Breguet Atlantic: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
нахрін |
|||
Рядок 99:
З початку [[1970-ті|1970-х]] розроблялася низка проектів з модернізації «Атлантика». Зокрема у [[1970]] році SECBAT домігся згоди представників Франції, Німеччини, Італії та Нідерландів на розробку тактико-технічних вимог до модифікації ''Atlantic Mk.2'' — європейської відповіді на проект американського протичовнового літака на базі [[Boeing 707|Boeing-707-320]]. Для покращення льотних характеристик при польотах з повним навантаженням передбачалося оснастити «Атлантик» двома додатковими двигунами SNECMA Rolls-Royce М45Н. Бортове пошукове обладнання підлягало заміні на більш сучасне. Передбачалося побудувати щонайменше 85 літаків модифікації Mk.2. Втім, проект реалізований не був через втрату інтересу до нього з боку німецьких і італійських учасників. Франція, яка потребувала вдосконалених «Атлантиків», щоб остаточно позбутися від застарілих {{не перекладено|Lockheed P-2 Neptune|P-2 Neptune||Lockheed P-2 Neptune}} продовжила проектування самостійно. Однак фінансувати поодинці витрати на розробку такого радикального варіанту не змогла — спрощені модифікації ''Atlantic Mk.3'', а потім ''Atlantic Mk.4'' проектувались з обладнанням, аналогічним до Mk.2, але без додаткових двигунів.
Розробка проекту '''Atlantic Mk.4''', відомого також як '''Atlantique ANG''' (''ANG — Atlantic Novelle Generation'') розпочалася у [[1977]] році. «Атлантик-ANG» планувалось прийняти на озброєння у
На «Атлантику ІІ» (таке позначення отримав модернізований літак в [[Стандарти НАТО|системі стандартизації НАТО]], при цьому його попередник став іменуватись «Атлантик І») радикальної модернізації зазнав бортовий комплекс пошукового обладнання і система обробки та аналізу інформації. Вся апаратура пошукової та навігаційної систем була «зав'язана» на центральний [[комп'ютер]] обробки інформації CIMSA 15M125 ({{lang-fr|Compagnie d Informatique Militaire, Spatiale et Aéronautique}}). Використання бортової ЦОМ CIMSA, що дозволило значно збільшити ефективність роботи гідроакустичного комплексу — одночасно оброблялася інформація від радіогідроакустичних буїв, а також нової [[Радар|РЛС]] Thomson-CSF ARAD-10B Iguana з системою [[Радіопеленгування|пеленгування]] джерел електромагнітного випромінювання і визначення характеристик пеленгованого сигналу ARAR-13А значно розширили можливості з виявлення підводних і надводних цілей. На літаку були повністю оновлені засоби радіозв'язку і навігації. Цифрова апаратура зв'язку дозволила здійснювати обмін даними з іншими літаками, кораблями і береговими пунктами управління, що дозволяло, в разі необхідності, використовувати «Атлантик ІІ» як літак [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|ДРЛВ АВАКС]]<ref name="airwar2">{{cite web
|url = http://www.airwar.ru/enc/sea/atlantc2.html
|назва = Dassault Atlantique II ATL2
|прізвище =
|ім'я =
|дата =
|веб-сайт =
|видавець = «Уголок неба»
|дата-доступу = 25 травня 2019
}} {{ref-ru}}</ref>.
=== Dassault Atlantique III ATL3 <small>''(проект)''</small> ===
| |||