Райхсгау Каринтія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Новітня Словенія за допомогою HotCat
доповнення
Рядок 4:
|Категорія = [[Райхсгау]]
|Зображення = Flag of German Reich (1935–1945).svg
|Інші назви = Гау Каринтія
|Входила до складу = {{GERnazi}}
|Сучасна локація = {{AUT}},<br/>{{SLO}}
|Період уживання топоніма = 1938—1945
|Населення = 451 028 (1939)<ref> [https://www.findbuch.at/tl_files/data/adressbuecher/1942_dr_om_ab/7__Kaernten_NSDAP_und_staatliche_Verwaltung.pdf Findbuch Gau Kärnten 1942] {{ref-de}}</ref>
Рядок 12:
|Підпис =Райхсгау на території Австрії (1941)
}}
'''Райхсгау Каринтія''' ({{lang-de|Reichsgau Kärnten}})&nbsp;— [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Третій Райх|нацистської Німеччини]], утворена 1 травня 1939<ref name="territorial">[http://www.territorial.de/kaernten/reichkae.htm#fn6 Reichsgau Kärnten - territorial.de] {{ref-de}}</ref> на [[аншлюс|анексованій]] 1938 року території [[Федеративна держава Австрія|Федеративної держави Австрія]]. ПісляПопередньо входженнявідома як [[Каринтія|землі Каринтіягау]] до складу Німеччини 13 березня 1938 іКаринтія, до утворенняякої «райхсгау» існувала територіальна партійна одиниця — [[гау]] Каринтія. Ув жовтні 1938 року до партійного гау Каринтія приєднався і [[Лієнц (округ)|Східний Тіроль]] (Осттіроль), а після [[Вторгнення в Югославію (1941)|капітуляції Югославії]] 17 квітня 1941 р. [[Третій Райх]] передав під управління райхсгау Каринтії, окуповані ним долину річки Межа (правої притоки [[Драва|Драви]]) та [[Верхня Крайна|Верхню Крайну]].<ref>{{cite web |url=https://www.dhm.de/lemo/kapitel/ns-regime/aussenpolitik/anschluss |title= Der "Anschluss" Österreichs 1938 |date= |website=dhm.de |publisher=[[Німецький історичний музей|Deutsches Historisches Museum]]|access-date= 24 Marchберезня 2016|language=Germanнімецькою|trans-title=The annexation of Austria 1938 }}</ref>
 
Адміністративним центром було місто [[Клагенфурт]].
 
== Історія ==
Услід за Німеччиною партійні територіальні одиниці [[НСДАП]] — [[гау]] почали з 1925 року з'являтися і в [[Австрійська Республіка|Австрійській Республіці]], але з 1933 року стали незаконними у зв'язку із забороною нацистської партії.
 
11 березня 1938 року, у світлі подій, відомих як [[аншлюс]], у містах [[Клагенфурт]] і [[Філлах]] відбулися демонстрації націонал-соціалістів проти земельного уряду. [[Гауляйтер]] НСДАП Франц Кучера і Владимир фон Павловскі змусили голову уряду Арнольда Зухера передати управління Владимиру фон Павловскі. Вже наступного дня в руках націонал-соціалістів опинилася вся влада в [[Каринтія|Каринтії]] аж до рівня громад, яка таким чином стала першою австрійською землею, де вони прийшли до влади.
13 березня 1938 Каринтія ввійшла до складу [[Третій Райх|Німецької імперії]]. 15 березня 1940 було засновано посаду
[[рейхсштатгальтер]]а Каринтії, місцем перебування якого було визначено Клагенфурт<ref name="territorial"/>. Після розгрому і розчленування [[королівство Югославія|королівства Югославія]] у квітні 1941 до райхсгау Каринтія включили також [[Каринтія і Крайна (область цивільного управління)|область Каринтія і Крайна]].
 
11 листопада 1941 року гауляйтера Фрідріха Райнера [[Гітлер]] призначив рейхсштатгальтером і начальником цивільної адміністрації на окупованих територіях Каринтії і Крайни. 11 грудня 1942 року Райнер був призначений імперським комісаром з оборони. Після [[капітуляція Італії|падіння Італії]] 8 вересня 1943 р. Райнер також перебрав на себе керівництво [[Оперативна зона Адріатичного узбережжя|Оперативною зоною Адріатичного узбережжя]] як «верховний комісар», тим самим очоливши цивільну адміністрацію в італійських адмінодиницях області [[Фріулі]].
 
Станом на 1 січня 1945 райхсгау складалося з 10 районів, у т. ч. 2 міських (Клагенфурт і Філлах)<ref name="territorial"/>:
* Stadtkreis Klagenfurt
* Stadtkreis Villach
* Landkreis Hermagor
* Landkreis Klagenfurt
* Landkreis Lienz
* Landkreis Sankt Veit an der Glan
* Landkreis Spittal an der Dra
* Landkreis Villach
* Landkreis Völkermarkt
* Landkreis Wolfsberg
 
За доби націонал-соціалізму Каринтія, де проживало близько 6% населення Австрії, налічувала 15,4% членів НСДАП. У Каринтії числилося 13333 членів [[СС]].
 
== Див. також ==
* [[Словенія в Другій світовій війні]]
 
== Примітки ==
Рядок 18 ⟶ 47:
 
== Посилання ==
* [http://www.territorial.de/reich/nsdap/kaernt.htm Territorium] {{ref-de}}
 
== Джерела ==
* Hellwig Valentin: ''Der Sonderfall. Kärntner Zeitgeschichte 1918–2004.'' Hermagoras/Mohorjeva, Klagenfurt/Ljubljana/Wien 2005, ISBN 3-7086-0108-4. (Zeit des Nationalsozialismus) {{ref-de}}
 
[[Категорія:Адміністративний поділ Третього Рейху]]