Відкрити головне меню

Зміни

доповнення
}}
 
'''Богоду́хівський райо́н''' — [[райони областейРайони України|район]] на північному заході [[Харківська область|Харківської області]] [[Україна|України]], на межі із [[Сумська область|Сумською областю]]. Населення — майже 40 тисяч осіб. Історія району тісно пов'язана з історією усієї [[Слобідська Україна|Слобідської України]]. На Богодухівщині народилися засновник Харківського університету [[Каразін Василь Назарович|Василь Каразін]], письменник [[Микола Хвильовий]]. У Богодухівському районі є кілька природних пам'яток і садово-парковий комплекс із палацом у [[Шарівка (смт)|Шарівці]].
 
== Географія ==
 
Богодухівський район<ref>[http://region.library.kharkov.ua/region.php?link=2 Схематична карта Харківської області]</ref> є складовою [[Харківська область|Харківської області]] [[Україна|України]], розташований на північному заході області. На [[північ|півночі]] межує з [[Великописарівський район|Великописарівським]] і [[Охтирський район|Охтирським]] районами [[Сумська область|Сумської області]], на [[південь|півдні]]&nbsp;— з [[Валківський район|Валківським]], на [[захід|заході]]&nbsp;— із [[Краснокутський район|Краснокутським]], та із [[Золочівський район (Харківська область)|Золочівським]] і [[Дергачівський район|Дергачівським]] районами [[Харківська область|Харківської області]] на [[схід|сході]]. Районний центр&nbsp;— [[місто]] [[Богодухів]].
 
{{Розташування2|nw=[[Сумська область]]<br/><small>([[Великописарівський район]])</small>|n=[[Сумська область]]<br/><small>([[Великописарівський район]])</small>|ne=[[Золочівський район (Харківська область)|Золочівський район]]
|w=[[Краснокутський район]]|e=[[Золочівський район (Харківська область)|Золочівський район]]|sw=[[Краснокутський район]]|s=[[Валківський район]]|se=[[Дергачівський район]]}}
{{Богодухівський район|nocat=1}}
 
Територія Богодухівського району&nbsp;— 1160,31 км² (або 116 031 [[гектар|га]]). Це 3,7&nbsp;% загальної площі [[Харківська область|Харківської області]].
Територією району протікають 10 річок: [[Мерла (річка)|Мерла]] (найбільша), [[Крисинка]], [[Рябина (річка)|Рябина]], [[Мерчик]], [[Мокрий Мерчик]], [[Братениця (річка)|Братениця]], [[Куп'єваха (річка)|Куп'єваха]], [[Івани (річка)|Івани]], [[Мандричина]], [[Криворотівка]].
 
=== ТранспортКлімат ===
Районом проходить автошлях {{Автошлях E|40}}{{Автошлях М|03}}.
 
== Клімат ==
Богодухівський район розташований у зоні помірно-континентального [[клімат]]у. На клімат району впливають повітряні маси, що надходять з [[Атлантичний океан|Атлантичного]] та [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого]] [[океан]]ів. Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2°, найхолоднішими місяцями є [[січень]] −6,9° та [[лютий]] −6,8°.
 
'''Ботанічний пам'ятник природи місцевого значення «Полянський дуб-велетень»''' у Гутянському лісництві. Це дерево віком приблизно 350 років, 25&nbsp;м заввишки, діаметр стовбура&nbsp;— 120&nbsp;см.
 
'''[[ШарівськийШарівка (парк)|Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Шарівський»]].''' Парк розташований у селищі Шарівка Богодухівського району. Історія парку і селища має однакові корені.
 
Шарівка утворилася на початку [[XVIII століття]], коли осавул [[Охтирка|Охтирського]] [[полк]]у Матвій Шарій отримав «дозвільний лист»&nbsp;— дозвіл заснувати в Муравському повіті невелике [[село]]. На основі природного [[ліс]]у і фруктових садів на території садиби заснували парк.
 
 
[[Файл:Vezhi palatsu u Sharivtsi.jpg|300px|right|thumb| '''[[Шарівка (Богодухівський районсмт)|Шарівка]]''' '''Вежі «палацу». Реставрація''']]
Богодухівський край був і залишається хліборобським. Цьому сприяють його географічне положення, рельєф, а також кліматичні і природні умови. На початку [[1920]] року 24 000 осіб, що проживали у майже 80 відсотках селянських дворів, очікували перерозподілу землі. Основним гальмом у розвитку сільського господарства у ті часи була [[продрозкладка]]. У [[1922]] році район сильно потерпів від засухи і голоду. У першій половині року голодувало 13 630 осіб, половину яких становили діти віком до 16 років.
 
 
== Демографія ==
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F063&ti=19A050201%5F042%5F063%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%D5%E0%F0%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title=Населення за статтю та віком...2001|publisher=|accessdate=|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=2294| всього=47560
| ч0=880 | ж0=952
| ч5=1196 | ж5=1225
| ч10=1685 | ж10=1627
| ч15=2294 | ж15=1749
| ч20=1541 | ж20=1443
| ч25=1537 | ж25=1482
| ч30=1499 | ж30=1427
| ч35=1477 | ж35=1607
| ч40=1737 | ж40=1737
| ч45=1619 | ж45=1601
| ч50=1408 | ж50=1557
| ч55=832 | ж55=1020
| ч60=1550 | ж60=2168
| ч65=830 | ж65=1205
| ч70=973 | ж70=1886
| ч75=596 | ж75=1578
| ч80=183 | ж80=716
| ч85=116 | ж85=625
|}}
 
Населення району (станом на [[1 січня]] [[2005]] року) становить 45,8 тисяч осіб [http://www.regionnet.kharkov.ua/show.php?page=bogoduhivska]. У тому числі:
* міського населення&nbsp;— 21,5 тисяч осіб
* [[Білоруси]] 320 осіб, або 0,7&nbsp;%
* Інші національності 1145 осіб, або 2,5&nbsp;%
 
== Економіка району ==
 
[[Сільське господарство]] району спеціалізується на розвитку рослинництва ([[рослинництво]]&nbsp;— 73&nbsp;%, тваринництво&nbsp;— 27&nbsp;%), а промислове виробництво&nbsp;— на переробній галузі ([[харчова промисловість]]&nbsp;— 90&nbsp;%, легка&nbsp;— 9&nbsp;%).
Сільськогосподарські угіддя району становлять 88802,74 га. У тому числі:
 
{| class="wikitable"
|bgcolor="#43CD80"|'''№'''
|bgcolor="#43CD80"|'''Угіддя'''
|bgcolor="#43CD80"|'''Площа (га)'''
|-
|1
|[[Рілля]]
|77171,48
|-
|-
|2
|[[Сад]]и
|1574,96
|-
|-
|3
|[[Сіножать|Сінокоси]]
|3774,46
|-
|-
|4
|[[Пасовище|Пасовища]]
|6257,44
|-
|-
|5
|[[Ліс]]и
|18156,65
|-
|}
 
У [[2004]] році в аграрному секторі району було зареєстровано 144 суб'єкти різних форм господарської діяльності, а також 590 громадян, які самостійно обробляли свої земельні наділи (паї). У господарствах району того року зібрали 125,5 тисячі тонн зерна. Середня урожайність становила 32,1 ц/га.
В останні роки у районі зростають площі, відведені під посіви зернових культур, а зернове господарство стало пріоритетною галуззю. У 2004 році з метою підтримки рослинництва запровадили закупівлю зерна до держрезерву за закупівельними цінами, що сприяло стабілізації цін на ринку даної продукції. Товаровиробники району продали до держрезерву 3266 тонн продовольчої [[пшениця|пшениці]].
 
У [[2004]] році показники тваринництва були такі: скоротилося поголів'я худоби (великої рогатої худоби на 3531, або 26&nbsp;%; у тому числі корів на 1846, чи&nbsp;— 32&nbsp;%; свиней на 1560, чи&nbsp;— 43&nbsp;%). У той же час збільшилося поголів'я птиці і овець (відповідно, 29&nbsp;% і 3&nbsp;%).
 
Тепер у районі діють 125 [[фермер]]ських господарств, які обробляють 19158 га землі (10&nbsp;% від загальної площі району). [[Фермер]]и впевнено здобувають авторитет у народі, і люди охоче віддають їм в оренду свої земельні наділи.
 
Промисловий комплекс району складається з 10 підприємств. Основна спеціалізація&nbsp;— харчова промисловість і переробка сільгосппродукції. У цій галузі нині працює кожне друге підприємство району.
 
На другому місці перебувають підприємства легкої промисловості, які виготовляють близько 10&nbsp;% промислової продукції району. Крім того, у районі є підприємства поліграфічної промисловості, лісового господарства, підприємство УТОС.
 
Розвиток промисловості у Богодухівському районі розпочався у [[1869]] році. Саме тоді почав працювати [[цукор|цукровий]] [[Фабрика|завод]]. Сьогодні це підприємство, екіпіроване сучасним обладнанням, виробляє майже половину промислової продукції району.
 
З [[1930]] року у районі промислово переробляється шкірсировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для [[експорт]]у в інші [[країна|країни]]).
 
Богодухівський молокозавод почав працювати у [[1969]] році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує її якість. Тепер щомісячне виробництво продукції заводу сягає 1 мільйона гривень.
 
Стабільно працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». Асортимент продукції невпинно розширюється і налічує понад 40 найменувань.
 
Використовують технологічний досвід передових підприємств [[Україна|України]] і закордонних фірм на ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.
 
ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.
 
У цілому промисловість Богодухівщини виробила у 2004 році товарної продукції на суму 63,3 мільйона гривень, що на 42&nbsp;% більше, ніж у [[2003]]-му (у порівняльних цінах).
 
У Богодухівському районі використовують лише наземні види транспорту&nbsp;— залізничний і автомобільний.
 
== Транспорт ==
Районом проходить автошлях {{Автошлях E|40}}{{Автошлях М|03}}.
 
=== Релігія ===
 
== Соціальна сфера ==
 
=== Освіта і культура ===
* Сьогодні у Богодухівському районі функціонує одна музична школа (школа мистецтв) ім. В.&nbsp;Т.&nbsp;Борисова і дві спортивні школи.
|-
|}
 
== Економіка району ==
 
[[Сільське господарство]] району спеціалізується на розвитку рослинництва ([[рослинництво]]&nbsp;— 73&nbsp;%, тваринництво&nbsp;— 27&nbsp;%), а промислове виробництво&nbsp;— на переробній галузі ([[харчова промисловість]]&nbsp;— 90&nbsp;%, легка&nbsp;— 9&nbsp;%).
Сільськогосподарські угіддя району становлять 88802,74 га. У тому числі:
 
{| class="wikitable"
|bgcolor="#43CD80"|'''№'''
|bgcolor="#43CD80"|'''Угіддя'''
|bgcolor="#43CD80"|'''Площа (га)'''
|-
|1
|[[Рілля]]
|77171,48
|-
|-
|2
|[[Сад]]и
|1574,96
|-
|-
|3
|[[Сінокос]]и
|3774,46
|-
|-
|4
|[[Пасовище|Пасовища]]
|6257,44
|-
|-
|5
|[[Ліс]]и
|18156,65
|-
|}
 
У [[2004]] році в аграрному секторі району було зареєстровано 144 суб'єкти різних форм господарської діяльності, а також 590 громадян, які самостійно обробляли свої земельні наділи (паї). У господарствах району того року зібрали 125,5 тисячі тонн зерна. Середня урожайність становила 32,1 ц/га.
В останні роки у районі зростають площі, відведені під посіви зернових культур, а зернове господарство стало пріоритетною галуззю. У 2004 році з метою підтримки рослинництва запровадили закупівлю зерна до держрезерву за закупівельними цінами, що сприяло стабілізації цін на ринку даної продукції. Товаровиробники району продали до держрезерву 3266 тонн продовольчої [[пшениця|пшениці]].
 
У [[2004]] році показники тваринництва були такі: скоротилося поголів'я худоби (великої рогатої худоби на 3531, або 26&nbsp;%; у тому числі корів на 1846, чи&nbsp;— 32&nbsp;%; свиней на 1560, чи&nbsp;— 43&nbsp;%). У той же час збільшилося поголів'я птиці і овець (відповідно, 29&nbsp;% і 3&nbsp;%).
 
Тепер у районі діють 125 [[фермер]]ських господарств, які обробляють 19158 га землі (10&nbsp;% від загальної площі району). [[Фермер]]и впевнено здобувають авторитет у народі, і люди охоче віддають їм в оренду свої земельні наділи.
 
Промисловий комплекс району складається з 10 підприємств. Основна спеціалізація&nbsp;— харчова промисловість і переробка сільгосппродукції. У цій галузі нині працює кожне друге підприємство району.
 
На другому місці перебувають підприємства легкої промисловості, які виготовляють близько 10&nbsp;% промислової продукції району. Крім того, у районі є підприємства поліграфічної промисловості, лісового господарства, підприємство УТОС.
 
Розвиток промисловості у Богодухівському районі розпочався у [[1869]] році. Саме тоді почав працювати [[цукор|цукровий]] [[Фабрика|завод]]. Сьогодні це підприємство, екіпіроване сучасним обладнанням, виробляє майже половину промислової продукції району.
 
З [[1930]] року у районі промислово переробляється шкірсировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для [[експорт]]у в інші [[країна|країни]]).
 
Богодухівський молокозавод почав працювати у [[1969]] році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує її якість. Тепер щомісячне виробництво продукції заводу сягає 1 мільйона гривень.
 
Стабільно працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». Асортимент продукції невпинно розширюється і налічує понад 40 найменувань.
 
Використовують технологічний досвід передових підприємств [[Україна|України]] і закордонних фірм на ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.
 
ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.
 
У цілому промисловість Богодухівщини виробила у 2004 році товарної продукції на суму 63,3 мільйона гривень, що на 42&nbsp;% більше, ніж у [[2003]]-му (у порівняльних цінах).
 
У Богодухівському районі використовують лише наземні види транспорту&nbsp;— залізничний і автомобільний.
 
== Відомі люди з Богодухівщини ==
* [[Борисов Валентин Тихонович]], композитор, його іменем названо музичну школу в [[Богодухів|Богодухові]].
 
* [[Ємець Василь Костьович]]&nbsp;— ([[15 грудня|15 (27) грудня]] [[1890]], село Жаборівці, тепер [[Селище міського типу|смт]] [[Шарівка (смт)|Шарівка]] Богодухівського району [[Харківська область|Харківської області]]&nbsp;— [[6 січня]] [[1982]], [[Лос-Анджелес]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— [[бандурист]]-[[віртуоз]], бандурний майстер, [[Історія|історик]], [[письменник]]
 
* [[Івченко Віктор Іларіонович]] ([[1912]]–[[1972]])&nbsp;— український кінорежисер, народився у Богодухові.
* Бєляєв&nbsp;М.&nbsp;С. Наш край&nbsp;— Богодухівщина / М.&nbsp;С.&nbsp;Бєляєв, Н.&nbsp;В.&nbsp;Чернігова.&nbsp;— Х.: РВП «Оригінал», 1993.&nbsp;— 144 с.
 
{{Розташування2|nw=[[Сумська область]]<br/><small>([[Великописарівський район]])</small>|n=[[Сумська область]]<br/><small>([[Великописарівський район]])</small>|ne=[[Золочівський район (Харківська область)|Золочівський район]]
|w=[[Краснокутський район]]|e=[[Золочівський район (Харківська область)|Золочівський район]]|sw=[[Краснокутський район]]|s=[[Валківський район]]|se=[[Дергачівський район]]}}
{{Богодухівський район|nocat=1}}
{{Харківська область}}
{{Охтирська округа}}