Відкрити головне меню

Зміни

дослівний переклад
{{без джерел}}
'''Електродистанційна система керування''' (ЕДСК, {{lang-en|'''Fly-by-Wire'''}}) — система керування [[Літальний апарат|літальними апаратами]] (ЛА), в якій передача керуючих команд здійснюється в основному по електричних лініях зв'язку. Відмова від чисто механічної проводки керування і необхідність переходу до ЕДСК обумовлені впровадженням автоматики в контур ручного (штурвального) управління ЛА. Автоматизація штурвального управління дозволяє забезпечити не тільки оптимальні характеристики керованості і стійкості ЛА, але і помітно поліпшити їх льотно-технічні характеристики за рахунок використання аеродинамічних схем з малим запасом поздовжньої стійкості або статично нестійких аеродинамічних компонувань на дозвукових швидкостях польоту, що дає можливість, наприклад, зменшити площу стабілізуючих і керуючих поверхонь (тобто зменшити масу ЛА), підвищити аеродинамічну якість ЛА шляхом більш раціонального розподілу аеродинамічних сил між крилом і керуючою поверхнею, а також знизити навантаження на конструкцію. За наявності аеродинамічної нестійкості ЛА кермові поверхні потрібно відхиляти головним чином за сигналами контуру автоматики. У цих умовах перехід на дистанційну (дротову) систему зв'язків важелів управління в кабіні льотчика і обчислювальних пристроїв контуру автоматики з [[Електропривід|виконавчими приводами]] є найбільш природним і раціональним рішенням у компонуванні системи управління.<br>
 
{{дослівний переклад|url=https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_tech/3962/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F}}
==Типова структура ЕДСК==
Типова структура ЕДСК має такі основні елементи:
*датчики переміщень важелів управління в кабіні льотчика (у деяких випадках - [[Давач механічного зусилля|датчики зусиль]]);
*датчики параметрів руху ЛА (в першу чергу датчики кутових швидкостей [[тангаж]]а, [[крен]]у і [[рискання]], датчики нормального і бічного [[Перевантаження (авіація)|перевантажень]], датчики [[Кут атаки|кута атаки]] і [[Кут ковзання|кута ковзання]]);
*обчислювальний пристрій.
Залежно від можливостей обчислювальних пристроїв контурів автоматики в ЕДСК може також використовуватися інформація про кути тангажа і крену. Для регулювання коефіцієнта посилення кіл ЕДСК в систему вводяться дані про швидкісний [[напір]], [[висота польоту|висоту польота]], [[Число Маха|Маха число]] і швидкість польоту. Необхідні алгоритми керування у складних багатофункціональних системах реалізуються за допомогою цифрових [[комп'ютер]]ів.
 
==Надійність==
До ЕДСК пред'являються високі вимоги щодо їх надійності, оскільки вихід таких систем з ладу призводить до втрати стійкості і керованості ЛА, тобто до катастрофічних наслідків. Високий рівень надійності таких систем в цілому досягається резервуванням основних підканалів та елементів ЕДСК. На практиці використовується 3 - або 4-кратне резервування і встановлюється спеціальна система вбудованого контролю, яка в процесі всього польоту порівнює сигнали всіх підканалів ЕДСК і видає команду на відключення несправного. При проектуванні ЕДСК повинні також прийматися заходи до виявлення так званих пасивних відмов (з деякого моменту сигнал в одному з підканалів не змінюється), оскільки в режимі тривалого сталого польоту, коли сигнали в системі майже постійні за значенням, може (в межах встановленого порогу спрацьовування системи вбудованого контролю) відбуватися послідовне накопичення таких пасивних відмов без їх виявлення, і в момент початку енергійного маневру мажоритарний принцип виділення несправного каналу призведе до відключення справної частини системи. У разі необхідності можуть застосовуватися контроль і локалізація відмов на певних ділянках ЕДСК, що дозволяє зберегти вихідний рівень резервування на інших ділянках ЕДСК.
 
У ЕДСК кожен підканал повинен мати автономне електроживлення. Не допускається перерва в живленні при виході з ладу одного з джерел живлення.
 
Для підвищення живучості ЕДСК (надійності при зовнішніх впливах) необхідно по можливості розосередити елементи підканалів ЕДСК і ліній зв'язку по ЛА з тим, щоб механічні або інші пошкодження або вплив в одному місці на ЛА не приводили до загальної відмови ЕДСК.
 
Важливою характеристикою ЕДСК є її перешкодозахищеність. Вплив працюючих бортових систем і зовнішніх електромагнітних впливів на сигнали ЕДСК повинно призводити лише до малих спотворень, не відбиватися на спрямованості її роботи, і не повинно призводити до появи сигналів про помилкові відмови. Для підвищення перешкодозахищеності застосовуються, наприклад, волоконно-оптичні лінії зв'язку. Саме тому в 2020-х роках очікується масове впровадження технології '''Fly-by-Light''' (керування літальними апаратами на основі оптоволоконної передачі керуючих команд).
 
У практиці радянського літакобудування ЕДСК стали досліджуватися в польоті на літаючих лабораторіях (Льотно-дослідний інститут) і на дослідних літаках конструкції В. М. Мясищева наприкінці 50-х рр. Наприкінці 60-х рр. резервована ЕДСК по одному з каналів управління була встановлена на серійному літаку конструкції П. О. Сухого. Трикратно резервовані ЕДСК з одночасно діючою механічної проводкою управління встановлені на пасажирських літаках Іл-86 і Ту-154. Інтенсивне впровадження ЕДСК в СРСР і за кордоном почалося в 70-ті рр.: У США створений винищувач Дженерал дайнемікс F-16 з чотирьохкратно резервованою ЕДСК по всіх каналах; на літаку Макдоннелл-Дуглас F/A-18 встановлена трикратно резервована цифрова ЕДСК, але збережена резервна механічна система управління; літак Дассо-Бреге «Міраж» 2000 (Франція) має ЕДСК по всіх каналах. У 80-ті рр. практично всі новостворені літаки, в тому числі і пасажирські, оснащені ЕДСК по всіх каналах<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_tech/3962/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F Электродистанционная система управления]{{ref-ru}}</ref>.
 
==Принцип дії==
10 024

редагування