Жан Жандунський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14) |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
||
Рядок 36:
Відомо, що до 1310 року він став членом факультету мистецтв у [[Паризький університет|Паризькому університеті]], де вивчав [[сім вільних мистецтв]]. У 1315 р. він був [[викладач]]ем в Наваррському коледжі. Будучи [[професор]]ом у Парижі, він був у курсі справ і брав участь у теологічних дебатах. У 1315 році Жан став членом-засновником факультету у [[Наваррський колеж|Наваррському коледжі]] і у нього було 29 [[студент]]ів. У 1316 р. [[Папа Римський]] [[Іван XXII|Іоанн XXII]] нагородив Жана Жандунського званням [[канонік]]а в [[Санліс (Уаза)|Санлісі]] і ймовірно, що він проводив свій основний час там, хоча продовжував викладати в Парижі наступні десять років.
Другом і однодумцем Жана був [[Марсілій Падуанський|Марсилій Падуанський]], ще один аверроїст і [[ректор]] Паризького університету протягом певного часу. Він подарував Жану копію коментарів [[П'єтро д'Абано]] до текстів Аристотеля. У 1324 році Марсилій завершив свою працю «{{lang-la|Defensor pacis}}» (Захисник миру), який називають найсміливішим твором середньовічної політичної думки. В ньому наголошувалось на суверенності народу як на підвалині, на якій будується держава, а також висловлювався протест проти надання [[Папа римський|папі]] влади світового владики<ref name="Дворнік" /><ref>{{cite web| author=| datepublished=| url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/2381/
Жан супроводжував Людовика IV в [[Італія|Італію]] і був у [[Рим]]і 1 травня 1328 року, коли Людовик був коронований як [[імператор]] [[Священна Римська імперія|Священної Римської Імперії]]. Він призначив Жана [[єпископ]]ом Феррарі. Через десять тижнів Жан був офіційно прийнятий до королівського двору і йому надали трьох слуг і трьох коней. У тому ж році, близько 31 серпня, Жан помер у [[Тоді]] (Італія), ймовірно по дорозі до місця його нової єпископської кафедри.
| |||