Гаррієт Табмен: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Yevhen Avramov (обговорення | внесок)
вікіфікація, доповнення, зовнішні посилання, виправлення хиб від машинного перекладу
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 51:
| підпис_герба =
}}
'''Гаррієт Табмен''' ({{lang-en|Harriet Tubman}}, уроджена '''Арамінта Росс''', {{lang-en|Araminta Ross}}, {{ДН|||1820}}, округ [[Дорчестер (округ, Меріленд)|Дорчестер]], [[Меріленд]] — {{ДС|10|3|1913}}, [[Оберн (Нью-Йорк)|Оберн]], штат [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]) — борчиня проти [[Рабство|рабства]] та за соціальні реформи в [[США]], героїня американського народу.
 
== Біографія ==
Рядок 57:
=== Життя в неволі ===
 
Арамінта Росс народилася в родині рабів Гаррієт Грін і Бена Росса в [[1820]] році і виросла на фермі в графстві [[Дорчестер (округ, Меріленд)|Дорчестер]], Меріленд. Була одинадцятою дитиною в родині. Точна дата і місце народження невідомі. Вже з 7-річного віку працювала як прислуга та виконувала різну домашню роботу і доглядала за господарськими дітьми на сусідніх фермах. Потім стала працювати на плантації, як і решта її рідні. У 13-тирічному віці отримала удар в голову, котрий непокоїв її усе життя і навіть провокував видіння: вона була в магазині, коли білий наглядач зажадав її допомоги в побитті раба-втікача. Коли Арамінта відмовилася і стала на шляху наглядача, той кинув у її голову двофунтову гирю. Від удару Гаррієт ледь не загинула. Одужання тривало довгі місяці.
 
У 24 роки одружилася з Джоном Табменом, вільним темношкірим. Але коли завела розмову про втечу з рабства на північ, чоловік навіть чути про це не хотів — погрожував здати її, що якщо вона спробує втекти. Однак вона побоювалася, що її продадуть у рабство далі на південь, і коли нарешті зважилася шукати щастя і втекти на північ у 1849 році, то зробила це зі своїми братами Беном і Генрі, таємно від свого чоловіка. Перша спроба втечі закінчилася провалом — брати, що втекли разом з Табмен змусили її повернутися; успішною виявилася друга спроба.
Рядок 63:
=== Підземна залізниця ===
 
Втікши у вересні 1849 року з неволі в штаті [[Меріленд]] на Північ, вона працювала покоївкою в готелях і клубах спочатку в [[Філадельфія | Філадельфії]] (штат [[Пенсільванія]]), а пізніше в [[Кейп-Мей (містоокруг, Нью-Джерсі) | Кейп-Мей]] ([[Нью-Джерсі]]). Коли в 1851 році Гаррієт повернулася до чоловіка, то дізналася, що він одружився з іншою жінкою.
 
Вона також включилася в аболіціоністський рух, витрачаючи велику частину заощаджень на справу викорінення рабовласництва. У грудні 1850 року вона допомогла втекти своїй племінниці і її маленьким дітям, яких збиралися продати на аукціоні. До цього часу вже був прийнятий [[Закон про втікачів рабів (1850) | Закон про втікачів рабів 1850 року-утікачів]], що дозволяв переслідування і затримання втікачів рабів на територіях, де рабство було вже скасовано, що робило діяльність Табмен ще більш ризикованою.
 
Проте, з цього моменту Гаррієт почала здійснювати свої поїздки на південь з метою звільнення рабів. У цей час активно брала участь в діяльності [[Підпільна залізниця | ПідземноїПідпільної залізниці]], переправляючоїщо втікачівнею негрівтемношкірих утікачів переправляли з південних штатів на Північ або в [[Канада | Канаду]]. До початку [[Громадянська війна в США | Громадянської війни]] вона звільнила своїх рідних, включаючи більшість братів і сестер.
 
Коли Гаррієт було всього 30, її вже називали «Мойсей» за здатність рятувати рабів. Всього в 1850-х роках вона зробилаздійснила 19 поїздок на Південь, особисто звільнивши більшбільше 300 рабів і надихнувши на втечу тисячі. Рабовласники обіцяли велику грошову винагороду за затримання дівчини (до 12 тисяч доларів), проте їм не вдалося схопити ні самоїсаму Гаррієт, ні її підопічних - за її власними словами, у неї не було жодного провалу і вона «не втратила жодної людини».
 
Її перший біограф Сара ХопкінсГопкінс Бредфорд наводила такі слова Табмен: «Для мене був тільки такий вибір, на який я мала право: свобода або смерть. Вибір був тільки такий: або свобода, або смерть. І якби у мене не було свободи, то у мене було б інше, тобто ніхто не спіймав би мене живою. Я буду боротися за свою свободу, поки вистачить сил. Я буду боротися за свободу, хоч би чого б мені це не коштувало».
 
[[Файл:Harriet Tubman Civil War Woodcut.jpg|мини|слева|Гравюра із зображенням Табмен в формі періоду [[Громадянська війна в США|Громадянської війни]]]]
 
 
=== Джон Браун ===
 
У квітні 1858 року познайомилася з іншим відомим борцем проти рабства Джоном Брауном. Вона стверджувала, що напередодні візиту Брауна в її будинок у неї було видіння уві сні. Браун високо цінував вклад Гаррієт, вважав її «кращекращою за всіх чоловіків, щояких йому доводилося зустрічати» і звертався до неї не інакше, як «Генерал Табмен». Гаррієт поділяла його думку, що загальне звільнення рабів можливоможливе лише збройним шляхом.
 
Залишаючись на зв'язку з Брауном, на зустрічі в Канаді в травні 1858 року дізналася про його намір зайняти федеральний арсенал ву Харперс[[Гарперс Феррі (Айова)|Гарперс-Феррі]] ([[Західна Вірджинія]]), після чого допомогла йому набирати добровольців, зброю і гроші для цієї мети і скласти план. Її обізнаність про мережі повідомлення та постачання в прикордонних з Канадою штатах була для Брауна безцінною.
 
Передбачалося, що Табмен з підмогою приєднаються до рейду Брауна, проте коли восени 1859 року він зі своїми людьми розраховували почати свій виступ, вони не змогли зв'язатися з Гаррієт. Вважається, що вона не змогла приєднатися до рейду 16 жовтня 1859 року через важку хворобу (по менш поширеній думці, вона розділялаподіляла скепсис аболіціоніста Фредеріка Дугласа щодо дієвості плану Брауна або ж все ще рекрутувала колишніх рабів в канадському штаті [[Онтаріо]]). Після страти Брауна Табмен говорила, що «Джон Браун не загинув на шибениці ... Він не був звичайною людиною, в ньому був Господь» і «своєю смертю він зробив більше, ніж сотня людей своїм життям».
 
=== Громадянська війна ===
Рядок 92:
=== Подальше життя ===
 
Після закінчення війни Гаррієт Табмен ще прожила більше п'ятдесяти років, протягом яких їй часто доводилося відчувати потребузлидарювати, намагаючись прогодувати своїх батьків і численних родичів, а також велику кількість бездомних людей, які шукали притулок і їжу на її фермі в Оберні (штат Нью-Йорк ), де вона жила з 1857 року. Незважаючи на це, вона також утримувала дві школи на Півдні для отримавших свободу рабів. Будинок для престарілих в Оберні Гаррієт змогла відкрити лише після тривалої боротьби з місцевими бюрократами у 1908 році.
 
Після війни Гаррієт Табмен продовжувала боротьбу проти гноблення афроамериканців і за рівні права для жінок. Вона брала участь у русі суфражисток поряд з [[Сьюзен Ентоні]], виступаючи у Нью-Йорку, Вашингтоні та Бостоні з лекціями, в яких розповідала про свій приклад і внесок інших жінок в перемогу як свідоцтво рівності чоловіків і жінок. Була головним доповідачем на першій зустрічі Федерації афроамериканських жінок у 1896 році.
Рядок 104:
[[Файл: Harriet Tubman c1868-69.jpg | мини | Гаррієт Табмен в кінці 1860-х років]]
 
10 березня 1913 року в Оберні Гаррієт Табмен пішла з життя, померши від пневмонії у віці понад 90 років. Героїчна жінка була похована на кладовищі Форт-ХіллГілл з військовими почестями. Рік по тому за вказівкою міської влади відкрили меморіальну дошку «Пам'яті Гаррієт Табмен».
 
У 2016 році було прийнято рішення розмістити портрет Гаррієт Табмен на [[Двадцять доларів США (банкнота) | 20-доларовій банкноті]] замість президента [[Ендрю Джексон|Ендрю Джексона]], колишнього работоргівця і прихильника жорсткої політики проти індіанського корінного населення. Цю ідею було запропоновано ініціативної групою «Жінки на двадцятидоларових купюрах» ( '' Women On 20s ''), що ставила собі за мету в 2020 році відзначити сторіччя надання жінкам виборчих прав портретом жінки на доларовій купюрі. За кандидатуру Табмен проголосувала більшість учасників Інтернет-опитування, що дозволило їй обійти 14 інших кандидатур, включаючи [[Елеонора Рузвельт|Елеонору Рузвельт]], [[Роза Паркс | Розу Паркс]] і першу жінку-вождя [[черокі]] Вілму Менкіллер. Примітно, що на банкноті номіналом двадцять доларів вже зображувалися жінки: богиня Свободи в 1863 році і [[Покахонтас]] в 1865 році.
 
== Посилання ==