Джон Тіндаль: відмінності між версіями

'''Джон Тіндаль''' ({{lang-en|John Tyndall}}; {{н}} [[2 серпня]] [[1820]], [[Логлінбридж]], [[Карлоу (графство)|Карлоу]], [[Ірландія]], [[Британська імперія]] — {{†}} [[4 грудня]] [[1893]], [[Гайнд-Гед]], [[Суррей]], [[Англія]], [[Британська імперія]]) — видатний вчений [[XIX століття]], автор більше десяти науково-популярних книг з експериментальної фізики. Тіндаль став широко відомий серед наукової спільноти в 1850-х роках завдяки його вивченням [[діамагнетизм]]у. Пізніше він зробив відкриття в сферах інфрачервоного випромінювання і фізичних властивостей повітря. З 1853 року по 1887 рік Тіндаль був професором фізики в {{нп|Королівський інститут (Велика Британія)|Королівському інституті Великої Британії|en|Royal Institution}} в Лондоні.

 

В останні роки Тіндаль часто приймав [[хлоралгідрат]] для боротьби зі своїм безсонням. Науковець помер 4 грудня 1893 року в Хайнд-Хеді від випадкового передозування.<ref>{{cite news|author=Staff|date=25 грудня 1893|title=Mrs. Tyndall's Fatal Error|publisher=The New York Times (1893)|url=http://query.nytimes.com/gst/abstract.html?res=9F00E4D9173EEF33A25756C2A9649D94629ED7CF}}</ref>

[[Файл:Tyndall effect.jpg|thumb|left|250px| Ефект Тіндаля на хмарному небі.]]

== Наукові праці ==

Основні праці Тіндаля в [[магнетизм]]і, [[акустика|акустиці]], поглинанню теплового випромінювання газами і парами, розсіювання світла в різних середовищах (див. [[Ефект Тіндаля]]). Зокрема, вперше детально дослідив (1869) розсіювання сонячного світла атмосферою, пояснив блакитний колір неба. Вивчав будову і рух льодовиків в Альпах. Видав у 1896 році книгу «Льодовики Альп». З вивчення альпійських льодовиків почалася глобальна [[гляціологія]], дослідження тисяч льодовикових потоків, що спускаються по схилах високих гірських хребтів. На його честь [[Льодовик Тіндаль]] в національному парку [[Торрес-дель-Пайне (комуна)|Торрес-дель-Пайне]] в [[Чилі]].