Вікіпедія

Гоголеве (селище): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 40:
 
== Історія ==
Населений пункт виник в кінці [[XVIII століття]] як поселення при будівництві залізничної дороги. Територіально він належав до [[Устивицька волость|Устивицької волості]] [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]].
Населений пункт виник в кінці XVIII-го століття як поселення при будівництві залізничної дороги. Територіально він належав до Устивицької волості Миргородського повіту. У кінці ХІХ ст. (1900-й рік) під час будівництва залізниці [[Полтава]] — [[Ромодан (смт)|Ромодан]] — [[Київ]], за 18 км на південь від містечка [[Великі Сорочинці]] та за 18 км на північ від містечка [[Велика Багачка]] була відкрита станція Нероновичанська. В 1902 році при відзначенні 50-річчя з дня смерті земляка [[Микола Васильович Гоголь|Миколи Васильовича Гоголя]], за пропозицією громадськості залізнична станція набула назву — «Гоголеве». Назва поширилася й на село, яке почало виростати на північ від станції.▼
 
▲Населений пункт виник вУ кінці XVIII-го[[XIX століття як поселення при будівництві залізничної дороги. Територіально він належав до Устивицької волості Миргородського повіту. У кінці |ХІХ ст.]] ([[1900-й]] рік) під час будівництва залізниці [[Полтава]] — [[Ромодан (смт)|Ромодан]] — [[Київ]], за 18 км на південь від містечка [[Великі Сорочинці]] та за 18 км на північ від містечка [[Велика Багачка]] була відкрита станція Нероновичанська. ВУ [[1902]] році при відзначенні 50-річчя з дня смерті земляка [[Гоголь Микола Васильович Гоголь|Миколи Васильовича Гоголя]], за пропозицією громадськості залізнична станція набула назву — «Гоголеве». Назва поширилася й на село, яке почало виростати на північ від станції.
Раніше на території Гоголеве були хутори Гончарі, Марченки, Гирчин, що виникли у кінці ХVII ст. як козацькі поселення. Вони складали Третю Козацьку громаду, що входила до складу Устивицької волості Миргородського повіту.▼
 
▲Раніше на території Гоголеве були хутори Гончарі, Марченки, Гирчин, що виникли у кінці ХVIIХVIII ст. як козацькі поселення. Вони складали Третю Козацьку громаду, що входила до складу [[Устивицька волость|Устивицької волості]] [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]].
На межі ХІХ — ХХ ст. в Гоголевому налічувалося 44 двори, 360 жителів. У 1910 році — 72 двори, 555 жителів. Більшість угідь належала поміщику А. Гуревичу. У 1912 р. в селі було відкрито земську школу.▼
 
▲На межі [[XIX століття|ХІХ]] — [[XX століття|ХХ ст.]] в Гоголевому налічувалося 44 двори, 360 жителів. У [[1910]] році — 72 двори, 555 жителів. Більшість угідь належала поміщику А. ГуревичуГудовичу. У [[1912]] р.році в селі було відкрито земську школу.
Радянську владу встановлено в січні 1918-го року. Під час лютневої та жовтневої революцій визначних подій не відбувалося.▼
 
▲Радянську владу було встановлено в січні [[1918-го]] року. Під час [[Лютнева революція|лютневої]] та [[Жовтневий переворот|жовтневої]] революцій визначних подій не відбувалося.
В 1923 р. Гоголеве відійшло до складу Устивицького, а в 1925 — до складу Великобагачанського району. З цього ж року село стає центром сільської ради.▼
 
▲ВУ [[1923]] р.році Гоголеве відійшло до складу [[Устивицький район|Устивицького]], а в [[1925]] — до складу [[Великобагачанський район|Великобагачанського району]]. З цього ж року село стає центром сільської ради.
На початку 1920-х років у Гоголевому створені партійні та комсомольські осередки. Перший комнезам був організований у серпні 1920-го року.▼
 
▲На початку [[1920-ті|1920-х]] років у Гоголевому були створені партійні та комсомольські осередки. Перший [[Комітет незаможних селян|комнезам]] був організований у серпні [[1920-го]] року.
У 1929 р. в Гоголевому виникла артіль «Нове життя», згодом перетворена на колгосп ім. В. І. Леніна. На початок заснування колгоспу село нараховувало 150 дворів.▼
 
У [[1926]] році село мало 49 господарств, 177 жителів.
В 1929-1930-х рр. створено заготзерно, плодоовоч, бурякопункт, проведено частково електрифікацію та радіофікацію.▼
 
▲У [[1929]] р.році в Гоголевому виникла артіль «Нове життя», згодом перетворена на колгосп ім. В. І. Леніна. На початок заснування колгоспу село нараховувало 150 дворів.
 
▲ВУ [[1929]]-[[1930-х]] рр.роках створено заготзерно, плодоовоч, бурякопункт, проведено частково електрифікацію та радіофікацію.
 
Під час голодомору в 1932—1933 рр. в селі померла 31 особа.
 
[[16 вересня]] [[1941]] року село тимчасово окупували німецькі війська. На фронт було мобілізовано 180 чоловік, з них 49 загинуло. ПартизанськогоВ загонурайоні всела селідіяв непартизанський булозагін. Але жителіЖителі населеного пункту Гоголеве Говтвяниця І. П., Бобир Д. Д., Даценко М. Г. мали зв'язки з партизанами, які знаходилися в Шишацьких лісах, за що Говтвяниця та Бобир були розстріляні фашистами і похоронені в с. Гоголеве.
 
Визволене село було [[18 вересня|18]] [[19 вересня|(19) вересня]] [[1943]] року. Боїв у Гоголевому не було, бо німецькі фашисти[[Нацизм|нацисти]], тікаючи з [[Миргород|Миргорода]], пішли на [[Полтава|Полтаву]] через [[Велика Багачка|Велику Багачку]] — [[Решетилівка|Решетилівку]] і [[Великі Сорочинці]] — [[Шишаки]].
 
Під час Громадянськоїгромадянської та Великої[[Німецько-радянська Вітчизняноївійна|Німецько-радянської]] війнвоєн залізнодорожна [[Гоголеве (станція)|станція Гоголеве]] майже повністю знищувалася, але потім відновлювалася.
 
Відступаючи, німці спалили амбари з хлібом, заготзерно, сінний пункт, плодоовоч, двоповерховий залізничний житловий будинок, сільську школу, 50 хат колгоспників, зірвали водонапірну башту станції Гоголеве. Зруйнували колгоспну пасіку, птахоферму, свиноферму.
 
Після війни колгосп відновив свою діяльність. У [[1957]] році колгосп ім. Леніна був перетворений на відділок племрадгоспу імені Будьонного С. М.
 
У [[1951]] році на території селища знайдено поклади нафти і природного газу. Було створено нафтопромислове управління «Радченкове», яке постачало газ у [[Полтава|Полтаву]] і [[Миргород]]. У нафтовій та газовій промисловості працювало понад 500 чол. робітників і 60 чол. інженерно-технічного персоналу. Нафтопромислове управління подавало велику шефську допомогу в обладнанні тваринницьких ферм, зрошувальної системи та будівництву сховищ для мінеральних добрив у колгоспах ім. Калініна (с. [[Устивиця]]) та ім. Енгельса (с. [[Матяшівка (Великобагачанський район)|Матяшівка]]).
 
У [[1952]] році в селі було встановлено пам'ятник [[Гоголь Микола Васильович|М. В. Гоголю]].
В 1953 році розпочалась експлуатація Радченківського нафтового місцеродовища. Освоєння промислу викликало швидкий розвиток селища і у 1957 році селу Гоголеве було присвоєно статус селища міського типу.▼
 
▲ВУ [[1953]] році розпочалась експлуатація РадченківськогоРадченкового нафтового місцеродовища. Освоєння промислу викликало швидкий розвиток селища, і у [[1957]] році селу Гоголеве було присвоєно статус [[Селище міського типу|селища міського типу]].
 
У [[1957]] році в селищі було встановлено пам'ятник партизанам, які загинули [[1943]] року, та воїнам-односельцям, полеглим на фронтах [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]].
 
У [[1966]] році в Гоголевому діяли цегельний завод, механічна майстерня; на місцевому паливі працювала електростанція потужністю 450 кВт. У селищі було побудовано 350 житлових будинків. У селищі було третє відділення племзаводу «Перемога», радгосп спеціалізувався на вирощуванні свиней. Займалися також рослинництвом.
Рядок 76 ⟶ 84:
У [[1966]] році в селищі була середня і вечірня школи, 5 бібліотек, клуб на 250 місць. Населення становило 2500 чол. [[Гоголівська селищна рада|Селищній раді]] були підпорядковані населені пункти Гирчин і Гончарі.
 
У [[1979]] році в селищі було встановлено пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Леніну]].
В кінці ХХ ст. в селищі діяло 47 підприємств і організацій нафтової промисловості, серед яких провідними є Гоголівське Управління технологічного транспорту, Центральна база виробничого обслуговування, дільниця Полтавськоа база виробничого обслуговування і комплектації обладнання. Функціонували відділення зв'язку та Ощадбанку, АТС, середня школа, лікарня, дитячий садок, будинок культури на 450 місць, дві бібліотеки (25 тис.од. збірок).▼
 
▲В кінці [[XX століття|ХХ ст.]] в селищі діяло 47 підприємств і організацій нафтової промисловості, серед яких провідними єбули Гоголівське Управлінняуправління технологічного транспорту, Центральна база виробничого обслуговування, дільниця ПолтавськоаПолтавської базабази виробничого обслуговування і комплектації обладнання. Функціонували відділення зв'язку та [[Ощадбанк|Ощадбанку]], [[Автоматична телефонна станція|АТС]], середня школа, лікарня, дитячий садок, будинокБудинок культури на 450 місць, дві бібліотеки (25 тис.од. збірокодиниць літератури).
Селище електрифіковане, радіофіковане та газифіковане.▼
 
▲Селище було електрифіковане, радіофіковане та газифіковане.
2001 року селище широко відзначало 50-річчя заснування нафтового родовища і управління «Радченкове». До цього свята за кошти і за допомогою НГВУ «Полтаванафтогаз» було відремонтовано центральну дорогу селища, впродовж якої збудовано кілька стоянок для машин, відремонтовано фасад БК та площу біля нього, а також адміністративний будинок НГВУ «Поллтаванафтогаз». На ньому було встановлено пам'ятну дошку на честь Горєва Станіслава Миколайовича, який тут працював і зробив багато корисних справ для селища і його мешканців. На його честь також було перейменовано головну вулицю селища.▼
 
▲[[2001]] року селище широко відзначало 50-річчя заснування нафтового родовища і управління «Радченкове». До цього свята за кошти і за допомогою [[НГВУ «Полтаванафтогаз»]] було відремонтовано центральну дорогу селища, впродовж якої збудовано кілька стоянок для машин, відремонтовано фасад БКккультури та площу біля нього, а також адміністративний будинок НГВУ «ПоллтаванафтогазПолтаванафтогаз». На ньому було встановлено пам'ятну дошку на честь [[Горєв Станіслав Миколайович|Горєва Станіслава Миколайовича]], який тут працював і зробив багато корисних справ для селища іта його мешканців. На його честь також було перейменовано головну вулицю селища.
Чималою подією в житті селища було також освячення і закладання капсули в підвалини храму апостолів Петра і Павла, який розпочали будувати також за сприяння і на кошти НГВУ «Полтаванафтогаз» та ВАТ «Укрнафта». Відкриття храму відбулося 14 грудня 2007-го року.▼
 
▲Чималою подією в житті селища було також освячення і закладання капсули в підвалини храму апостолів [[Петро (апостол)|Петра]] і [[Павло (апостол)|Павла]], який розпочали будувати також за сприяння і на кошти НГВУ «Полтаванафтогаз» та ВАТ «<nowiki/>[[Укрнафта]]<nowiki/>». Відкриття храму відбулося [[14 грудня]] [[2007-го]] року.
 
== Символіка ==
Рядок 96 ⟶ 106:
 
== Економіка ==
* Гоголівський цех технологічного транспорту.
* Підприємства нафтовидобутку.
* Центральна База Виробничого Обслуговування (ЦБПО)
* «Гоголеве-Агро», ЗАТ.
* Миргородський елеватор (Гоголеве), ЗАТ.
 
== Освіта ==
Перший дитячий садок було відкрито [[1957]] року. Він був розміщений у тимчасовому непристосованому приміщенні (жилийжитловий фінський будинок). Дитячий садок був одногруповим на 25 дітей. У [[1959]] році був побудований новий двогруповий дитячий садок Радченківським газопромислом. У [[1963]] році було здане в експлуатацію додаткове приміщення, в якому розмістилося 2 ясельні групи. У [[1971]] році відкрито в дитсадку ще 2 ясельні групи, а потім було відкрито 6 груп, і згодом дитячий садок став 9-ти груповим. В [[1987]] році був введений в експлуатацію новий дитячий садок, в якому і знаходиться зараз знаходиться дошкільний заклад. Його побудувало підприємство НГВУ «Полтаванафтогаз». З [[1 січня]] [[2004]] року дитячий ясла-садок «Веселка» перейшов у комунальну власність [[Гоголівська селищна рада|Гоголівської селищної ради]].<ref>[http://vkontakte.ru/club19270046 Гоголево]</ref>
 
== Об'єкти соціальної сфери ==
 
* Будинок культури.▼
* Лікарня.▼
* Соціально-реабілітаційний центр.▼
* Спортивний майданчик зі штучним покриттям.▼
* Стадіон.▼
 
== Пам'ятки історії ==
== Інфраструктура ==
▲* Будинок культури.
▲* Лікарня.
▲* Соціально-реабілітаційний центр.
▲* Спортивний майданчик зі штучним покриттям.
▲* Стадіон.
 
* пам'ятник-бюст на честь українського письменника [[Гоголь Микола ГогольВасильович|Миколи Гоголя]].▼
== Пам'ятники ==
* пам'ятник-бюст на честь першого Президента України [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського.]]▼
В містечку встановлені
* пам'ятник невідомим загиблим на війні.▼
▲* пам'ятник-бюст на честь українського письменника [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]].
* на місцевих кладовищах в [[2003]] році споруджено пам'ятні знаки у вигляді хрестів жертвам голодомору[[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932-1933-го років.]]▼
▲* пам'ятник-бюст на честь першого Президента України Михайла Грушевського.
▲* пам'ятник невідомим загиблим на війні.
▲* на місцевих кладовищах в 2003 році споруджено пам'ятні знаки у вигляді хрестів жертвам голодомору 1932-1933-го років.
 
== Відомі людиУродженці ==
 
* [[Шапран Павло Романович]]&nbsp;(1914-1984) — депутат [[Верховна Радарада УРСРУкраїнської РСР|Верховної Ради УРСР]].▼
=== Народились ===
▲* [[Шапран Павло Романович]]&nbsp;— депутат [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]].
 
== Також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гоголеве_(селище)