Відмінності між версіями «Жан I (герцог Брабанту)»

Походив з Левенського (Брабантського) дому. Другий син [[Генріх III (герцог Брабанту)|Генріха III]], герцога Брабанту, і Аделаїди-Аліси (доньки [[Гуго IV (герцог Бургундії)|Гуго IV]], герцога Бургундії). Народився у 1252 або 1253 році у місті [[Левен]].
 
1267 рокупісляроку після того як його старший брат [[Генріх IV (герцог Брабанту)|Генріх IV]] зрікся влади в герцогстві Брабантському і пішов у монастир, успадкував титул герцога.
 
Вступив в союз із Францією, закріпивши 1270 року власним шлюбом з донькою померлого короля [[Людовик IX Святий|Людовіка IX Святого]], і шлюбом у 1274 році французького короля Філіпа III Сміливого зі своєю сестрою Марією. Втім 1271 року дружина Жана I помирає при пологах. У 1273 році оженився вдруге — на доньці гарфа Фландрського.
Втім головним завданням було підкорення Лімбурзького герцогства. Його головним противником виступив Зігфрід II Вестербурзький, архієпископ Кельна, що об'єднався в 1288 році з Рено I Гельдернським і Гі де Дамп'єром, графом Фландрії. Натомість герцог Брабанту уклав союз з графствами Голландія, Юліх і Берг. після цього спровокував повстання в Кельні проти архієпископа Зігфріда. Лише слідом за цим Жан I на чолі брабантських, клевських, юліхських, льєзьких загонів почав похід проти Кельнського архієпископа. Невдовзі до нього приєдналися кельнські городяни і селяни Берзького графства. 5 червня 1288 року відбулася вирішальна битва біля замку Воррінген, в якій перемогу здобувгерцог Брабанту. Архієпископ Зігфрід і Рено Гельдернський потрапили в полон, Генріх VI, граф Люксембургу, загинув разом з братами. В результаті Жан I став герцогом Лімбургу. Невдовзі остаточно ліквідував самостійний статус цього герцогства, приєднавши його до Брабанту. Рено I Гельдернський 15 жовтня 1289 року було змушений відмовитися від прав на Лімбург.
 
Завоювання Лімбурга збільшило економічну та політичну міць Брабанта, оскільки герцог володів землями вдовз усієї течії річки Маас, де проходив торговий шлях з Німеччини до Нідерландів. ЗаВ посередництварегультаті короля Франції замирився з Гі де Дамп'єром, а також уклав мир з Люксембургом, видавши в 1292 року заміж за нового графа [[Генріх VII (імператор Священної Римської імперії)|Генріха VII]] свою доньку Маргариту. Також Жан I зблизився з Англією, влаштувавши 1290 року шлюб свого сина зБрабант донькоюперетворився короляна Едуардарегіонального Iлідера.
 
За посередництва короля Франції замирився з Гі де Дамп'єром, а також уклав мир з Люксембургом, видавши в 1292 року заміж за нового графа [[Генріх VII (імператор Священної Римської імперії)|Генріха VII]] свою доньку Маргариту. Також Жан I зблизився з Англією, влаштувавши 1290 року шлюб свого сина з донькою короля Едуарда I.
 
1292 року викупив в німецького короля [[Адольф (король Німеччини)|Адольфа I]] посаду рейхшфлегера (на кшталт заступника короля) на Нижньому Рейні. Внаслідок цього здобув фактичну незалежність від Священної Римської імперії.
79 981

редагування