Жак Бенінь Боссюе: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 40:
провадить справжню боротьбу, що в багатьох місцях нагадує Паскалеву; він ставить тези, проти яких не можна сказати нічого з точки погляду розуму і витягає з них висновки, від яких нема сили ухилитися. Промови свої він виголошував швидко і вони були подібні до бурхливого потоку з елементами красномовства.
1679 року Боссюе, який став вчителем сина Людовика XIV, написав свою знамениту працю «Discours sur l' histoire universelle», що мала бути йому підручником для викладання дофінові історії. Із вступу видно, що Боссюе мав на думці написати щось подібне до філософії історії й що центральним пунктом у його
викладі буде релігія. Відповідно до цього плану праця поділяється на 3 частини: 1) повторний конспект загальної історії від створення світу до Карла Великого. 2) Друга — історія релігії євреїв і християн. Викладаючи історію євреїв Боссюе завше підкреслює тісний зв'язок її з історією християнства через пророкування. 3) В третій частині Боссюе розгладає причини зросту і руїни різних держав, паралельно проводячи зв'язок історії останніх з історією церкви. В цілому творі панує теологічна точка погляду й освітлювання з цієї точки історичних подій. На думку Боссюе ассирійці та вавилонці були об'єктом гніву божого на євреїв; Перси сотворені були на те, аби відбудувати єврейську державу; Олександер Великий і його наступники, щоб охороняти її; римляни, щоб захищати її від властолюбства сирійських царів. Основна думка Боссюе така: історія, це розвиток людяності під проводом Бога до християнства, що досягло свого втіленя в католицькій церкві. Гердер занадто переоцінює Боссюе, називаючи його батьком історичної науки. Це правда, історія, це представлення поступу всіх сфер народного життя, а не одної тільки релігійної сфери. Дивлячись на історію як на поступ із теологічної точки погляду, Боссюе цілком минув цивілізації Індії та Греції й всіх людей приніс у жертву єврейському народові.
== Джерела ==
* {{книга|ref=Микола Стороженко|посилання=|автор=Микола Стороженко|заголовок=Нарис історії Західно-Европейської лїтератури до кінця XVIII віку|місто=Л.|видавництво=Українсько-руська видавнича спілка|рік=1905|Сторінок=381|ISBN=}}
== Посилання ==
| |||