Відкрити головне меню

Зміни

* У культовій праці теоретикині [[фемінізм]]у [[Наомі Вулф]] «[[Міф про красу]]» викриваються жорсткі вимоги до жінок відповідати [[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальним]] уявленням про жіночу красу та системна дискримінація і санкції, котрим жінки піддаються суспільством за відхилення від слідування стандартам «краси». «Краса» деконструюється з начебто природнього і притаманного на очевидно сконструйоване соціумом в інтересах розподілу влади і підтримання гендерної диспропорції влади. Доводиться, що визначення «красивого» не має раціонального підгрунтя, а керування ним в решті сфер жіночого життя і жіночого досвіду є кричущо [[Несправедливість|несправедливим]].
* В іншій знаковій феміністичній праці «[[Таємниця жіночності]]» авторства [[Бетті Фрідан]] розвінчуються міфи про безхмарність материнства, вичерпання жіночої самореалізації роллю дружини та задоволення від обслуговуючої праці, котрі активно нав'язувались громадськості рекламою у ХХ столітті та призвели до зростання кількості депресій, неврозів, інших психічних та соматичних порушень і суїцидів серед забезпечених та зовнішньо благополучних американських домогосподарок.
* Жорсткою з боку фемінізму є критика стереотипу «[[Діва у біді]]», що набуває піку в куртуазному мистецтві, реплікується в більшості творів класичної та значній частині модерної культури і зображує жінку-героїню лише як пасивну очікувачку порятунку від героя-чоловіка, що потрапила в біду і бездіє, нездатна на жодні дії з самозахисту, вирішення ситууаціїситуації, проактивність чи лідерство, поки основну участь у сюжеті бере герой-чоловік. Нав'язування пасивної ролі, ролі окраси і статусу трофея поступово замінюється в феміністичній та сучасній літературі образами активних, ініціативних, об'ємних персонажок з фокусом на їх особистісних якостях, а не на оспівуванні привабливості тіла.
 
== Див. також ==
Анонімний користувач