Балицький Всеволод Аполлонович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
}}
'''Все́волод Аполло́нович Ба́лицький''' ([[27 листопада]] [[1892]], [[Верхньодніпровськ]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], нині [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] — [[27 листопада]] [[1937]], [[Москва]]) — один із керівників органів державної безпеки [[ВЧК]]-[[ОДПУ]]-[[НКВС]], [[комісар державної безпеки 1-го рангу]] (26 листопада 1935), один з організаторів [[Голодомор]]у.
== Біографія ==
Рядок 12:
У 1920—1921 роках заступник голови Центрального управління надзвичайних комісій. З 6 квітня 1921 до 22 березня 1922 року заступник голови і командувач військами ВУЧК. З 22 березня 1922 по 1 вересня 1923 заступник голови ДПУ УСРР. 18 жовтня 1922 політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про з'їзд [[Українська комуністична партія|УКП]], голові ДПУ УСРР В. Балицькому надавалася директива заарештувати всіх учасників з'їзду та вислати їх до Москви та зробити на засіданні політбюро доповідь про діяльність УКП та заходи по її ліквідації. 2 серпня 1923 ВЦВК звільнив з посади голови НКВС В. Манцева, нагородивши його орденом Трудового червоного прапора, тимчасово виконуючим обов'язки голови НКВС призначено В. Балицького. З 1 вересня 1923 по 31 липня 1931 — голова ДПУ УСРР і повпред ДПУ-ОДПУ СРСР по УСРР.
Від 31 липня 1931 до 10 липня 1934 року 3-й заступник голови ОДПУ при РНК СРСР. «Забрав» з собою до Москви з Харкова [[Судоплатов Павло Анатолійович|Павла Судоплатова]].<ref>[[Володимир Косик]]. Спецоперації НКВД-КГБ проти ОУН: боротьба Москви проти українського націоналізму 1933—1943. Дослідження методів боротьби.— Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2009.— 160 с., іл.— С. 25. ISBN 978-966-1633-15-4</ref> 1932 року Балицький очолив комісію з введення паспортів, приводом стала «необхідність вичистити великі міста від зайвих і антигромадських елементів». У результаті з'явилася ухвала РНК від 28 квітня 1933 року, якою заборонено видавати паспорти селянам. Це повністю закрило їм можливість піти з села. Вироблені під керівництвом Балицького правила діяли до 1974 року.
24 листопада 1932 року Політбюро ЦК ВКП(б) призначило заступника голови ОДПУ СРСР В. Балицького особливоуповноваженим ОДПУ в Україні терміном на півроку, зважаючи на «державну важливість щонайшвидшого поліпшення роботи органів ОДПУ на Україні», підпорядкувавши йому весь апарат ДПУ України та зобов'язавши надсилати кожної декади звіт до ЦК ВКП(б). Від 20 лютого 1933 року по 10 липня 1934 р. — повноважний представник ОДПУ по УСРР і голова ДПУ УСРР.
| |||