Ядвіга Болеславівна: відмінності між версіями

'''Ядвіга Болеславівна''' або '''Ядвіга Калішська''' ({{Lang-pl|Jadwiga Bolesławówna}} близько 1266-12701266—1270 /1275- [[10 грудня]] [[1339]], [[Старий Сонч|Стари-Сонч]]) - — [[Король|королева]] [[Королівство Польське|Польщі]], дружина [[Правителі Польщі|короля Польщі]] [[Владислав I Локетек|Владислава I Локетка]] (правив 1320-13331320—1333).

== біографіяБіографія ==

[[Князь|Княжна]] [[Каліш|Калішська]]ська, дочка [[Болеслав Побожний|Болеслава Великопольського]], князя Гнєзно і Каліша (в 1253-12791253—1279), князя Познані (в 1257-12731257—1273), князя-регента Мазовії (в 1262-12641262—1264), князя Іноврацлава (в 1271-12731271—1273) і [[Йолента Польська|Іоланти Угорської]] (бл.1235-1298).

14 квітня [[1279|1279 року]] була заручена з Владиславом Локетком, сином [[Казимир I Куявський|Казимира I Куявського]], який в якості приданого отримав [[Радзеюв|Радзеювські]]ські угіддя.

Мабуть, весілля відбулося в січні 1293 року, коли Владислав Локетек уклав союз з опікуном Ядвіги - — [[Пшемисл II|Пшемислом II]] [[Великопольща|Великопольським]]. Смерть [[Пшемисл II|Пшемисла II]] в результаті замаху поблизу [[Рогозьно]] 8 лютого 1296 року дозволив Ядвізі і її чоловікові успадкувати [[Великопольща|Велику Польщу]] і [[Східна Померанія|Гданське Помор'я]].

У 1300 році Владислав Локетек змушений був рятуючись втекти з Польщі. Новим [[Правителі Польщі|королем Польщі]] став [[Вацлав II]], [[Чеські володарі|король Чехії]] (1283-13051283—1305) з династії [[Пржемисловичі|Пржемисловичів]]в. З невідомих причин Ядвіга не виїхали з чоловіком і ризикуючи потрапити в руки Вацлава, протягом усього періоду його правління, ховалася разом з своїми трьома дітьми під виглядом звичайної міщанки в [[Радзеюв|Радзеюві]]і, якому на знак вдячності за укриття в 1310 році Локетек дарував статус староства.

Після смерті Вацлава II, Владислав Локетек відновив свою владу над частиною [[Великопольща|Великої Польщі]], над [[Малопольща|Малою Польщею]] і [[Куявія (польська)|Куявією]]. Сімейне життя королівського подружжя стабілізувалося і вже близько 1305 року в них народилась дочку, [[Єлизавета Польська|Єлизавета]]. У житті сім'ї були і сумні моменти, так в 1306 році помер старший син Стефан, а шість років потому інший спадкоємець - — Владислав. Обидва сини померли в ранньому віці і були поховані в монастирі францисканців у [[Краків|Кракові]].

У 1311-13121311—1312 роках у Кракові відбулося повстання війта Альберта, який прагнув передати місто [[Ян I Сліпий|Йогану Люксембурзькому]], який після смерті Вацлава II з 1310 року став [[Чеські володарі|правити в Чехії]]. Ядвіга проявила чималу мужність, зачинившись в Краківському замку і номінально командувала обороною [[Вавель|Вавеля]] в той час, коли її чоловік відправився за допомогою до Угорщини. Вона ефективно допомагала Владиславу в здійсненні влади і отриманні корони. Разом з чоловіком брала участь в поїздках по володіннях, особисто зустрічалася з переконаними противниками її чоловіка, зокрема, краківським єпископом Яном Мускатом.

20 січня 1320 року в [[Краків|Кракові]] відбулася коронації Владислава Локетка і Ядвіги, яка з тих пір носила титул ''«totius Poloniae regina»'' (королева всієї Польщі).

2 березня 1333 помер чоловік Ядвіги король [[Владислав I Локетек]]. Незважаючи на це, королева все ще намагалася активно впливати на поточну політику королівства, наприклад, заперечувала проти коронації [[Альдона Литовська|Альдони (Анни)]] з роду [[Гедиміновичі|Гедиміновичів]]в, дружини її сина [[Казимир III Великий|Казимир III]], доводячи, що королева в державі може бути тільки одна. Тільки завдяки наполегливості сина, Ядвіга, нарешті, здалася їх вимогам. Після цього вона поїхала з Кракова і оселилася в монастирі кларисок у [[Старий Сонч|СтариСтарі-Сончі]], де і померла в кінці [[1339|1339 року]] . Похована там же.

== сімСім'я ==

У шлюбі з Владиславом Локетком мала шістьох дітей: