Відкрити головне меню

Зміни

У 1704 році її чоловік став королем Польщі і Великим князем Литви завдяки шведському королю [[Карл XII|Карлу XII]]. У 1709 році він був скинутий, коли шведська армія втратила владу в Польщі. Сім'я Катерини поїхала до Швеції. Оселилася в місті [[Крістіанстад]].<ref name="Lundh-Eriksson, Nanna 1947">{{Cite book|title=Hedvig Eleonora|last=Lundh-Eriksson, Nanna|year=1947|publisher=Wahlström & Widstrand|language=Swedish|isbn=}}</ref> У Швеції вона дуже здружилася з овдовівшою королевою [[Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська|Гедвігою Елеонорою]]. Польська королівська сім'я була дуже популярна в Швеції, їх часто запрошували на прийоми шведські аристократи. У 1712 році Катерина відвідала лазні міста Медеви.<ref name="Lundh-Eriksson, Nanna 1947" /> У 1714 році, з дозволу Карла XII сім'я переїхала в [[Цвайбрюккен]], шведську провінцію в Німеччині. Там вони проживали до смерті короля в 1718 році.<ref name="Lundh-Eriksson, Nanna 1947" /> Після його смерті родина переїхала до Франції та оселилася в Ельзасі.
 
У 1725 році дочка Марія була обрана в якості дружини французького короля Людовика XV. Катерина Опалінська стала тещею французького короля. Після весілля дочки Катерина і Станіслав проживали в [[Шамбор (замок)|''Шато-дю-Шамбор.'']]
 
У 1737 рік Станіслав став правлячим ''герцогом Лотарингським,'' Катерина отримала титул ''герцогині.'' На відміну від Станіслава, Катерина так і не пристосувалася до життя у Франції чи Лотарингії, сумувала за рідною Польшою. Колишня королева була описана як ''«добросерда, домашня і любивша благодійність жінка, але в той же час досить сувора і нудна особистість».''<ref> Nesta H. Webster: The Chevalier De Boufflers (1916) </ref> Як тільки її чоловік став герцогом Лотарингським, у нього з'явилася велика кількість коханок, включаючи ''Катерину Осолінську, Анну Марію Осолінську, Марію Луїзу де Лінангес, мадам де Бассомпьер'' і ''мадам де Камбресс.'' З 1745 року у Станіслава були постійні відносини з ''маркізою де Боурфлез.'' Всіх цих відносини Катерина запобігти не могла.<ref> Bogdan, Henry: La Lorraine des ducs </ref>
 
330

редагувань