Кеннет Ноланд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9:
1942 року після закінчення середньої школи Ноланда зараховали до [[ВПС США]]. Після закінчення служби Ноланд скористався Актом від 22 червня 1944 (так званим «G.I. Bill») про пільги ветеранам [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і вступив на вивчення в експериментальний {{нп|Коледж Блек-Маунтен||en|Black Mountain College}} у штаті Північна Кароліна.<ref>Obituaries state Noland was drafted in 1942 and served until 1946. An official enlistment record, however, states Noland, then 20, joined the Army Air Corps Reserves as a private at Keesler Field in Biloxi, Mississippi, on 24 May 1944. The record was accessed on ancestry.com on 7 January 2010.</ref> У цьому закладі, де двоє його братів також вивчали мистецтво, Ноланд навчався у {{нп|Ілля Болотовський|Іллі Болотовського|en|Ilya Bolotowsky}}. Професора познайомив його з [[Стиль (група)|неопластицизмом]] і творами [[Піт Мондріан|Піта Мондріана]]. У коледжі під керівництвом {{нп|Джозеф Альберс|Джозефа Альберса|en|Josef Albers}} Ноланд вивчав теорію і колір [[Баугауз]]а.<ref>{{Cite web|url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,844770,00.html?promoid=googlep|title=Painting: Bold Emblems|date=18 April 1969|website=TIME.com}}</ref> Під час навчання він також цікавився творчістю [[Пауль Клее|Пауля Клее]].
 
=== Особисте життя ===
== Творчість ==
[[Файл:'Beginning',_magna_on_canvas_painting_by_Kenneth_Noland,_Hirshhorn_Museum_and_Sculpture_Garden,_1958..jpg|ліворуч|міні| Кеннет Ноланд, ''Початок'' (1958), магна на полотні, [[Музей Гіршгорна і сад скульптур|Музей Гіршхорна та Сад скульптур]] ]]
У 1948 і 1949 роках Ноланд працював з [[Осип Цадкін|Осипом Цадкіним]] у [[Париж]]і, де провів першу виставку своїх картин. Після повернення до США він викладав у Католицькому університеті у [[Вашингтон]]і (1951—1960) і в Інституті сучасних мистецтв.<ref>NYT obituary, January 6, 2010</ref> На початку 1950-х він познайомився з [[Моріс Луїс|Морісом Луїсом]] в окрузі Колумбія, де відвідував нічні заняття у Вашингтонському центрі мистецтв. Він подружився з Луїсом. А після знайомства із [[Helen Frankenthaler|Гелен Франкенталер]], з якою їх звів [[Клемент Грінберг]], і її новою картиною в [[Нью-Йорк|нью-йоркській]] студії в 1953 році, Ноланд і Луїс захопилися її «просочуваною» технікою. Малюнок робиться на неґрунтованому полотні акриловою фарбою. Тканина вбирає фарбу, створюючи на поверхні ефект «об'ємності» зображення.<ref>Terry Fenton, online essay about Kenneth Noland, and [[acrylic paint]], [http://www.sharecom.ca/noland/materials] accessed April 30th, 2007</ref>
 
Більшість картин Ноланда поділяються на чотири групи: кола (або мішені), шеврони, смуги та [[Shaped canvas|фігурні полотна]]. Захоплення відносинами зображення з краями картини привело його до серії досліджень концентричних кіл або мішеней, подібно до картини ''Початок'' 1958 року. 1964 року його твори включили до виставки «''[[Post-Painterly Abstraction|Постживописна абстракція»]]'', організованої [[Клемент Грінберг|Клементом Грінбергом]]<ref>«[http://www.sharecom.ca/greenberg/ppaessay.html Clement Greenberg]». ''Post-Painterly Abstraction''. Retrieved January 11, 2010.</ref>, яка подорожувала країною і пропагувала [[живопис кольорового поля]] як важливий новий рух у [[Сучасне мистецтво|сучасному мистецтві]] 1960-х років.
 
У подальшому Ноланд та інші митці започаткували [[Shaped canvas|живопис фігурного полотна]]. Мотивом для своїх картин Ноланд брав геометричні фігури, часто у формі кольорових кіл або кілець. Художник малює серію картин у вигляді симетричних й асиметричних алмазів або шевронів. У цих картинах краї полотна стають структурно важливими, як і центр. Протягом 1970-х і 1980-х років його фігурні полотна були неправильними й асиметричними. Це призвело до створення більш складних структур високої складності та контрольованої кольоровості.
 
Замість того, щоб малювати пензлем, манера Ноланда полягав у покритті полотна кольором. Ця ідея полягала у видаленні художника, який робив мазки на полотні, з художнього процесу, оскільки картина&nbsp;— це твір мистецтва, а не художника.<ref>[http://www.phillipscollection.org/research/american_art/artwork/Noland-April.html]{{Недоступне посилання|date=March 2016}}</ref>
 
Окрім художньої діяльності Ноланд займався викладанням. Серед його учнів був скульптор Дженні Лі Найт.<ref>{{Cite web|url=https://americanart.si.edu/artist/jennie-lea-knight-2670|title=Jennie Lea Knight|website=Smithsonian American Art Museum|accessdate=21 May 2018}}</ref>
 
== Особисте життя ==
Ноланд був одружений кілька разів.<ref>Writer, artist, and arts administrator Michael Fallon has claimed that his maternal grandmother, Billie Ruth Sinclair (7 July 1925—2008), was Noland's first wife and that their brief marriage took place in Asheville, North Carolina in the mid-1940s. He wrote about the marriage in a 2007 essay on the website of Minnesota Artists (mnartists.org), a joint project of the [[Центр мистецтв Вокера|Walker Arts Center]] and the [[McKnight Foundation]].{{Cite web|url=http://www.mnartists.org/article.do?rid%3D13691|accessdate=January 7, 2010|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110928142453/http://www.mnartists.org/article.do?rid=13691|archivedate=September 28, 2011}} A search on ancestry.com on 7 January 2010 revealed Kenneth C. Noland's Army Air Corps enlistment record, dated 24 May 1944, at Keesler Field, Biloxi, Mississippi, in which Pvt. Noland declares his marital status as «married», though the name of his wife is not listed.</ref> Його дружинами були:
 
Рядок 27 ⟶ 15:
* психологіня Стефані Гордон, з якою жив з листопада 1964 року до червня 1970 року. Вони одружилися у квітні 1967 року і розлучилися в червні 1970 року.<ref>''World Artists, 1950—1980'' (H. W. Wilson, 1980), page 626</ref>
* Пеггі Л. Шиффер, мистецтвознавець і дочка доктора Мортона А. Шиффера.<ref>{{Cite web|url=https://www.nytimes.com/2002/07/30/nyregion/dr-morton-a-schiffer-physician-88.html|title=Dr. Morton A. Schiffer; Physician, 88|date=30 July 2002|website=The New York Times}}</ref> Одружилися близько 1970 року. Від шлюбу мали сина, Самуїла Джессі.<ref>Matt Schudel, «Kenneth Noland, 85: Abstract Painter, a founder of Washington Color School», ''The Washington Post'', 7 January 2010</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/01/06/AR2010010604913.html|title=Kenneth Noland, 85; abstract painter, a founder of Washington Color School|publisher=}}</ref><ref>«Painting: Bold Emblems», ''Time'', 18 April 1969</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,844770,00.html|title=Painting: Bold Emblems|date=18 April 1969|website=TIME.com}}</ref>
* Пейдж Ренсе, головнийголовна редакторредакторка «''Architectural Digest''», з якою Ноланд одружився у [[Беннінгтон (Вермонт)|Беннінгтоні, штат Вермонт]] 10 квітня 1994 року.<ref>{{Cite web|url=https://www.nytimes.com/1997/03/13/garden/finding-sleaze-amid-the-chintz.html|title=Finding Sleaze Amid the Chintz|date=13 March 1997|website=The New York Times}}</ref><ref>Date and place of marriage established through ancestry.com and viewing of the ''Vermont Marriage Index, 1989—2001''.</ref> Ноланд був її п'ятим чоловіком.
 
У 1960-х роках Ноланд мав близькі стосунки з художницею {{нп|Марія Пінчо Мейєр|Марією Пінчо Мейєр|en|Mary Pinchot Meyer}}.<ref>Sally Bedell Smith, ''Grace and Power: The Private World of the Kennedy White House'' (Random House, 2005), page 234</ref>
 
=== Смерть ===
Ноланд помер від раку нирки у своєму будинку в Порт-Клайд, штат Мен, 5 січня 2010 року у віці 85 років.<ref name="nytimes">{{Cite news|title=Kenneth Noland, Color Field Artist, Is Dead at 85|first=Roberta|last=Smith|authorlink1=Roberta Smith|work=[[The New York Times]]|date=January 5, 2010|url=http://artsbeat.blogs.nytimes.com/2010/01/05/kenneth-noland-color-field-artist-is-dead-at-85/|accessdate=January 5, 2010}}</ref>
 
== Творчість ==
[[Файл:'Beginning',_magna_on_canvas_painting_by_Kenneth_Noland,_Hirshhorn_Museum_and_Sculpture_Garden,_1958..jpg|ліворуч|міні| Кеннет Ноланд, ''Початок'' (1958), магна[[Акрилові фарби|акрилова фарба]] «Magna» на полотні, [[Музей Гіршгорна і сад скульптур|Музей Гіршхорна та Сад скульптур]] ]]
У 1948 і -1949 роках Ноланд працював з [[Осип Цадкін|Осипом Цадкіним]] у [[Париж]]і, де провів першу виставку своїх картин. Після повернення до США він викладав у Католицькому університеті у [[Вашингтон]]і (1951—1960) і в Інституті сучасних мистецтв.<ref>NYT obituary, January 6, 2010</ref> На початку 1950-х він познайомився з [[Моріс Луїс|Морісом Луїсом]] в окрузі Колумбія, де відвідував нічні заняття у Вашингтонському центрі мистецтв. ВінА подруживсяпісля ззнайомства Луїсом.в А1953 післяроці знайомствав із[[Нью-Йорк|нью-йоркській]] студії з [[Helen Frankenthaler|Гелен Франкенталер]], з якою їх звів [[Клемент Грінберг]], і її новою картиною в ''[[Ньюhttps://www.wikiart.org/uk/gelen-Йорк|ньюfrankentaler/mountains-and-йоркській]]sea-1962 студії«Гори ві 1953 роціморе»]'', Ноланд і Луїс захопилися її «''просочуваною''» технікою. Малюнок робиться на неґрунтованому полотні [[Акрилові фарби|акриловою фарбою]]. Тканина вбирає фарбу, створюючи на поверхні ефект «об'ємності» зображення.<ref>Terry Fenton, online essay about Kenneth Noland, and [[acrylic paint]], [http://www.sharecom.ca/noland/materials] accessed April 30th, 2007</ref>
 
Більшість картин Ноланда поділяються на чотири групи: кола (або мішені), шеврони, смуги та [[Shaped{{нп|Живопис canvasфігурного полотна|фігурні полотна]]|en|Shaped canvas}}. Захоплення відносинами зображенняЕкспериментування з краями картиниполотна привело його до серії досліджень концентричних кіл або мішеней, подібно до картини ''Початок'' 1958 року. 1964 року його твори включили до виставки «''[[Post-Painterly Abstraction|Постживописна абстракція»]]'', організованої [[Клемент Грінберг|Клементом Грінбергом]]<ref>«[http://www.sharecom.ca/greenberg/ppaessay.html Clement Greenberg]». ''Post-Painterly Abstraction''. Retrieved January 11, 2010.</ref>, яка подорожувала країною і пропагувала [[живопис кольорового поля]] як важливий новий рух у [[Сучасне мистецтво|сучасному мистецтві]] 1960-х років.
 
У подальшому Ноланд та інші митці започаткували [[Shaped canvas|живопис фігурного полотна]]. Мотивом для своїх картин Ноланд брав геометричні фігури, часто у формі кольорових кіл або кілець. Художник малює серію картин у вигляді симетричних й асиметричних алмазів або шевронів. У цих картинах краї полотна стають структурно важливими, як і центр. Протягом 1970-х і 1980-х років його фігурні полотна були неправильними й асиметричними. Це призвело до створення більш складних структур високої складності та контрольованої кольоровості.
 
Замість того, щоб малювати пензлем, манера Ноланда полягав у покритті полотна кольором. Ця ідея полягала у видаленні художника, який робив мазки на полотні, з художнього процесу, оскільки картина&nbsp;— це твір мистецтва, а не художника.<ref>[http://www.phillipscollection.org/research/american_art/artwork/Noland-April.html]{{Недоступне посилання|date=March 2016}}</ref>
 
Окрім художньої діяльності Ноланд займався викладанням. Серед його учнів був скульптор Дженні Лі Найт.<ref>{{Cite web|url=https://americanart.si.edu/artist/jennie-lea-knight-2670|title=Jennie Lea Knight|website=Smithsonian American Art Museum|accessdate=21 May 2018}}</ref>
 
== Виставки ==