Відмінності між версіями «Карбонатити»

м
правопис
м (правопис)
'''КарбонатитиКарбонати́ти''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}} m pl) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом і інштощо. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флоголіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[баделеїтбадделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] і інш.тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, фло-гопітовим, [[магнетит]]овим, [[апатит]]овим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів — їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами ([[ніобій|ніобієм]], [[залізо]]м, [[Титан (хімічний елемент)|титантитаном]]ом тощо). Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутоніч. лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, [[штокверк]]и; у вулканічних породах - — штоки типу “пробок"«пробок». Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулк. попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом - — гетерогенні породи. Карбонатити - — сировина для одержання ряду металів.
 
== Див. також ==