Струк Ілько Тимофійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Barow (обговорення | внесок)
Barow (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 46:
{{цитата|''…Армія Отамана Струка називається „Першою повстанчою Українською Армією“… Командування Армії Денікіна зобов'язується постачати Отамана Струка зброєю і амуніцією… Армія Отамана Струка проводить листування і все діловодство як у себе, так І з центральними Органами Армії генерала Денікіна українською мовою. Як старшини, так І козаки Повстанської Армії зберігають українські відзнаки… Над штабом армії От. Струка може встановлюватися український прапор. Оповіщається амністія всім українцям, що були заарештовані денікінським командуванням… Як військова, так і цивільна влада Денікінського Командування зобов'язується не протидіяти існуванню українських шкіл та театрів у всіх місцевостях України. Артистів, учителів та учнів звільняють від мобілізації.''}}
 
Зі свого боку отаман Струк зобов'язувався тримати фронт, а на випадок бойових операцій проти більшовиків підтримати Добровольчу армію. 1 жовтня 1919&nbsp;р. більшовики несподівано розпочали наступ. Денікінці змушені були перейти на лівий берег Дніпра. Більшовицькі війська увірвалися до Києва. Але вже в ніч на 2 жовтня Повстанська армія Струка рішуче перейшла в наступ<ref>{{Cite web|url=https://was.media/uk/2018-04-24-diktator-chornobilja/ |title=5 Найкращих років з життя сіро-буро-малинового диктатора Чорнобиля}}</ref>.
 
{{цитата|''Вночі зайняв Куренівку,&nbsp;— згадував отаман,&nbsp;— Поділ, а за решту Києва вів бій чотири дні, чим дав змогу Армії Денікіна перейти з Чернігівщини до Києва.''}}
Рядок 59:
{{цитата|''На мій заклик,&nbsp;— говорив отаман,&nbsp;— зголосилося багато озброєних&nbsp;— і поодиноких, і зорганізованих у відділи&nbsp;— людей, навіть кінна сотня кубанців Із загону генерала Шкуро. В Одесі моя армія у своєму складі налічувала до двадцяти тисяч людей, причому добре озброєних, при великому числі гармат і кулеметів та трьох бронепотягах… При такій силі став я думати, як би всю владу перебрати до своїх рук.''}}
 
З метою встановити українську юрисдикцію над Одесою, 25 січня 1920&nbsp;р. українці скликали таємну нараду&nbsp;— за участю контр-адмірала М.&nbspОстроградського Остроградського, отамана Струка, генерала Сокири-Яхонтова та отамана Галицького корпусу Оробка. Маючи обмежені сили, нарада вирішила запропонувати денікінському командуванню передати владу мирним шляхом.
 
Денікінський генерал Шилінг, не покладаючись на деморалізовану Добровольчу армію, без спротиву передав владу українцям. Окремим розпорядженням, текст якого був розклеєний по місту, Шилінг наказав частинам Добровольчої армії, розташованим в околицях Одеси, підпорядкуватися українському командуванню. Через деякий час на державних установах, штабі округу, Англійському клубі та Інших установах були вивішені українські прапори. Автомобілі роз'їжджали по місту з українськими прапорцями, а старшини й козаки ходили з українськими відзнаками. Почала виходити газета під назвою «За Україну».