Димитрій Солунський: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 38:
[[Файл:Св. Дмитрий Солунский - Google Art Project.jpg|right|thumb|250px|[[Димитрій Солунський (мозаїка 12 ст.)|Святий Дмитро Солунський (мозаїка]] з собору [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського золотоверхого монастиря]], Київ, XII ст.).]]
Дмитро був сином римського проконсула у [[Салоніки|Фессалоніках]] (сучасна назва [[Салоніки]], слов'янська назва — Солунь). Ішло вже третє століття християнства, римське язичництво, духовно зламане й переможене життям мучеників і сповідників Розп'ятого Спасителя, посилювало гоніння. Батько й мати св. Дмитра були таємними християнами. У таємній домашній церкві, яка була в домі проконсула, хлопчик був охрещений. Дмитро одержав християнське виховання. Коли помер батько, а Дмитро став уже повнолітнім, імператор [[Галерій]], який вступив на престол в [[305]] році, викликав його до себе й переконавшись у його освіті й військово-адміністративних здібностях, призначив на місце батька проконсулом Фессалонікійської області. Головне завдання, поставлене перед молодим стратегом, полягало в обороні міста від варварів і знищенні християнства. Цікаво, що серед варварів, які несли загрозу римлянам, важливе місце посідали наші предки слов'яни, які радо оселювались на Фессалонікійському півострові. Існує думка, що родичі Дмитра були слов'янського походження. Щодо християн, то воля імператора була висловлена однозначно: «Посилай на смерть кожного, хто закликає ім'я Розіп'ятого». [[Імператор]] навіть гадки не мав, призначаючи Дмитра, яку широку дорогу відкриває йому для сповідування християнських подвигів. Прийнявши призначення, Дмитро повертається у Фессалоніки й відразу, у той же день, заявляє, що він християнин, і перед усіма прославив Господа Нашого [[Ісус]]а Христа. Замість того, щоб переслідувати християн, він став відкрито навчати мешканців міста християнській вірі та викорінювати ідолопоклонство та поганські звичаї. Автор життя святого Дмитра [[Метафраст]] каже, що він став для Фессалонік у своїй безмежній вірності Спасителю «другим апостолом Павлом», бо саме «апостол народів» колись заснував в цьому місці першу громаду віруючих (1 Сол., 2 Фес.).
[[Файл:Храм св. вмч. Димитрія Солунського (м. Вижниця),2.jpg|міні|Храм святого мученика Дмитрія Солунського в м. Вижниця.]]
 
=== Ув'язнення та мученицька смерть ===
Святому Дмитру Провидіння Боже визначило шлях піти за святим апостолом Павлом, наслідуючи його мученицьку смерть. Коли імператор Максиміан довідався, що призначений ним проконсул — християнин і багато римських підданих, захоплені прикладом Дмитра, прийняли віру в Спасителя, гніву імператора не було меж.