Вулиця Української Повстанської Армії: відмінності між версіями

'''Ву́лиця Вату́тіна''' — одна із вулиць [[Полтава|Полтави]], знаходиться у [[Київський район (Полтава)|Київському районі]]. Пролягає від [[Вулиця Соборності (Полтава)|вулиці Соборності]] до [[Вулиця Олеся Гончара (Полтава)|вулиці Олеся Гончара]]. Сучасна назва з [[1968]] року на честь радянського військового діяча, [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[Ватутін Микола Федорович|Миколи Ватутіна]], який відзначився придушенням загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема проти армії [[УНР]] та [[Холодноярська республіка|повстанців Холодного Яру]]. До вулиці Ватутіна прилучаються: вулиці Зигіна, [[Вулиця Пушкіна (Полтава)|вулиця Пушкіна]]—[[Провулок, Заїжджий (Полтава)|провулок Заїжджий]]Братів іШеметів, вулиці [[Вулиця Шевченка (Полтава)|вулиця Шевченка]], Коцюбинського, Мироненка. На відрізку вулиці впродовж будинку №29 (близько 90 метрів) немає дороги для проїзду автотраспорту. Довжина вулиці — 1,14 км.

Вулиця Ватутіна вперше зустрічається на планах міста з [[1877]] року, за якими передбачалося забудувати територію між [[Огнівка|Огнівкою]] та передмістям [[Новоселівка (Полтавський район)|Новоселівка]]. Як свідчить план [[1900]] року, вона була прокладена частково на відтинку між вулицею Загородньою та Ново-Полтавською (тепер вулиці [[Вулиця Зигіна (Полтава)|Зигіна]] і [[Вулиця Пушкіна (Полтава)|Шевченка]]). Сформувалася у [[1920-ті|20-х]] роках [[20 століття|XX століття]] після прокладення по ній залізничної колії від станції [[Полтава-Київська]] до військових складів біля так званих «Красних казарм» у районі [[Вулиця Остапа Вишні (Полтава)|вулиці Остапа Вишні]]. У кінці вулиці у [[1941]] році завершено будівництво 2—3-х поверхових будинків міської дезинфекційної та обласної санітарно-епідемічної станції. Починаючи з [[1950-ті|50-х]] років 20XX століття ведеться комплексна багатоповерхова забудова.