Відкрити головне меню

Зміни

449 байтів вилучено, 1 місяць тому
Вилучив файл Бублик-Кузьма-Павлович-2.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Racconish. Причина: Missing essential information such as license, [[:c:COM:PERMISSION|permission]
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент ([[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]]), були змушені залишити Київ під час його окупації московськими військами. Перебували у Коростені протягом 14–15 лютого та 24–26 лютого 1918 р. 25 лютого у Коростені постановою Центральної Ради було затверджено [[Герб України|Тризуб Святого Володимира]] як герб УНР. В період 14–27 лютого 1918 р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: [[Гайдамацький кіш Слобідської України]] на чолі із [[Петлюра Симон Васильович|Симоном Петлюрою]], Окремий Запорізький загін на чолі з [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтином Прісовським]] та Курінь [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] на чолі з [[Коновалець Євген Михайлович|Євгеном Коновальцем]]. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його звільнення від московських військ.
 
 
[[Файл:Бублик-Кузьма-Павлович-2.jpg|200px|thumb|Кузьма Павлович Бублик (1901—1925), уродженець Полтавщини, український червоний козак, учасник подій 1917–1920-х рр., журналіст, громадський і профспілковий діяч, на фото він секретар комсомолу у Коростені, 1921 рік]]
 
7 листопада 1921 р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, [[Бій за Коростень (1921)|спробувала здобути]] [[Волинська повстанська група|Волинська група]] (командувач — [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]) [[Повстанська армія УНР|Повстанчої армії УНР]]. Початок виправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх. Українські війська змушені були відступити з міста. У боях особливо відзначилися [[Ремболович Іван Семенович|Іван Ремболович]], Семен Хмара-Харченко та Микола Тобілевич. Загинув сотник [[Стефанишин Володимир Іванович|Володимир Стефанишин]].
70 317

редагувань