Депортація: відмінності між версіями

Термін депортація виник в [[Карне право|карному законодавстві]] [[Франція|Франції]] в 18-19 століттях для позначення особливих видів заслання. Уперше депортація політично ненадійних у [[Французька Гвіана|Гвіану]] була встановлена Законом про підозрілих [[1791]] року.<ref name="БСЭ">[http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00022/59900.htm Большая советская энциклопедия]</ref> Депортація, у тому числі й довічна, передбачалася кримінальним кодексом Франції 1810 року й полягала в посиланні й довічному перебуванні поза межами континентальної території, у місцях депортації, визначених законом від 23 березня 1872 року. Цей закон передбачав створення центрального табору депортації на острові Ну й укріпленого місця (фортеці) для депортованих на півострові Дюко ([[Нова Каледонія]]). Депортація використалася не тільки для покарання карних злочинців-[[рецидивіст]]овів, але й для розправи з [[революціонер]]ами (в [[1872]] році захоплені [[Паризька комуна|комунари]] були депортовані на острови [[Нова Каледонія|Новокаледонійського архіпелагу]]).<ref name="БЮС">{{Cite web |url=http://slovari.yandex.ru/dict/jurid/article/jur1/jur-1593.htm |title=Большой юридический словарь |accessdate=21 лютий 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080617001606/http://slovari.yandex.ru/dict/jurid/article/jur1/jur-1593.htm |archivedate=17 червень 2008 |deadurl=yes }}</ref>