Гарда (острів): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 10:21, 21 травня 2019

Шаблон:Остров Гарда (італ. Isola di Garda Isola di Garda; також Ізола-Боргезе — Isola Borghese) — найбільший острів на італійському озері Гарда. Розташований за 200 метрів від мису Сан-Фермо (Capo San Fermo), котрий відділяє затоку Сало́ від бухти Смеральдо. Розміри острова Гарда сягають кілометра у довжину і в середньому 600 метрів у ширину.

На південь від острова розташована рифи і отмелей, котрі завершуються острівцем Сан-Бьяджо (San Biagio), відомого як «острів кроликів». В адміністративному плані острів Гарда підпорядковується комуні Сан-Феліче-дель-Бенако.

Історія

На Гарді були поселення ще з часів Давнього Риму, коли острів був відомий як Insula Cranie. Острів був занедбаний після занепаду Римської імперії і довгий час служив прихистком піратів.

У 879 році острів був згаданий у декреті баварського короля Карломана, котрий зафіксував передачу острова у володіння веронському абатству Сан-Дзено. Наступка згадка про острів зустрічається у документі 1180 року, котрий засвідчив передачу імператором Фрідріхом Барбароссою феода у володіння нащадкам Бієміно да Манерба.

У 1220 році Франциск Ассізький відвідав Гарду і так захопився ідеєю створення тут монастиря, що йому вдалося умовити власника острова Бієміно да Манерба передати монахам північну скелясту частину острова, щоб заснувати там невеликий скит. У 1227 році острів відвідав Антоній Падуанський, а у 1304 році тут, згідно легенді, побував Данте Алігьери, котрий згадав Гарду у «Божественній комедії»:

	Loco è nel mezzo là dove 'l trentino pastore e quel di Brescia e 'l veronese segnar poria, s'e' fesse quel cammino
— Ад, песнь XX.

У 1429 році Бернардин Сієнський перетворив скит у справжній монастир, особисто прийнявши участь у проектуванні церкви, внутрішнього двора, келій і садів. Після цього острів став важливим церковним центром, однак із XVI століття релігійне життя острова прийшла у занепад, а у 1778 році Наполеон Бонапарт наказав закрити монастир.

З 2002 року острів відкритий для відвідання туристами.

Посилання

Офіційний сайт острова (.) (.) (.)