Заповідник Бистришко-браниште: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Learned cat (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{Заповідна зона}} Image:Bistrishko-Branishte-track.jpg|thumb|Трек в передгір'ях піка Голям Резен, що перет...
(Немає відмінностей)

Версія за 19:19, 25 травня 2019

Бистришко бранище ([{lang-bg | Бистришко бранище}}) - природний заповідник у горах Вітоша в Болгарії, що включає східні схили вершин Голям Резен (2277 м), Малак Резен (2191 м) і Скопарник (2226 м), північні схили вершини Голям Купен (1930 м) і верхні долини річок Вітошка-Бистриця та Янчевська. Площа поверхні 1061,6 га, висота між 1430 і 2277 м.

Заповідник Бистришко-браниште
42°33′43″ пн. ш. 23°18′52″ сх. д. / 42.56194444447177716° пн. ш. 23.31444444447177844° сх. д. / 42.56194444447177716; 23.31444444447177844Координати: 42°33′43″ пн. ш. 23°18′52″ сх. д. / 42.56194444447177716° пн. ш. 23.31444444447177844° сх. д. / 42.56194444447177716; 23.31444444447177844
Країна  Болгарія[1]
Розташування Софійська область
Площа 1061,6 га
Засновано 27 жовтня 1934
Заповідник Бистришко-браниште. Карта розташування: Болгарія
Заповідник Бистришко-браниште
Заповідник Бистришко-браниште (Болгарія)
Мапа

CMNS: Заповідник Бистришко-браниште у Вікісховищі
Трек в передгір'ях піка Голям Резен, що перетинає верхній Бистришко бранище.
Бистришко бранище з піка Голям Купен, на фоні піки Голям Резен та Малак Резен.
Місце Погледець на східному кордоні Бистришко бранище, на фоні Голям Купен.

Заповідник був заснований у 1934 році разом з природним парком Вітоша, частиною якого він є. З 1977 року Бистришко став біосферним заповідником під програмою ЮНЕСКО Людина і біосфера (МАБ).

Понад 50% території покрита лісом (переважно ялиною), віком в середньому від 100 до 120 років. Є кілька кам'яних річок в субальпійській зоні, які частково проникають в ліс. Великі тварини, що зустрічаються в заповіднику, включають оленів, вепрів, вовків і ведмедів.

Бистришко Бранище приваблює багатьох туристів з сусіднього центру Алеко, розташованого біля північно-західного кордону заповідника. Відвідувачам не дозволяється відходити від кількох визначених маршрутів, що з'єднують село Алеко, Бистрицю (три траси вздовж річки Бистриця та Янчевська і через пункт Погледець), Черні-Врих, і село Железниця.

  1. http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=BUL+03&mode=all