Rickettsiaceae: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
шаблон нормативного контролю, уточнення |
||
Рядок 19:
| ncbi = 775
}}
'''Rickettsiaceae''' — родина [[грам-негативні бактерії|грам-негативних]] [[бактерії|бактерій]] ряду [[Rickettsiales]] (як представники родини, так і ряду та типового роду мають українську назву «рикетсії»). Названі на ім'я [[Говард Тейлор Рікеттс|Говарда Рікеттса]] ([[1871]]–[[1910]]), американського патолога, що в [[1909]] вперше описав першого представника родини — збудника [[плямиста гарячка Скелястих Гір|плямистої гарячки Скелястих Гір]]. У тому ж році схожі спостереження були зроблені [[Шарль Ніколь|Шарлем Ніколем]] та його колегами при дослідженні [[Епідемічний висипний тиф|епідемічного висипного тифу]]. У [[1910]] році Рікеттс загинув від епідемічного висипного тифу, вивченням якого займався в [[Мексика|Мексиці]]. На честь заслуг ученого збудники цих [[інфекційні захворювання|інфекційних хвороб]] були названі «рикетсіями» і виділені у рід ''[[Rickettsia]]''.
== Будова ==
Типовий рід родини, ''[[Rickettsia]]'', представлений поліморфними, частіше [[коки|кокоподібними]] або паличкоподібними, нерухомими клітинами. В оптимальних умовах клітини представників родини мають форму коротких паличок розміром в середньому 0,2—0,6 × 0,4—2,0 мікрон. Їхня форма і розміри можуть декілька мінятися залежно від [[ріст бактерій|фази росту]] (наприклад, логарифмічної або стаціонарної фази). При зміні умов росту вони легко утворюють неправильної форми або ниткоподібні клітини. На поверхні [[клітинна мембрана|зовнішньої мембрани]] містяться капсулоподібний слизовий покрив і мікрокапсула, що містять специфічний до групи «розчинний» [[антиген]]. У складеній з [[пептидоглікан]]у [[клітинна стінка|клітинній стінці]] локалізовані багато [[білки|білків]], що є видоспецифічними антигенами. У [[цитоплазматична мембрана|цитоплазматичній мембрані]] переважають [[ненасичені жирні кислоти]], ця мембрана осмотично активна, має специфічну транспортну систему [[АТФ]]-[[АДФ]]. [[Нуклеоїд]] містить одну кільцеву [[хромосома|хромосому]]. Розмножуються ці бактерії шляхом [[поділ клітини|бінарного поділу]], володіють незалежним від клітини-[[хазяїн (біологія)|хазяїна]] [[метаболізм]]ом. Джерелом енергії у позаклітинних рикетсій служить [[глутамат]]. Можливо, що при розмноженні вони отримують макроергічні сполуки від клітини-хазяїна. Здатні індукувати свій [[фагоцитоз]] клітиною [[еукаріоти|еукаріотів]].▼
▲Типовий рід родини, ''[[Rickettsia]]'', представлений поліморфними, частіше [[коки|кокоподібними]] або паличкоподібними, нерухомими клітинами.В оптимальних умовах клітини представників родини мають форму коротких паличок розміром в середньому 0,2—0,6 × 0,4—2,0 мікрон. Їхня форма і розміри можуть декілька мінятися залежно від [[ріст бактерій|фази росту]] (наприклад, логарифмічної або стаціонарної фази). При зміні умов росту вони легко утворюють неправильної форми або ниткоподібні клітини. На поверхні [[клітинна мембрана|зовнішньої мембрани]] містяться капсулоподібний слизовий покрив і мікрокапсула, що містять специфічний до групи «розчинний» [[антиген]]. У складеній з [[пептидоглікан]]у [[клітинна стінка|клітинній стінці]] локалізовані багато [[білки|білків]], що є видоспецифічними антигенами. У [[цитоплазматична мембрана|цитоплазматичній мембрані]] переважають [[ненасичені жирні кислоти]], ця мембрана осмотично активна, має специфічну транспортну систему [[АТФ]]-[[АДФ]]. [[Нуклеоїд]] містить одну кільцеву [[хромосома|хромосому]]. Розмножуються ці бактерії шляхом [[поділ клітини|бінарного поділу]], володіють незалежним від клітини-[[хазяїн (біологія)|хазяїна]] [[метаболізм]]ом. Джерелом енергії у позаклітинних рикетсій служить [[глутамат]]. Можливо, що при розмноженні вони отримують макроергічні сполуки від клітини-хазяїна. Здатні індукувати свій [[фагоцитоз]] клітиною [[еукаріоти|еукаріотів]].
== Життєвий цикл ==
[[Розмноження]], за винятком одного виду, відбувається тільки в живих клітинах хазяїна, тобто рикетсії є облігатними внутріклітинними [[паразитизм|паразитами]], ріст і /розмноження яких відбуваються в клітинах відповідного хазяїна. Паразитують в [[цитоплазма|цитоплазмі]] і [[ядро клітини|ядрі]] або тільки в цитоплазмі клітин [[членистоногі|членистоногих]] і [[теплокровність|теплокровних]] тварин. Лише один вид рикетсій (''Rochalimaea quintana'')<ref>Нині до рикетсій не відносять, носить назву ''Bartonella quintana'' і на сьогодні відносять до роду ''Bartonella''</ref>, що спричиняє [[волинська гарячка|волинську гарячку]], може рости поза клітинами в [[кишечник]]у [[воша|воші]], а також в безклітинному поживному середовищі. У життєвому циклі більшості рикетсій членистоногі є первинними хазяївами або переносниками.▼
== Епідеміологічні особливості ==
▲[[Розмноження]], за винятком одного виду, відбувається тільки в живих клітинах хазяїна, тобто рикетсії є облігатними внутріклітинними [[паразитизм|паразитами]], ріст і розмноження яких відбуваються в клітинах відповідного хазяїна. Паразитують в [[цитоплазма|цитоплазмі]] і [[ядро клітини|ядрі]] або тільки в цитоплазмі клітин [[членистоногі|членистоногих]] і [[теплокровність|теплокровних]] тварин. Лише один вид рикетсій (''Rochalimaea quintana'')<ref>Нині до рикетсій не відносять, носить назву ''Bartonella quintana'' і на сьогодні відносять до роду ''Bartonella''</ref>, що спричиняє [[волинська гарячка|волинську гарячку]], може рости поза клітинами в [[кишечник]]у [[воша|воші]], а також в безклітинному поживному середовищі. У життєвому циклі більшості рикетсій членистоногі є первинними хазяївами або переносниками.
У людини рикетсії
▲У людини рикетсії спричиняють гострі захворювання — [[рикетсіози]]. Найбільше епідеміологічне й соціальне значення мають збудники епідемічного висипного тифу (''Rickettsia prowazekii''), плямистої гарячки Скелястих гір (''Rickettsia rickettsii''), [[цуцугамуші]] (''Rickettsia tsutsugamushi'').
Патогенні для людини рикетсії, за рідкісним виключенням, передаються при укусі заражених вошей, кліщів і бліх. Зараження рикетсіями іноді зумовлює загибель самих членистоногих-переносников, але може й не спричиняти помітної патогенної дії на них. В деяких випадках передача рикетсій у членистоногих проходить трансоваріально від одного покоління до іншого через заражені [[яйце|яйця]], в інших — через проміжних хазяїв, таких, як [[пацюки]], [[миша|миші]] або [[собака|собаки]]. У цих ссавців носійство рикетсій не супроводжується вираженими ознаками захворювання, і тому вважається, що інфекція перебігає у них в латентній (прихованій) формі.
Рядок 65 ⟶ 62:
* [http://www.krugosvet.ru/articles/35/1003547/1003547a1.htm Риккетсии] ''Энциклопедия Кругосвет'' {{ref-ru}}
{{bacteria-stub}}
{{Нормативний контроль}}
[[Категорія:Протеобактерії]]
[[Категорія:Родини бактерій]]
| |||