Вікіпедія

Бодаква: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Рядок 43:
Сучасне село засноване у 17 столітті, входило до складу [[Сенчанська сотня|Сенчанської сотні]] [[Лубенський полк|Лубенського полку]]<ref>[http://gromada-lv.at.ua/index/0-49#sen Нариси з історії Лохвицької та Сенчанської козацьких сотень. Сенчанська сотня.]</ref>, свою назву отримало від річки [[річка Бодаква|Бодаква]].
<ref>[http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/2339 В.&nbsp;В.&nbsp;Лучик. Етюди з «Короткого етимологічного словника топонімів України». 3]</ref> Бодаква згадана в записі від 8 березня 1665 року в Лохвицькій ратушній книзі в контексті суперечки колишнього [[Городовий отаман|городового отамана]] Лохвиці Демка Виприщенка та Семена Чернишенка щодо спільної пасіки.<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_RatushnaKniga_1986/e_dzherela_RatushnaKniga_1986.pdf Лохвицька ратушна книга другої половини XVII століття.] Запис 148.</ref>
На 1666 рік у Бодакві 6 господарів орали на 4 [[Віл|волах]], 9 господарів орали на 2 [[Віл|волах]], у селі було 9 [[бобилі]]в.<ref>[https://books.google.com/books?id=344HAwAAQBAJ&pg=PA106&dq=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B022бодаква%22&hl=de&sa=X&ei=fofwVIWONoKzUa2aBA&ved=0CCoQ6AEwAjgK#v=onepage&q=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B022бодаква%22&f=false А. Лазаревский. Малороссийския переписные книги 1666 года. С. 59]</ref><ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVII/1660-1680/Perepisn_knigi_1666/text2.htm МАЛОРОССИЙСКИЕ ПЕРЕПИСНЫЕ КНИГИ 1666 ГОДА.] Друга частина.</ref>
 
Згідно з універсалом [[Іван Мазепа|гетьмана Мазепи]] від 11 січня 1689 року с. Бодакву з млинами на [[Хрулі]]вській греблі на річці
Рядок 49:
<ref name = "doc_publ">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/rksu/v_11/PDF_11/rksu_2007_11_19.PDF С.&nbsp;В.&nbsp;Сохань. ПУБЛІКАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ. Національна бібліотека України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]</ref>
<ref>[http://www.siver-litopis.cn.ua/rab/pavlenko/maz03.pdf Сергій Павленко. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники, ст. 99.]</ref> Бодаковським [[отаман]]ом у 1691 році був Петро Петрушенко а [[війт]]ом Роман Бут.<ref>[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/00002204.pdf ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ ХVІ-ХVІІІ СТ.] С. 300—301.</ref>
У 1692 році після першого невдалого [[Повстання Петрика|антиросійського походу]] [[Петро Іваненко (Петрик)|Петрика]] біля Бодакви був гетьманський табір [[Іван Мазепа|гетьмана Мазепи]].<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/5-250-01792-4/5-250-01792-4.pdf Микола Костомаров. Мазепа. Глава 3, ст. 47.]</ref> [[Семен Палій]] відвідував табір з 28 серпня до 3 вересня 1692 року.<ref>[https://books.google.com/books?id=5vLpsZ_oY2YC&q=%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5урочище+%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%83Бодакву&dq=%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5урочище+%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%83Бодакву&hl=de&sa=X&ei=pxblVO-iOeqd7AaZjYHAAw&redir_esc=y З історії Української. РСР.&nbsp;— 1962.&nbsp;— Вип. 6-7.&nbsp;— С. 26]</ref>
 
На початку 18 століття село за заповітом [[Марія Василівна Гамалія|Марії Василівни Гамалії]], вдови [[Гамалія Григорій Михайлович|Григорія Гамалії]], перейшло у власність до [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Свято-Михайлівського Золотоверхого]] монастиря у [[Київ|Києві]].<ref>[http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2007/2007n5/2007n05r03.pdf З документів до історії Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві XVII—XVIII&nbsp;ст.]</ref><ref name="DS">[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/00002204.pdf ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ У КИЄВІ ХVІ-ХVІІІ СТ.]</ref>
Рядок 68:
У 1804 році Бодаква постраждала від нашестя [[сарана|сарани]] у [[Полтавська губернія|Полтавській губернії]].<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/biblioteka/tematicheskie-podborki/tpuak?id=8589 О саранче в 1804 г. и о мерах борьбы с ней.] Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Выпуск 13. С. 144</ref>
 
В [[1828]] році у селі став до ладу перший на Полтавщині<ref>[https://books.google.com/books?id=HqdRAAAAcAAJ&pg=RA1-PA146-IA37&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2бодакв%D1%A3&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2бодакв%D1%A3&f=false Журнал Министерства государственных имуществ. Часть XXXIV (1850-1.)]</ref> і один з перших на території України цукровий завод у маєтку поміщика [[Дійсний статський радник|дійсного статського радника]] [[Маюров Олексій Іванович|Олексія Майорова (Маюрова)]]. Завод виробляв [[цукор]]-пісок.
<ref>[https://books.google.com/books?id=nRqOBQAAQBAJ&pg=PT340&lpg=PT340&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2бодакв&source=bl&ots=YlIp7_JNab&sig=h8r0Wy_Lm7qqGlhzsr8dsbE03C4&hl=de&sa=X&ei=7BOxVNKgHoXsUuW6hIAM&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2бодакв&f=false Николай Арандаренко. Записки о Полтавской Губернии]. Часть ІІ. Полтава 1849. С. 334—335</ref>
<ref>[http://www.ukrmandry.com.ua/index.php?id=568 Мандруємо Україною. Історія Полтавщини.]</ref>
<ref>[http://books.google.com/books?id=7CBBAAAAIAAJ&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0бодавка&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0бодавка&hl=de&sa=X&ei=t5u3Ub6cMYmKtAb81IGACw&redir_esc=y Розвиток промисловості на Україні: ремесло і мануфактура] Олексій Нестеренко. Видавництво АН УРСР, 1959.</ref>
1829 року заводом було вироблено 180 пудів цукру.
<ref>[http://www.osvita.poltava.org/rozvutok-poltavwunu-v-xix.html Соціально&nbsp;— економічний розвиток Полтавщини в І половині XIX століття. Інтегрований урок історії рідного краю, української та світової літератур, 9 клас.]</ref>
Рядок 84:
За даними на 1859 рік Бодаква була власницьким та козацьким селом, у селі було 441 двори, жіноче населення становило 1397 осіб, а чоловіче 1323 особи. У селі було 3 заводи та одна православна церква. Село належало до 1-го [[Стан (частина повіту)|стану]] [[Лохвицький повіт|Лохвицького повіту]].<ref>[http://book-old.ru/BookLibrary/33000-Poltavskaya-gub/1862.-Spisok-naselennyih-mest.-Poltavskaya-guberniya.html Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1862. ст. 127</ref>
 
У 1860 цукровий завод належав Ользі Платонівні Челіщевій, онуці [[Маюров Олексій Іванович|Олексія Маюровa]]. Це був так званий «вогневий» завод із чотирма гідравлічними пресами. Випарювання соку і сиропу відбувалося ще на «голому вогні», без використання пари. Сезон виробництва цукру у 1860 році розпочався 5 вересня й закінчився передчасно 27 вересня, оскільки завод згорів. За цей час було вироблено 780 пудів цукру.<ref>[https://books.google.com/books?id=bNc2AQAAMAAJ&pg=RA1-PA40&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0бодавка&hl=en&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0бодавка&f=false Обзор различных отраслей мануфактурной промышленности Россіи. т. 1. Приложения к свеклосахарной промышленности. Ведомость свекло-сахарных заводов в период 1860—61 г. С. 40—41.]</ref>
 
На 1860 рік Ользі Челіщевій у Бодакві належало 430 кріпаків чоловічої статі у 155 дворах.<ref>[https://books.google.com/books?id=ebGecA6NX5cC&pg=RA1-PA24&dq=бодаква+душъ&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj2nt2BzsLfAhVIbBoKHe3dBRkQ6AEISDAF#v=twopage&q=бодаква&f=false Приложенія къ трудамъ редакціонныхъ коммиссiй для составленiя положенiй о крестьянахъ, выходящихъ изъ крепостной зависимости. Свѣдѣния о помѣщичьих имѣніяхъ. Томъ VI. 1860.] С. 24.</ref>
 
==== Після скасування кріпацтва ====
На момент скасування кріпацтва у 1861 році 5000 десятин землі та 268 кріпацьких дворів у належали поміщиці Макаровій (Челіщевій) Ользі Платонівні, онуці [[Маюров Олексій Іванович|Олексія Маюровa]] й дружині [[Макаров Микола Якович|Миколи Макарова]].<ref name="anketa1964"/><ref name="Zawody1887">[https://books.google.lu/books?id=GXZxAAAAIAAJ&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&hl=en&sa=X&redir_esc=y Указатель фабрик и заводов европейской Россіи и царства польскаго: Матеріалы для фабрично-заводской статистики]. Типографія Р. Голике, 1887. С. 539.</ref>
 
У 1865 році настоятелем церкви у Бодакві був протоієрей Володимир Іванович Симонов, який жив у [[Піски (Лохвицький район)|Пісках]] й служив у тамтешній [[Успіння Богородиці|Успенській]] церкві та у церквах ще 13 сіл, в тому числі у Бодакві.<ref>[http://nipol.ucoz.ru/load/poltavshhina/adres_kalendari_i_pamjatnye_knizhki_poltavskoj_gubernii/pamjatnaja_knizhka_poltavskoj_gubernii_za_1865_god/97-1-0-1280 Памятная книжка Полтавской губернии на 1865 год.] Отдел IV, С. 141, Отдел V, С. 88</ref>
 
На 1867 рік в селі було 2720 жителів.<ref>[http://books.google.de/books?id=nXlOAAAAcAAJ&pg=PA91&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&hl=de&sa=X&ei=FA15Uvz0IYKe0QWGlYCgBg&redir_esc=y#v=onepage&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&f=false Географическо-статистический словарь Российской империи. 1867.]С. 91.</ref>
 
У 70-х роках XIX століття поряд з Ольгою Макаровою, землевласницею у Бодакві була також графиня Катерина Павлівна Ламздорф (Комаровська), плeмінниця [[Ґалаґан Григорій Павлович|Григорія Ґалаґана]].<ref>[http://nipol.ucoz.ru/load/uezdy_poltavskoj_gubernii/lokhvickij_uezd/alfavit_dach_planov_generalnogo_i_specialnogo_mezhevanij_lokhvickij_uezd_1864_1882_gg/83-1-0-1153 Алфавит дач планов Генерального и Специального межеваний. Лохвицкий уезд (1864-1882 гг.)]</ref>
Рядок 109:
20 квітня 1894 року село майже повністю згоріло<ref name="Poltavshchyna"/>, [[Вознесіння Господнє|Вознесенська]] церква Бодакви постраждала від пожежі.<ref name="archiv">[http://elib.nplu.org/view.html?id=563 Описание архивов Полтавской губернии] И.&nbsp;Н.&nbsp;Павловский.&nbsp;— Полтава: Изд. Полтав. учен. арх. комис., 1915. ст. 41</ref><ref name="PJeW1895_11">[http://pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/media/priestdb/materialattachment/attachment/c8/62/c862d33c-c945-4470-81e6-fe0c05f1876e.pdf Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1895 года № 11-й. 1 іюня.] С. 409.</ref>
 
На земських зборах 13 жовтня 1897 року Лохвицька земська управа просила збори відкрити у Бодакві шкіряну майстерню та виділити фінансування на її утримання та утримання навчального персоналу. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів, збори відклали вирішення питання до наступних чергових зборів.<ref>[https://archive.org/stream/obzordieiatelnos00russ#page/334/mode/2up/search/%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BAбодак Обзор деятельности земств по кустарной промышленности. Том II. 1897-1898. С-Петербург. Типография В.Киршбаума, Дворцовая площадь, д. М-ва Финансов. 1899. С. 334-335]</ref>
 
На 1898 рік у Бодакві було близько 600 дворів.<ref name="Prom145">[http://elib.nplu.org/view.html?id=177 Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии] С.&nbsp;И.&nbsp;Лисенко.&nbsp;— Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 145</ref> В цей час 5 землеробів займалися вичинкою овечих шкір. 2 майстри з вичинки овечих шкір приїздили щороку у Бодакву й працювали там з вересня по [[Масниця|масляну]].<ref name="Prom134">[http://elib.nplu.org/view.html?id=177 Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии] С.&nbsp;И.&nbsp;Лисенко.&nbsp;— Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 134</ref> Головним чоботарем Бодакви був Іван Хиль (Хиленко), вихідець з [[Лохвиця|Лохвиці]]. Він мав у Бодакві майстерню, де працювали 2-3 помічники. Майстерня випускала 250 пар взуття на рік, у середньому 2 пари на день. У [[Пилипівський піст|Пилипівку]] майстернею вироблялося 3 або й 4 пари на день. Крім того у селі працювало ще близько 10 чоботарів. На чоботарство майстри витрачали 4 місяці на рік: 2 місяці шилися чоботи, 1 місяць&nbsp;— черевики, ще місяць&nbsp;— на лагодження взуття. У селі було ще близько 50 селян, які самостійно обшивали взуттям свої сім'ї. Були також захожалі ремісники, переважно з [[Ромни|Ромен]] та [[Лохвиця|Лохвиці]]. Таким чином Бодаква була здатна задовольнити близько половини своїх потреб у взутті. Інша половина взуття була купована. Від третини до половини привізних чобіт постачалися Ісааком Дусевицьким, який приблизно з 1893 року мав у [[Хрулі|Хрулях]] шкіряний завод, що переробляв до 2000 волячих шкір на рік.<ref name="Prom145-146">[http://elib.nplu.org/view.html?id=177 Очерки домашних промыслов и ремесл Полтавской губернии] С.&nbsp;И.&nbsp;Лисенко.&nbsp;— Полтава: Изд. Полтав. Губерн. Земства, 1904. ст. 145—146</ref>
Рядок 127:
[[Файл:2016 Bodakva Lokhvytskyi 01.jpg|thumb|left|250px|[[Школи Лохвицького земства|Земська школа]] у Бодакві, 2016&nbsp;р.]]
Між 1910 та 1914 роками в Бодакві було збудовано будівлю двокомплектної [[Школи Лохвицького земства|земської школи]] за проектом [[Сластіон Опанас Георгійович|О.Г Сластіона]].
<ref>[http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_032.html#slastyon Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник. Сластьон Опанас Георгійович]</ref><ref>[https://drive.google.com/file/d/0B2XG801Y7_aBMXpwUVIzSFROYjQ/view Віктор Чепелик. Зберегти архітектурну спадщину О.&nbsp;Г.&nbsp;Сластіона на Лохвиччині]. Зоря.&nbsp;— 1975.&nbsp;— 21 серпня.&nbsp;— No 99.&nbsp;— С.2.</ref> Школа зведена у стилі [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]]. Будівля використовується й нині як початкова школа<ref>[http://www.panoramio.com/photo/46104883 Фото земської школи с. Бодаква Лохвицького району.]</ref> та є пам'яткою архітектури місцевого значення.<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/42/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7_%D0%9C%D0%9A%D0%A3_Наказ_МКУ_%E2%84%96_480-2018.pdf Наказ Міністерства Культури України від 4 червня 2018 року № 480 Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України]</ref>
 
У 1914 році у Бодакві діяла фірма Кублицького Олександра Миколайовича, якій належав паровий млин та маслобійний завод. За рік перемолювалося 60000 пудів.<ref>[http://dlib.rsl.ru/viewer/01006766808#?page=494 Езиоранский, Леон Карлович. Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). 1914. С. 494.]</ref>
Рядок 134:
 
[[Файл:Панський маєток-лікарня у Бодакві.jpg|thumb|left|250px|Будівля колишнього панського маєтку й, пізніше, лікарні у Бодакві у 2010 році.]]
У Бодакві в цей час було 2 поміщики: Дебренардер (ймовірнo, що це почесний мировий суддя Дебренандер Олексанр Петрович<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/gosudarstvennye-i-mestnye-deyateli-upravlentsy/11724-ak-1910 Памятная книжка Полтавской губернии на 1910 год.] С. 271.</ref>) (мешканці вживали прізвище Дубернант) та Дублицький (ймовірно, Дублицький Олександр Миколайович, редактор газети «Лохвицьке слово»).<ref>[https://books.google.com/books?redir_esc=y&hl=de&id=BS1RAQAAMAAJ&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8Fмихайловская+%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&focus=searchwithinvolume&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква Обзорь сельскаго хозяйства вь Полтавской губернии, по сообщениямь корреспондентовь, за 1911 годь.]</ref> Вони володіли 580 десятинами землі. У селі було 40 господарств, яким належало 1700 десятин землі. 60 десятин належали церкві, 70 десятин двом священикам Бодакви. 3412 десятин землі знаходилися у володінні 570 дрібних та середніх господарств. Річний податок на землю становив для жителів Бодакви від 1,5 до 2 карбованців за [[Десятина (одиниця площі)|десятину]]. Річна плата наймитам становила 110 карбованців.<ref name="istorija1964"/><ref name="anketa1964"/>
 
=== Радянський час ===
Рядок 158:
У 1934 році у Бодакві нікому було збирати [[Буряк|буряки]], бо село вимерло наполовину, й стояли пусті хати. Для збирання буряків залучалася праця людей з інших сіл.<ref>[http://lora31094.blogspot.lu/2015/10/33.html Свідчення М'ясоїда Андрія Микитовича, 1925 року народження.] Дата запису: 10.06.08р. Блог Телюк Лариси Андріївни. 28 жовтня 2015&nbsp;р.</ref>
 
У 1934 колгосп «Серп і Молот» розукрупнено на колгоспи «Червона Армія», ім. Леніна, ім. Калініна та «Більшовицьким шляхом».<ref name="Poltavshchyna"/><ref name="anketa1964"/> Як доповідав заступник начальника [[Політичний відділ|політвідділу]] Лохвицької [[Машинно-тракторна станція|МТС]] Кисельов, у 1934 році у колгоспі «Червона Армія» голодало 59 осіб, у колгоспі ім. Калініна — 38, допомога людям, які голодували, не надавалася.<ref>[https://books.google.com/books?id=S6dxDwAAQBAJ&pg=PT371&lpg=PT371#v=onepage&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&f=false Олег Мозохин, Виктор Кондрашин. Политотделы МТС в 1933–1934 гг.]</ref>
 
Під час [[Великий терор|великого терору]] 1937—1938 років було ув'язнено та розстріляно багатьох жителів Бодакви, зокрема, за звинуваченням в шпигунстві ([[Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР (1927 і 1934)|ст. 54-6 КК УРСР]]), було розстріляно вчителя Аркадія Ржевицького<ref>[http://www.repres.poltava.ws/viazni/ua/r_ua.htm Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Список на Р.]</ref> та фельдшера [[амбулаторія|амбулаторії]] Сергія Буденка
Рядок 185:
Наприкінці 1970-х років у Бодакві збудовано будівлю [[Будинок культури|клубу]] на 600 місць.<ref name="info2007"/> Тут було, зокрема, розташовано сільську бібліотеку. Дерев'яну будівлю колишньої Вознесенської церкви, що до того часу використовувалася як [[Будинок культури|клуб]], було знищено.
 
За [[Перепис населення УРСР 1989|переписом населення 12 січня 1989 року]] населення Бодакви становило 1309 осіб: 585 чоловічої та 724 жіночої статі.<ref name = "perepys1989">[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A0501_061_053&ti=19A0501_061_053.%2020Кількість%D020наявного%9A20та%D120постійного%9620населення%D020по%BB20кожному%D120сільському%8C20населеному%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%8320пункту,%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D120Полтавська%8C20область%20(1,2,3,4)&path=../Database/Census/01/01/&lang=1&multilang=uk Склад наявного та постійного населення за статтю, Полтавська область. 12 січня 1989&nbsp;р.]</ref>
 
Наприкінці 1980-х років на березі [[Сула (притока Дніпра)|Сули]] збудовано водокачку, що використовувалася для [[Іригація|зрошення]] колгоспних полів Бодакви. Зрошувальна система проіснувала до початку 2000-х років, у теперішній час зруйнована.
Рядок 207:
Вознесенську церкву було збудовано (або ж відбудовано) 1901 року. Це була дерев'яна споруда з дзвіницею. До церковної громади належало село [[Хрулі]]. В громаді було 2 [[священик]]и та 2 [[псаломщик]]и.
 
28 червня 1898 року псаломщика Михайлівської церкви Михайла Коропова було [[Рукопокладення|рукопокладено]] у сан священика та залишено служити у цій церкві.<ref name="PJeW_1898_24">[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/38/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_1898_Полтавские_епархиальные_ведомости_1898_%E2%84%96_24_%D0%9E%D1%82%D0%B4%D0%B5%D0%BB_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B996_24_Отдел_официальный._%2820_%D0%B0%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0_1898_%D0%B32820_августа_1898_г.%29.pdf Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1898 года № 24. 20 августа.] С. 639</ref> Друге священицьке місце було надане 17 грудня 1898 року псаломщику Покровської церкви села [[Перекопівка (Роменський район)|Перекопівка]] [[Роменський повіт|Роменського повіту]] Олександру Красіну, який закінчив курс [[Полтавська духовна семінарія|Полтавської духовної семінарії]]. 22 грудня 1898 року священика Михайлівської церкви Григорія Леонтовича було переведено до Миколаївської церкви села [[Западинці (Лохвицький район)|Западинці]].<ref name="PJeW_1899_3-4">[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b8/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_1899_Полтавские_епархиальные_ведомости_1899_%E2%84%96_03-04_%D0%9E%D1%82%D0%B4%D0%B5%D0%BB_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B904_Отдел_официальный._%2820_%D1%8F%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F_2820_января_-_1_%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8F_1899_%D0%B3_1_февраля_1899_г.%29.pdf Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная 1899 года № 3-4. 20 янв.-1 февр.] С. 75, 77</ref>
 
На 1902 рік громада налічувала 2125 чоловіків та 2122 жінок. На 1912 рік в громаді налічувалось 22 парафіян з привілейованих суспільних станів, 48 міщан, 2577 козаків, 1510 селян<ref name="archiv"/><ref name="KK1902">[http://lohvitsa.org.ua/forum/6-565-1#19579 Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. С.332-333]</ref><ref name="KK1912"/>.
Рядок 221:
1882 року у Бодакві почала діяти початкова [[церковнопарафіяльна школа|церковнопарафіяльна]] двокласна школа з чотирирічним курсом навчання. В ній навчалося 70 дітей. Школа містилася в хаті диякона-вчителя. У 1884 році відкрилася земська початкова двокласна школа з чотирирічним курсом навчання, яка називалася Бодаківське перше початкове народне училище. У школі навчалося 80 учнів.
 
У 1909—1910 навчальному році навчання у церковній школі Бодакви тимчасово призупинялося у зв'язку зі спалахом епідемічних захворювань. У цей час закон божий викладав священик Олександр Красін, а вчителькою була Марія Волкова. <ref name="PJeW1911_14">[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a1/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8_1911_Полтавские_епархиальные_ведомости_1911_%E2%84%96_14_%D0%9E%D1%82%D0%B4%D0%B5%D0%BB_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B996_14_Отдел_официальный._(10_%D0%BC%D0%B0%D1%8F_1911_%D0%B310_мая_1911_г.).pdf Полтавскія епархіальныя вѣдомости. Часть оффиціальная. 1911 года № 14-й. 10 мая.] С. 880</ref>
 
В 1914 році було збудоване спеціальне двокласне приміщення [[Школи Лохвицького земства|земської школи]] за проектом архітектора [[Опанас Сластіон|Опанаса Сластіона]].
Рядок 269:
 
== Інфраструктура ==
Бодаква була [[радіо]]фікована 23 вересня 1953 року, у селі було збудовано радіовузол.<ref>[http://books.google.de/books?ei=uZ66U-ysDeeX1AXIxIC4CQ&hl=de&id=H3siAAAAMAAJ&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква&focus=searchwithinvolume&q=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B8бодакви Про культуру мови]</ref>
 
На 5 квітня 1964 року половина хат села освітлювалася за допомогою електрики, у селі існувала [[Телефон|телефонна]] мережа.
Рядок 281:
<ref>[http://www.pz.gov.ua/dept/dept.php?lid=2&mid=100047 Полтавська дирекція залізничних перевезень]</ref>
 
У другій половині 18 століття, щонайменше з 1769 року, через Бодакву проходив поштовий шлях з [[Кременчук]]а до [[Глухів|Глухова]].<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/component/content/article?id=8587#207 Г.&nbsp;А.&nbsp;Максимович. Материалы, относящиеся к учреждению почты в Малороссии при гр. Румянцеве-Задунайском]. Труды Полтавской Ученой Архивной Комиссии. Выпуск 11. 1914. С. 207—210</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=-5yOBQAAQBAJ&pg=PA112&lpg=PA112&dq=%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0бодаква+%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0поповка&source=bl&ots=WCTgfM4poq&sig=e66DAS6bc95IJLkkQLZDL7JTbwI&hl=de&sa=X&ei=-2rwVOz0GMLrUpDwg4AI&redir_esc=y#v=onepage&q=бодаква%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B020поповка&f=false Всеобщий и совершенный гонец и путеуказатель. 1791. С. 112]</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=dgcZAAAAYAAJ&pg=PA529&dq=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%8B22бодаквы%22&hl=de&sa=X&ei=hl7wVJbnKcbvUMHkgpgJ&redir_esc=y#v=onepage&q=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%8B22бодаквы%22&f=false Историческое описаніе россійской коммерціи: при всех портах и границах. Том VI. Книга IV. 1786. С. 529]</ref><ref>[https://books.google.lu/books?id=yr2OBQAAQBAJ&pg=PT84&dq=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%8B22бодаквы%22&hl=de&sa=X&ei=KnLwVM73MYmsUYeSg1g&ved=0CCYQ6AEwAQ#v=onepage&q=%22%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D0%B2%D1%8B22бодаквы%22&f=false Любопытный месяцеслов на 1775 год]</ref>
 
Через Бодакву проходить дорога місцевого значення, що сполучає [[Піски (Лохвицький район)|Піски]] та [[Вирішальне (Лохвицький район)|Вирішальне]]. Регулярне автобусне сполучення між населеними пунктами відсутнє.
Рядок 301:
У заплавній частині річки [[Сула (притока Дніпра)|Сули]] в околицях сіл [[Христанівка]] та Бодаква розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «[[Христанівський заказник|Христанівський]]» загальною площею 1705,2 гектара.<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1042/2009 Указ Президента України від 11.12.2009 №&nbsp;1042/2009 "Про оголошення природної території ландшафтним заказником загальнодержавного значення «Христанівський».]</ref>
<ref>[http://www.menr.gov.ua/index.php/normakty/60-9/acts/1774-nakaz-vid-16-11-2011-454-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-landshaftnyi-zakaznyk-zahalnoderzhavnoho-znachennia-khrystanivskyi МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. НАКАЗ від 16 листопада 2011 року №&nbsp;454 "Про затвердження Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський».]</ref>
<ref>[http://www.botansad.com.ua/index.php/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BEприродно-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9заповідний-%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4фонд-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97полтавської-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96області/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BEприродно-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9заповідний-%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4фонд-%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BEзагальнодержавного-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8Fзначення/455-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8заказники/1982-%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9ландшафтний-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BAзаказник-%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BEзагальнодержавного-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8Fзначення-%C2%AB%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9ABхристанівський%C2%BB.html Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «ХРИСТАНІВСЬКИЙ».] Сторінка Ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка.
</ref>
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бодаква