Венглінське джерело: відмінності між версіями

замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
[перевірена версія][перевірена версія]
мНемає опису редагування
(замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
'''Венглі́нське джерело́''' (або '''джерело Прибило''')&nbsp;— давній [[водозабір]] у [[Львів|Львові]], що бере свою назву від імені адвоката Францішека Венглінського, який спорудив тут заміську віллу Погулянка<ref>[http://photo-lviv.in.ua/vodozbirnyk-na-pohulyantsi-abo-zvidky-potraplyala-voda-do-fontaniv-na-rynku/ Водозбірник на Погулянці, або звідки потрапляла вода до фонтанів на Ринку]</ref>. Перші згадки про [[джерело]] можуть сягати аж 1407 року. Відтоді<ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii105.htm Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1404-1416.]</ref> й до середини 20 ст. воно постачало воду до чотирьох фонтанів на [[Площа Ринок (Львів)|Ринку]] довкола [[Львівська ратуша|ратуші]] та до декількох прилеглих вулиць<ref>[http://ngomap.eu/project/82/ проект 82]</ref>. Сам водопровід пролягав вулицями [[Погулянка (Львів)|Погулянки]], Кохановського, Сакраменток, [[Вулиця Пекарська (Львів)|Пекарською]], Чарнецького і [[Вулиця Руська (Львів)|Руською]] на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську.
 
В 1839 році збудовано [[фасад]] і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки «водна комора» глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні [[Контрфорс (архітектура)|контрфорси]], складені як і вся споруда, прикрашені рельєфними зображеннями морських [[Нереїди|німф-нереїд]] у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Припускають, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор [[Ойтелє Павло|Пауль Ойтеле]]<ref>[http://jagjelon-ja.webnode.com.ua/news/sarkofag-z-romantichnoyu-%D1%96stor%D1%96eyu1іstorіeyu1/ САРКОФАГ З РОМАНТИЧНОЮ ІСТОРІЄЮ]</ref>. Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45&nbsp;м. Приблизно посередині довжини басейну перебувала зруйнована нині перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися.
 
Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом із каменю [[Сирени|сирена]]. Це єдина сирена, як герб, у Львові.
292 609

редагувань