Меншовики: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення |
Wic79 (обговорення | внесок) →Політичні погляди: уточнення~~~~ |
||
Рядок 8:
На відміну від більшовиків, аж до XIX з'їзду партії називали себе так офіційно ([[РСДРП]] (б)-[[РКП (б)]]-[[ВКП (б)]], де (б) означало «[[Більшовики|більшовиків]]») слово «'''меншовик'''» завжди було неформальним — партія завжди себе іменувала [[Соціал-демократія|соціал-демократичною]].
На відміну від [[Більшовики|більшовиків]], меншовики не виступали за встановлення [[Диктатура пролетаріату|пролетарської диктатури]] і не знамениті такими історичними особистостями як [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Ленін]] і [[Сталін Йосип Віссаріонович|І. В. Сталін]] (Троцький став грати велику історичну роль, коли став більшовиком), але їх ідейний і теоретичний рівень, як правило, був вище більшовицького. Якщо серед старих більшовиків окрім [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] і [[Бухарін Микола Іванович|Н. І. Бухаріна]] практично не було великих ідеологів і теоретиків — [[Марксизм|марксистів]], то серед меншовиків можна назвати імена теоретиків марксизму [[Плеханов Георгій Валентинович|Г. В. Плеханова]], [[Мартов Юлій Осипович|Ю. О. Мартова]], [[Чхеїдзе Микола Семенович|М. С. Чхеїдзе]], [[Дан Федір Ілліч|Ф. І. Дана]], [[Щеколдін Федір Іванович|A. І. Щеколдіна]]. Однак в умовах Росії політичний вплив меншовиків було менш значним, ніж більшовиків.
Після [[Лютнева революція 1917|Лютневої революції]] меншовики увійшли до складу Тимчасового уряду і отримали великий вплив у [[Ради|Радах]] (тут треба особливо відзначити роль М. С. Чхеїдзе, [[Церетелі Іраклій Георгійович|І. Г. Церетелі]], [[Дан Федір Ілліч|Ф. І. Дана]], [[Лібер Михайло Ісаакович|М. І. Лібера]]).
| |||