Чепіль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
MSha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 28:
| зображення =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| прапор =
| герб =
Рядок 42:
== Географічне розташування ==
Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка [[Чепель]] (Чепіль), яка через 5 км впадає в [[Сіверський Донець]]. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км
▲Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка [[Чепель]] (Чепіль), яка через 5 км впадає в [[Сіверський Донець]]. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км знаходиться село [[Волобуївка]].
На річці Чепіль неподалік від села є [[каньйон]] з [[крейда|крейдяних]] скель<ref>[http://www.encyclopedia-stranstviy.com/2013/11/chepel-balakleiskii-rayon.html Каньоны Харьковской области: Балаклейский район, село Чепель]</ref>
== Назва ==
Існує версія, що етимологія назви [[тюркські мови|тюркська]], і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»<ref>{{Cite book|title=Джерела, ви мої джерела...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2009|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=14-15|language=Українська|isbn=}}</ref> (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>. ▼
▲Існує версія, що етимологія назви [[тюркські мови|тюркська]], і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»<ref>{{Cite book|title=Джерела, ви мої джерела...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2009|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=14-15|language=Українська|isbn=}}</ref> (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>.
За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»<ref>{{Cite book|title=Чому саме "Чепіль"?|last=|first=|year=|publisher=Серп і молот, 2000 р., 03.03|location=Балаклія|pages=|language=Українська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Шануймо край свій...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2011|publisher=ВД Балдрук|location=Балаклія|pages=131|language=українська|isbn=978 - 966 - 2138 - 14 - 6}}</ref>.
Рядок 59 ⟶ 57:
== Історія ==
Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … ''въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы''“»<ref>{{Cite book|title=Шануймо край свій ...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2011|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=290|language=|isbn=987-966-2138-14-6}}</ref>. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «''тому восем лет''» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля. ▼
У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада. ▼
▲Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … ''въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы''“»<ref>{{Cite book|title=Шануймо край свій ...|last=Гребенюк|first=Леонід Петрович|year=2011|publisher=ВБ Балдрук|location=Балаклія|pages=290|language=|isbn=987-966-2138-14-6}}</ref>. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «''тому восем лет''» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля.
▲У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада.
Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду українського народу]], проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в селі Чепіль та на хуторі Вітрівка — 95 людей<ref>[http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/41.pdf Мартиролог. Харківська область, ст. 314—316]</ref>.
Рядок 69 ⟶ 66:
[[Файл:Чепіль Рибчине .jpg|міні|Охоронний знак на межі урочища Рибчине]]
[[Файл:Чепіль Меморіальний комплекс.jpg|міні|Меморіальний комплекс пам'яті захисників села. Меморальні дошки з прізвищами загиблих жителів.]]
=== Природи ===
* '''[[Рибчине (заказник)|Рибчине]]''',
*'''[[Вітрівський]]''', [[гідрологічний заказник]], площа становить 349
=== Монументальні ===
[[Файл:Чепіль, пам'ятний знак.jpg|міні|Пам'ятний знак жертвам політичних репресій.]]
* Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
| |||