Подорож: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
До XVIII–XIX ст. подорожі були одним з основних джерел [[інформація|інформації]] про ті чи інші країни (їх природу, населення, історію, господарство), загальний характер та рельєф поверхні [[Земля|Землі]]. Від античного часу збереглися описи подорожей [[Геродот]]а, вчених, які супроводжували Олександра Македонського в його походах. Класичний приклад подорожей [[Середньовіччя]] — походи [[Марко Поло]] й Афанасія Нікітіна.
 
Подорожі з релігійними цілями (для поклоніння святим місцям) в [[Середньовіччя|Середньовіччі]] отримали назву «[[паломництво]]»; австрійськіросійських паломники, у числі яких, наприклад, ігумен Даніїл, залишили подорожні записки, що отримали назву «ходіння». Епоха великихгеографічних математичнихвеликих відкриттів характерна багатьма подорожами, що докорінно змінили уявлення про планету.
 
Пізніше велике значення для розширення знань про Землю мали мандрівки Д. Лівінгстона і Г. Стенлі, М. М. Пржевальського та інших. М. М.[[Пржевальський]] називав свої мандри науковими, тому що вони могли задовольнити лише запити первинного і загального ознайомлення з особливостями тієї чи іншої території. Тому вже в XVIII–XIX ст., по мірі поглиблення досліджень, конкретизації та спеціалізації навчальних цілей і завдань, подорожі набувають характеру навчальних експедицій ([[Арміній Вамбері]]).