марченко Василь Григорович, Величко Іван Мусійович, який очолив педколектив з восьми осіб, вимагаючи від них залізної дисципліни.
[[Файл:WLM Polt 2017-05-14 080.jpg|міні|Пам'ятник-бюст М. В. Гоголю]]
 
У [[1952]] році до 100-річчя з дня смерті в селі було встановлено пам'ятник [[Гоголь Микола Васильович|М. В. Гоголю]].
 
У [[1953]] році розпочалась експлуатація Радченкового нафтового місцеродовища. Освоєння промислу викликало швидкий розвиток селища, і у [[1957]] році селу Гоголеве було присвоєно статус [[Селище міського типу|селища міського типу]]. Через збільшення кількості учнів навчання проводилося у приміщенні колишньої контори нафтопромислового управління "Радченкове". Директором був знавець історії, математики, англійської мови Михайлик Яків Федорович.
[[Файл:WLM Polt 2018-09-02 076.jpg|ліворуч|міні|Пам'ятник-бюст М. С. Грушевському]]
 
У [[1954]] році було відкрито середню школу.
[[Файл:YMR-2015-08-09 128.jpg|міні|Пам'ятник невідомим загиблим на війні]]
 
У [[1957]] році в селищі було встановлено пам'ятник партизанам, які загинули [[1943]] року, та воїнам-односельцям, полеглим на фронтах [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].
 
Рядок 94:
У [[1966]] році в Гоголевому діяли цегельний завод, механічна майстерня; на місцевому паливі працювала електростанція потужністю 450 кВт. У селищі було побудовано 350 житлових будинків. У селищі було третє відділення племзаводу «Перемога», радгосп спеціалізувався на вирощуванні свиней. Займалися також рослинництвом.
 
У [[1966]] році в селищі була середня і вечірня школи, 5 бібліотек, клуб на 250 місць. Населення становило 2500 чол. [[Гоголівська селищна рада|Селищній раді]] були підпорядковані населені пункти Гирчин і Гончарі (нині не існують).
 
У [[1974]] році тут діяв цегельний завод.