Мухаммад аш-Шейх: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 10:
}}
'''Мухамма́д аш-Ше́йх''' ({{lang-ar|محمد الشيخ}}, ''Muḥammad aš-Šaiḫ''; [[1490]]/[[1491]] — {{ДС|2|11|1557}}) — [[шейх]] і [[султан Марокко]] ([[1549]]—[[1557]]). Емір [[Сус (регіон)|Суський]] ([[1544]]—[[1549]]). Перший представник арабської династії [[Саадити|Саадитів]] на марокканському троні. Син шейха [[Абу Абдаллах аль-Каїм|Абу Абдаллаха аль-Каїма]]. Батько султанів [[Абдаллах аль-Галіб|Абдаллах аль-Галіба]], [[Абд аль-Малік I (султан Марокко)|Абда аль-Маліка]] й [[Ахмад аль-Мансур (султан Марокко)|Ахмада аль-Мансура]]. Після смерті батька ([[1517]]) разом із братом [[Ахмад аль-Арадж|Ахмадом аль-Араджем]] очолив боротьбу Саадитів проти [[Королівство Португалія|португальців]] та марокканської правлячої династії [[Ваттасиди|Ваттасидів]]. Захопив резиденцію останніх в [[Марракеш]]і, яку передав братові ([[1524]]). Розбив війська Ваттасидів у [[битва при Ваді-аль-Абіді|битві при Ваді-аль-Абіді]] ([[1527]]), уклав [[Тадльський договір]] про поділ Марокко. Невдовзі вступив у конфлікт із братом, який став союзником султана [[Бу-Хассун]]ом із Ваттасидської династії ([[1536]]). Відступив до Південного Марокко, де звільнив від португальців [[Агадір]] ([[1541]]) та декілька міст Атлантичного узбережжя. Завдяки цьому здобув авторитет серед місцевих родів та населення. Реорганізував військо за взірцем збройних сил [[Османська імперія|Османської імперії]], запровадив найману армію, широко використовував європейську артилерію. Повалив династію Ваттасидів, здобувши їхню столицю [[Фес]] ([[1549]]); також захопив західно-алжирський [[Тлемсен]], скинувши місцевого султана ([[1549]]). Вів війну проти ваттасидсько-османського союзу, внаслідок чого тимчасово втратив Фес ([[1554]]). Після закінчення війни мав напружені відносини з [[Османи|Османами]]. Уклав союз із [[Кастильська Корона|Кастильською Короною]], що
== Імена ==
| |||